Впасти б в трави, де рáнкові роси
Молодим парубком хоч на мить,
Утонути в її білі коси...
Від цих спогадів в грудях щемить.

Дуже швидко життя пролетіло.
Де та дівчина, біла коса?...
Трави скошені...Юність влетіла.
Тільки ті ж угорі небеса.