В інтернеті часто можна натрапити на відео де військові з обох сторін розбирають протитанкові міни щоб добути з них тротил для розпалу буржуйки. В жодному разі не робіть так і не дозвляйте іншим це робити. Справа в тому що тротил насправді дуже токсичний, але це помітно не одразу. Однак він має здатність накопичуватись в організмі і може призвести до цілого ряду захворювань в тому числі до онкології. Розбираючи міну і потім використовуючи тротил для розпалювання вогню ви кожного разу вдихаєте доволі небезпечну кількість тротилу, однак наслідки можуть проявитись аж через кілька років після завершення війни. Те саме стосується і інших вибухових речовин однак в деяких випадках отруєння більш помітне. Тож бережіть себе і не слухайте тих хто вже багато років так робить і ніяких наслідків - на жаль пізніше це обов\'язково дасть знати про себе

Крім того це абсолютно невиправданий ризик оскільки той же ефект матимуть більш безпечні альтернативи. Власне, тротил для розпалу використовують виключно через те що дрова мокрі і відсирілі і через це дуже погано горять. І в такому випадку від того що загорається тротил дрова висихають і теж починають горіти. Звичайно ідеальний варіант заздалегідь запастись сухими дровами, однак на жаль ситуації бувають різні і не завжди є така можливість. Тому далі розповім що в таких випадках в різних ситуаціях використовувала я і деякі мої знайомі ну і звісно переваги і недоліки кожного варіанту, а ви в коментарях можете поділитись своїм власним досвідом якщо маєте інші безпечні поради.

Отже, почну з самого простого. Березова кора зсередини завжди суха і дуже добре горить. Тож можна просто наскубати цієї кори, розслоїти її. Верхній білий шар нам не потрібен, тільки нижній який був ближче до дерева, для розпалу буржуйки особисто мені вистачало 1-2 пакети з-під хліба заповнених цією корою. Далі просто на низ складаємо кору, по боках і зверху дрова, але рубаємо їх вдвічі тоншими ніж зазвичай. Верхні дрова мають бути не впритул до кори а робити таке ніби як перекриття з дров над нею. Між дровами та корою кладемо тонкі щіпки. Коли ці дрова добре загоряться поступово підкладаємо дрова нормального розміру. Однак цей спосіб має 3 суттєвих недоліка - по-перше це надто помітно, дерево з якого ви наскубали тої кори одразу кидається в очі і одразу стає зрозуміло що поруч люди; по-друге це займає доволі багато часу що в бойових умовах є доволі небезпечним; по-третє далеко не завжди в вас поруч будуть берези. Зважаючи на все це я цим способом користувалась лише в учєбці і згадую про нього лише тому що тут багато тих хто або там або скоро поїде на навчання (хоча от там навряд буде доступ до чогось іще).

Другий варіант це сухий спирт. На низ кладемо тонкі гілки, зверху дрова, спочатку тонші а нормального розміру підкидаємо коли тонші загораються. Між гілочками і дровами вкладаємо пару таблеток сухого спирту і дрібні щіпки, якщо є папір то можна і його. Перевагою сухого спирту є те що він займає мало місця і його можна принести скільки завгодно з собою. Недоліком хіба що те що його треба десь купити і не забути.

Третій варіант це різне сміття наприклад пластикові пляшки та поліетиленові пакети. Я не впевнена щодо безпеки згораючого пластику, однак це все ж краще ніж горіння вибухових речовин. Тут головне правильно підпалити пластик щоб він не капав вам на руки оскільки опіки від найменшої краплі доволі відчутні. В ідеалі якщо крім пластику буде ще папір який можна підпалити щоб від нього вже загорівся пластик. Далі все так само як і в попередніх випадках. З недоліків хіба що те що сміття не завжди буде вдосталь а навмисне нести з собою ідея так собі.

Останнє на сьогодні це спеціальні рідини для розпалу якими просто можна залити дрова і підпалити. Особисто я цим не користувалась. Перевагою тут є те що це вроді як найлегший спосіб, за відгуками тих хто користувався. Однак нести з собою крім купи всякого спорядження і різних необхідних речей ще й пляшку з легкозаймистою рідиною не надто зручно.

#виживання