Як тобі, офіцеру, зверху спостерігати
За безчинством москальським тут на нашій крові?
А до тебе щоденно в небо линуть солдати...
Та немає зупину у проклятій Москві.

Як ти у піднебессі там отім, капітане?
Чути наші молитви за невинних дітей?
Дуже тяжко усім нам від війни тут, Іване.
Нескінченні страждання українських людей.

Наші діти воюють, щоби мир був та щастя.
Віримо в перемогу в цій нерівній війні.
Збережемо країну від тяжкого нещастя.
Прийдуть, знаємо точно, мирні ночі та дні.