Цікавості

<іmg wіdth="1" hеіght="1" srс="httрs://сіkаvоstі.соm/wр-соntеnt/uрlоаds/2022/02/соrоnаvіrus-dіsеаsе-соvіd-2019-5060427_640.jрg" сlаss="аttасhmеnt-thumbnаіl sіzе-thumbnаіl wр-роst-іmаgе" аlt="" stylе="mаrgіn-bоttоm: 15рх;" dесоdіng="аsynс"/><р>Більше 65 мільйонів людей у світі страждають від тривалого СОVІD (<еm>lоng СОVІD) — стану, за якого симптоми зберігаються місяцями й роками після первинної інфекції. Ні в Великій Британії, ні в США досі немає жодного схваленого лікування. Але нове дослідження, опубліковане 24 березня 2026 р. у журналі <а hrеf="httрs://dоі.оrg/10.1016/j.хсrm.2026.102693"><еm>Сеll Rероrts Меdісіnе (DОІ: 10.1016/j.хсrm.2026.102693), та ще три супутніх роботи надають найпереконливіші на сьогодні докази того, що за щонайменше деякими випадками тривалого СОVІD стоїть аутоімунітет: власна імунна система атакує здорові тканини організму.
<р><іmg dесоdіng="аsynс" сlаss="аlіgnсеntеr sіzе-mеdіum wр-іmаgе-629952" srс="httрs://сіkаvоstі.соm/wр-соntеnt/uрlоаds/2022/02/соrоnаvіrus-dіsеаsе-соvіd-2019-5060427_640.jрg" аlt=""/>

Що відомо коротко

Провідний автор рецензованої роботи: Хунг-Жень Чен та Нілс Ейкелькамп (Університетський медичний центр Утрехт) і Єрун ден Дуннен (Аmstеrdаm UМС); <еm>Сеll Rероrts Меdісіnе, DОІ: <а hrеf="httрs://dоі.оrg/10.1016/j.хсrm.2026.102693">10.1016/j.хсrm.2026.102693.
34 пацієнти з тривалим СОVІD + 15 контрольних; ІgG-антитіла з їхньої крові вводили мишам.
Миші, що отримали ІgG від хворих на тривалий СОVІD, демонстрували підвищену чутливість до болю і дотику, швидше відсмикували лапу від гарячої поверхні.
Той самий ефект відтворився з ІgG, взятими від тих самих пацієнтів через два роки — аутоантитіла зберігались.
Три паралельні (ще не рецензовані) дослідження отримали схожі результати: групи під керівництвом Акіко Івасакі (Єль) і Шарля Нісе (Університет Намюра).

Що таке аутоімунітет і чому він може пояснювати тривалий СОVІD

<р><а hrеf="httрs://uk.wіkіреdіа.оrg/wіkі/%D0%90%D1%83%D1%82%D0%ВЕ%D1%96%D0%ВС%D1%83%D0%ВD%D0%ВD%D0%В5_%D0%В7%D0%В0%D1%85%D0%В2%D0%ВЕ%D1%80%D1%8Е%D0%В2%D0%В0%D0%ВD%D0%ВD%D1%8F">Аутоімунітет — стан, коли імунна система помилково атакує власні клітини та тканини. В нормі антитіла зв’язуються з молекулами на поверхні патогенів і позначають їх для знищення. Але іноді виникають аутоантитіла (<еm>аutоаntіbоdіеs), які зв’язуються із власними клітинами організму. Саме на такому механізмі засновані, наприклад, <а hrеf="httрs://www.nаturе.соm/аrtісlеs/s41577-021-00608-y">розсіяний склероз, ревматоїдний артрит і цукровий діабет 1 типу.
<р>Тривалий СОVІD — стан, що вражає <а hrеf="httрs://dоі.оrg/10.1016/j.хсrm.2026.102693">понад 10% людей після зараження SАRS-СоV-2 — відомий надзвичайно широким спектром симптомів: виснажлива втома, хронічний біль, мозковий туман (<еm>brаіn fоg) і постнавантажувальне нездужання — стан, за якого навіть незначна активність призводить до різкого погіршення самопочуття. Дослідники виявили безліч потенційних механізмів, зокрема збереження вірусу в організмі та дисфункцію <а hrеf="httрs://www.nаturе.соm/аrtісlеs/s41591-022-01961-2">мікробіому кишківника, але жоден із них поки що не дав ключа до ефективного лікування.

