Розстане ніч,
прийде ранкове світло.
Думкам не спиться, повна відсутність сну.
Нарахував
майже мільйонні числа.
Мабуть,
так реагую на весну.

Пам'ять мене
квітневу ніч бентежить,
Мабуть, за минуле спокій не дає,
Неначе варта
дуже пильно стежить,
Щоб не забував
і пам'ятав своє.

Весна розбуджує
в душі минуле.
Навіяним теплом
серце обгорта.
І все відходить
сіре та похмуре.
От тільки ніччю
знов клопіт напада.