Все частіше згадую минуле.
Мабуть, в старості таке у всіх.
Все життя так швидко промайнуло.
Добре пом'янути - це не гріх.

Молодість як птаха пролетіла,
Що я й оглянутися не встиг,
Помилок невинно наробила,
Але мала і багато втіх.

Все тоді робилось легко й швидко,
Іноді так майже на ходу.
І у всіх були маленькі дітки,
І були ми якось на виду.

Молодість, яка пора чудова:
Згадки такі добрі та легкі,
Майбутнє чекало загадкове.
Ті роки були надто вже стрімкі.

Пройшли часи. Старість неминуча.
А душа як в молоді роки,
Доросліша, досі ще співуча,
І все те давнє серцю залюбки.