Відстоюю непопулярну серед інвесторів, але як на мене дуже важливу світоглядну думку, про важливість створювати можливості інвестування у своїй країні, інакше нічим не відрізнятимемось від корпуціонерів, яких з валізами повних грошей ловлять на кордоні.

Бізнес це про постійні перемовини, стосунки це про якісне спілкування, життя це про вміння домовлятись.

Вчора консультував свого давнього клієнта, власника бізнесу, по темі фінансової грамотності. Загалом все традиційно - складаємо фінансову модель, далі фінансовий план на 10 років і інвестиційний план на той самий період.

Ділюся з вами ключовими думками, які вже багато років транслюю на своїх виступах у книгах і на курсах:
Прийміть думку, що часу на все не вистачить, а тільки на те що для вас справді важливе.

За майже 15 років тренерства і консультацій знаю що немає фінансових правил однакових для всіх. До своїх матеріальних (і не тільки) цілей можна прийти в цілком різні способи. В тонких відмінностях заховані товсті хвости нерівномірного гаусівського розподілу.

Є ресурс, який настільки очевидний, що водночас і недооцінений. І саме в часі холодної погоди, осінньої хандри чи темних передзимових вечорів, його нестача може створити чимало труднощів людині, не одразу а з часом, бо тривалий його дефіцит відбирає відповідь на питання для чого?

Багатство розподілене нерівномірно. 1% населення світу володіє близько 50% світового капіталу.

Ви стикались колись з магією простих, але дуже хибних рішень?
наприклад:

- давайте зменшимо з/п всім чиновникам і буде більше грошей в бюджеті? (Не буде, бо це мізерна сума; а якість послуг суттєво погіршиться)

Навіть у країні яка бореться за своє майбутнє з історичним ворогом, який уособлює світове зло. Хибно думати що держава це хтось чи щось інше ніж ті мільйони людей які щодня працюють, воюють, допомагають, бідкаються чи чистять зуби і при тому мають паспорт своєї країни.