Дійсно пишаюся я тими юнаками,
Які по кличу серця стали козаками,
Пішли самі на захист неньки України,
Не заховались хлопці за дорослих спини.

Їм зараз тільки 18-20 років,
А їм не треба свій домашній тихий спокій.
Душа козацька кличе битись за свободу
Свого українського вільного народу.

Ще тільки пробиваються юнацькі вуса,
Та серед них усіх не знайдеш боягуза.
Здорові, молоді, настирні та зухвалі,
Обстріляні в боях, вже козаки бувалі.

Хай береже їх Бог та їх козацька вдача.
В серцях не стигла щоб лиха їх кров гаряча.
Кожна козацька потім з часом їх родина
Живого зустрічала на порозі сина.