Місто накрило хмарою.
Небо гримить на нас.
Місто все тут, примарою,
Каже: "Настав твій час".

Місто живе і разом з ним
Живуть люди і їх душа.
Деякі з них чекають
Цього доща,
Щоби змити із себе зайве.

Бо натомість потрібне зайде
І поверне у сторону щастя
Їхнє життя.

Але дощ не причина, не спосіб, не інструмент.
Так, він частково лиш аргумент.
Дощ змиває,
А що — то вже вибір твій.
Ти сам обираєш напрямок руху подій
І самостійно ідеш до них.

Тримайся хорошого настрою,
Коли дощ іде
І коли він стих.

#вірші