Як шкода, що років мені вже забагато.
А відчуття, що тільки починаю жити.
Насправді залишилось вже й не так багато.
Нічого вже, на жаль, не можна щось зробити.

Я починаю наче тільки роздивлятись.
Багато, що не помічав до цього часу.
Як хочеться-таки новому дивуватись
Та прикро, що часý в житті нема запасу.

A все, що в мене є, пізнав та буду мати:
Це придбання досвідченої вже людини.
Жити на повну, а не бáйдуже чекати
Своєї на землі останньої години.