Пролітає життя на очах
З кожним днем новим чомусь занадто швидко.
Непомітно, без втоми в плечах,
Що для років моїх буває вже рідко.

Зупинити не можна ніяк
Стрімке, нескінченне відходження часу.
Перемелює, наче вітряк,
Дні, не залишаючи далі запасу.