Літаючи у хмарах,
Наче в снах,
Живу на повну.
Тож, не будіть мене,
Їй богу, не будіть.

Вже осінь серед літа наступила
І я ступаю по її стежкам.

Літаючи у мріях —
Маю крила.
І знаю вже спросоння,
Що дарам
Треба лишень увага,
Щоб відбутись.

Життя їх підкладає
Тут і там,
Щоб люди, які можуть їх
Відчути,
Могли наповнитись,
Побачить різнобарвність гам
І пропустити повністю
Крізь себе

Маленький
Сонячний
Шматочок неба.