Посеред моря на маленькому острівці стоїть маяк, де живе його доглядач.

Ніч, буря, у морі човен. У човні листоноша, який везе цьому самому доглядачеві листа. Гребе, бореться з хвилями, матюкається на все горло.

Нарешті дістається берега, вистрибує з човна, весь мокрий і злий, і прямує до маяка. Починає гатити ногами у двері й кричати:

— Агов, ти, суко, виходь! Я тобі, гадові, листа привіз!

Хвилин за п’ять двері відчиняються, виходить доглядач, і листоноша виливає на нього всю свою лють. Мовляв, живуть тут козли за сто кілометрів від цивілізації, а ти, блін, веслуй, життям ризикуй, потім під дверима чекай, і взагалі… Коротше, хвилин п’ять матюкається на нього.

Доглядач уважно його вислухав.

— Усе сказав?

— Ну, наче все.

— Так от, ти менше язиком плескай, а то я ще й газету випишу…

Підписатися на канал