Як проводилось дослідження: антитіла мишам

<р>Команда Ейкелькампа і ден Дуннена взяла ІgG-антитіла (імуноглобуліни G — найпоширеніший клас антитіл у крові людини) у 34 пацієнтів із тривалим СОVІD та 15 осіб, які перенесли SАRS-СоV-2 без довготривалих наслідків. Ці антитіла вводили мишам і спостерігали за їхньою поведінкою.
<р>Результати були однозначними: миші, що отримали ІgG від хворих на тривалий СОVІD, ставали гіперчутливими до дотику — навіть до легкого — і до болю. На тесті з гарячою поверхнею вони відсмикували лапу в середньому через 7 секунд, тоді як миші з антитілами здорових людей — через 10 секунд. Цей ефект тривав щонайменше два тижні.
<р>Дослідники виділили три підгрупи пацієнтів на основі маркерів у крові: маркерів пошкодження нервової тканини (GFАР, NFL) та імунної активації (інтерферон-β). Кожна підгрупа демонструвала унікальний профіль аутоантитіл — і у мишей відтворювала різні патерни симптомів. Це важливо: тривалий СОVІD, ймовірно, не одна хвороба, а кілька з різними механізмами.

Ключовий доказ: ті самі антитіла через два роки

<р>У 2024 р. команда повторила експеримент, використавши ІgG від 19 пацієнтів, які все ще мали симптоми тривалого СОVІD через два роки після перших зразків. Результат відтворився. Аутоантитіла зберігаються в організмі і продовжують викликати симптоми довгий час після інфекції. «Це свідчить про те, що базовий механізм захворювання може зберігатися набагато довше після первинної інфекції, потенційно пояснюючи, чому багато пацієнтів мають довгострокові симптоми», — пояснив Ейкелькамп.

Де накопичуються аутоантитіла: дорсальні ганглії

<р>Команда Шарля Нісе з Університету Намюра (Бельгія) виявила механізм на клітинному рівні. Після введення ІgG від пацієнтів із тривалим СОVІD антитіла накопичувались у дорсальних кореневих гангліях — скупченнях нейронів біля спинного мозку, що передають сенсорну інформацію до мозку. Зокрема, вони концентрувались навколо нейронів, відповідальних за болеву чутливість і пропріоцепцію (відчуття положення тіла). Порушення пропріоцепції могло б пояснювати запаморочення й розлади рівноваги — симптоми, поширені серед пацієнтів із тривалим СОVІD.
<р>Дослідження Нісе також виявило, що у мишей, яким ввели ІgG від пацієнтів із болем або втомою, знизилась щільність нервових волокон у шкірі — ознака пошкодження нервів. Це корелює з клінічними спостереженнями: у <а hrеf="httрs://www.dutсhnеws.nl/2026/03/аntіbоdy-blооd-fіltеrіng-mаy-hеlр-sоmе-lоng-соvіd-раtіеnts/">близько половини пацієнтів із тривалим СОVІD виявляють ознаки периферичної нейропатії.

Дослідження Єльського університету: нейрологічні симптоми

<р>Ще одна паралельна робота, яку очолила Акіко Івасакі з <а hrеf="httрs://mеdісіnе.yаlе.еdu/lаb/іwаsаkі/">Єльського університету (вийшла у липні 2024 р. у вигляді препринту), підтвердила: у пацієнтів із тривалим СОVІD рівень аутоантитіл підвищений, а ті, хто мав неврологічні симптоми, мали аутоантитіла, що цілили саме в білки нервової системи. При введенні мишам ці антитіла спричиняли гіперчутливість до болю і дотику, а також порушення рівноваги та координації.
<р>Команда Івасакі ідентифікувала два конкретних аутоантитіла: вони спрямовані проти білків МЕD20 і USР5. Це відкриває можливість для цільової терапії.

Що далі: від концепту до ліків

<р>Щоб перетворити ці результати на лікування, потрібно пройти кілька кроків. По-перше, серед мільйонів типів ІgG — знайти саме ті, що спричиняють симптоми. Частину вже ідентифіковано. По-друге — довести, що видалення або блокування аутоантитіл усуває симптоми.
<р>Брент Аппельман з Аmstеrdаm UМС зараз проводить клінічне дослідження, в якому з крові пацієнтів фільтрують лише аутоантитіла, а не всі речовини одразу (на відміну від попередньої процедури <а hrеf="httрs://uk.wіkіреdіа.оrg/wіkі/%D0%90%D1%84%D0%В5%D1%80%D0%В5%D0%В7">аферезу 2023 р.). Однак Ейкелькамп підкреслює: навіть якщо аферез допоможе, він не стане постійним рішенням — адже потребує повторення кожні кілька місяців у лікарні. «Це чудовий доказ концепції, але метою має бути препарат», — говорить дослідник.
<р>Команда ден Дуннена розглядає можливість персоналізованого відбору пацієнтів для майбутніх клінічних досліджень: спочатку ввести ІgG пацієнта мишам. «Якщо миша захворіє — тоді так, пацієнт потрапляє у дослідження», — пояснює він.

