Сонце пряжило шкіру. Трава була висока й густа, в ній снували колонії комах, долаючи перепони з битої черепиці, камінців і всілякого залізяччя. Дача буяла різноцвіттям і була заповнена людьми, і всі ті люди були моєю ріднею.
Перейти до профілю
5 Кві. 14:35 Містика мого дитинства
15 Бер. 17:29 Моє педагогічне каяття, або як я був ще тим гівнюком
31 Січ. 15:57 Зима. Просто зима
24 Січ. 20:18 Сьомий есей
25 Гру. 2025 22:22 Прописні істини, або література й діти
14 Лис. 2025 15:53 Вікині обрії
3 Лис. 2025 16:33 Есей про горіхи
3 Сер. 2025 16:25 Недотепи чи/та інтелектуали?
17 Лип. 2025 21:20 Логіка місць/міст
10 Лип. 2025 16:13
Інші дописи
Роздуми неофіта 5 Кві. 14:35 Містика мого дитинства
15 Бер. 17:29 Моє педагогічне каяття, або як я був ще тим гівнюком
31 Січ. 15:57 Зима. Просто зима
24 Січ. 20:18 Сьомий есей
25 Гру. 2025 22:22 Прописні істини, або література й діти
14 Лис. 2025 15:53 Вікині обрії
3 Лис. 2025 16:33 Есей про горіхи
3 Сер. 2025 16:25 Недотепи чи/та інтелектуали?
17 Лип. 2025 21:20 Логіка місць/міст
10 Лип. 2025 16:13
Сонце пряжило шкіру. Трава була висока й густа, в ній снували колонії комах, долаючи перепони з битої черепиці, камінців і всілякого залізяччя. Дача буяла різноцвіттям і була заповнена людьми, і всі ті люди були моєю ріднею.
Дід Михайло