Знаю, ти прийдеш, як вечір вимкнеться,
Як світло лампи настільної та ноутбука.
Знову нізвідки, з нічого візьмешся
Просто щоб вірші в пітьмі послухать.

Знаю, що більше ніхто не чутиме.
Всі давно сплять і їм солодко спиться.
Вітер за вікнами мелодію дутиме.
Хотіла б я знати, що їм там сниться.

Так, як слова заплітаються в мудрості,
Ніби під ковдру в холодний день,
Сенс залишається лиш від присутності.
Повних прожито з десяток жмень.

Ти хочеш чути моєї вірності
Правду забуту, світло надій.
Я — осередок твоєї гідності,
Чи скоро буду. Сій в мені віру, сій.

#вірші