Звідки взявся в степу цей камінь -
Величезний у моху граніт.
Він з часів тут далеких давен,
Від яких зовсім зник вже і слід.

Скільки він тут побачив усього
На своєму старому віку.
Скільки злив зривалось на нього.
Скільки витерпів пилу й піску.

Скільки вогнищ ніччю палало
На нічліжках отут у степу.
Людей мандрувало не мало,
Сльозу залишали скупу.

Приносили жертви на ньому
В минулому богам степняки,
Вклонялися диву степному
Іще скіфські, мабуть, вояки.