Навіть залізо проїдає іржа.
Від лиха та горя людина страждає,
А особливо її чуйна душа,
Що болісно й глибоко в себе сприймає.

Усі негаразди від кожного дня.
Біда від війни наче ржа її точить.
Вся розривається від свóго дбання,
Надати своїм допомоги чимсь хоче.

Ніколи не звикне до горя вона.
Тендітна, вразлива, а скільки в ній сили.
І навіть кривава, жорстока війна
Не може закрити її небосхили.