Вона стояла перед ним: очі повні здивування, на обличчі змішані емоції.

Ніч, на вітрі догорає остання сигарета,

Нічні вокзали, і в правду,
Місця дивовижні

Минають дні, проходять ночі,
Ми змінюємося без зупинки.

На картковому столі, розгорнулась гра,
Життям називається вона, така дивна і бентежна.

Стікаючи кров'ю, твої кроки важкі,
Ехом відходять у темряву.
Ти присягався захистити все,
Але меч друга тобі серце проткнув.

Ми живемо в моментах,
Що в пам'яті закарбовуються надовго.
Театр драми, комедій, моментів і сірих днів,
Це все наше життя.

Убий мене, я тебе благаю,
Я не хочу більше жити так.
Без душі, яку продаву уже давно,
Убий мене, сьогодні вночі.

Нові рядки, непотрібні вірші,

Ти моя тиша