Мама знову плакала, а він усе намагався пояснити, яке неосяжне щастя наповнює його, коли він вигадує свої світи. І навіть ця слабкість, яка навалюється, коли він відпускає їх... Немов розтискає долоню і випускає пташеня в перший самостійний політ...