Не повернуться ніколи Довоєнні вже часи.
Зіпсували все потвори,
Поздихали щоб усі.

Знають, що таке тривоги
Змалку наші малюки
І онлайн лиш діалоги
Під нальотом першачки.

Та коли ж підуть до школи
З ранцем зранку на плечах,
Та в дитячих більш ніколи
Страх не з'явиться в очах?

Буде так, та не забудуть,
Наші дітки цю війну.
Довго ще здригатись будуть
При житті в години сну.