Оскільки все моє життя - це низка найменш імовірних сценаріїв, то сьогодні я була на уроці суахілі. Це курс, тому попереду у мене ще пів року занять.

Якщо хтось вчив арабську чи тюркські мови, то ви впізнаєте конструкцію: сахіль - це берег. Суахілі - мова мешканців узбережжя. Йдеться про східне узбережжя Африки. Це там говорять на суахілі в кількох країнах, зокрема в Кенії, де вже відбувся один книжковий проєкт з моєю участю і намічаються ще проєкти. Мова - це цікаве і помічне.

Про всяк випадок: Африка - це не одна країна, як люди часто думають, а 54 різні країни. Там дуже багато мов, але суахілі - одна з найбільш поширених.

І ще вона така, з якою у мене є шанси дати раду. Бо я сунулася було в мову йоруба - мати василева. Там ноти треба чути, як в азійських мовах. Для мене це складно. Так що, наразі суахілі.

Заняття було інтенсивне, чудове, цікаве.

Завтра ще піду.