Я не можу тебе обійняти,
Піднести по-дружньому квіти,
Та при зустрічі поцілувати,
І на лаві десь посидіти.

Тільки можу, як зараз, дивитись
В твої очі давнього фото.
По життю назавжди загубились.
Було все: від падіння до зльоту...

Ні мобілок та ні інтернету
Не було в ті часи далекі.
На щастя в гóрах лежить монета.
Час унесли білі лелеки.