Про тишу зачаровану забули.
Вона у нас оманлива завжди.
Це на собі ми вже давно відчули.
По затишку чекати слід біди.

Напружувати тиша починає.
І кожний більш загострює свій слух,
І тихо Господа в душі благає,
Щоб виявити вчасно в небі рух.

Прийде колись і тиша перемоги,
Забудемо всі про щоденний страх,
Прокинемось у тиші без тривоги,
Більш не побачимо ракетний жах.