Скільки дарма колись пройшло ночей
Без цих твоїх смарагдових очей.
І яка втрата поодинці часу,
Що зменшила життєвого запасу.

Роки минули, доля нас звела.
Коротка зустріч перший раз була.
Розпорядилася так з нами доля.
Мабуть, на це була і Божа воля.