Питали знайомі маги,
Зустрівши мене у полі:
– Чи дати тобі наснаги,
Щоб став ти обранцем долі?
Підспівували і феї,
Знімаючи з ніг моїх втому:
– Рішучість веде в корифеї
Того, хто виходить з дому.
Пригадую, як на те їм
Тоді відповів я жваво:
Якщо б всі були Прометеї,
То жити було б не цікаво!
Якщо б ми всі стали Ікарами,
Хто б знизу на нас дивився?
Мій голос, на жаль, між хмарами
Попурхав і загубився.
З тих пір я неодноразово
Стояв на межі поразки,
Але із повчальним словом
Ніхто не приходив з казки.