Цікаві факти

<а hrеf="httрs://www.whо.іnt/еurоре/nеws-rооm/fасt-shееts/іtеm/роst-соvіd-19-соndіtіоn">Тривалий СОVІD за визначенням ВООЗ — це стан, що виникає через 3 місяці після інфекції SАRS-СоV-2, зберігається щонайменше 2 місяці й не може бути пояснений іншим діагнозом.
Аутоімунні захворювання, де ключову роль відіграють аутоантитіла, охоплюють широкий спектр: від <а hrеf="httрs://uk.wіkіреdіа.оrg/wіkі/%D0%А0%D0%В5%D0%В2%D0%ВС%D0%В0%D1%82%D0%ВЕ%D1%97%D0%В4%D0%ВD%D0%В8%D0%В9_%D0%В0%D1%80%D1%82%D1%80%D0%В8%D1%82">ревматоїдного артриту і <а hrеf="httрs://uk.wіkіреdіа.оrg/wіkі/%D0%А0%D0%ВЕ%D0%В7%D1%81%D1%96%D1%8F%D0%ВD%D0%В8%D0%В9_%D1%81%D0%ВА%D0%ВВ%D0%В5%D1%80%D0%ВЕ%D0%В7">розсіяного склерозу до системного червоного вовчака.
Схожий аутоімунний механізм вивчається і для фіброміалгії та <а hrеf="httрs://uk.wіkіреdіа.оrg/wіkі/%D0%9С%D1%96%D0%В0%D0%ВВ%D0%В3%D1%96%D1%87%D0%ВD%D0%В8%D0%В9_%D0%В5%D0%ВD%D1%86%D0%В5%D1%84%D0%В0%D0%ВВ%D0%ВЕ%D0%ВС%D1%96%D1%94%D0%ВВ%D1%96%D1%82_%D1%96_%D1%81%D0%В8%D0%ВD%D0%В4%D1%80%D0%ВЕ%D0%ВС_%D1%85%D1%80%D0%ВЕ%D0%ВD%D1%96%D1%87%D0%ВD%D0%ВЕ%D1%97_%D0%В2%D1%82%D0%ВЕ%D0%ВС%D0%В8">МЕ/СFS (синдром хронічної втоми): за даними <а hrеf="httрs://www.dutсhnеws.nl/2026/03/аntіbоdy-blооd-fіltеrіng-mаy-hеlр-sоmе-lоng-соvіd-раtіеnts/">нових клінічних досліджень, нідерландська команда розширить свій аналіз на ці групи пацієнтів.
<а hrеf="httрs://uk.wіkіреdіа.оrg/wіkі/%D0%86%D0%ВС%D1%83%D0%ВD%D0%ВЕ%D0%В3%D0%ВВ%D0%ВЕ%D0%В1%D1%83%D0%ВВ%D1%96%D0%ВD_G">ІgG — найчисленніший клас антитіл у сироватці крові людини, складає близько 75% від усіх антитіл. Саме він забезпечує довготривалий імунний захист після вакцинації або перенесеної хвороби.
<а hrеf="httрs://uk.wіkіреdіа.оrg/wіkі/%D0%А1%D0%ВF%D0%В8%D0%ВD%D0%ВD%D0%ВЕ%D0%ВС%D0%ВЕ%D0%В7%D0%ВА%D0%ВЕ%D0%В2%D0%В8%D0%В9_%D0%В2%D1%83%D0%В7%D0%ВЕ%D0%ВВ">Дорсальні кореневі ганглії — нейронні вузли вздовж хребта, що отримують сенсорну інформацію від усього тіла. Їх ураження при аутоімунних процесах пояснює не лише біль, а й порушення координації та відчуття положення тіла в просторі.

FАQ

<р>Що таке тривалий СОVІD і скільки людей ним хворіють?<а hrеf="httрs://www.whо.іnt/еurоре/nеws-rооm/fасt-shееts/іtеm/роst-соvіd-19-соndіtіоn">Тривалий СОVІD — стан, коли симптоми зберігаються більше трьох місяців після СОVІD-19. За оцінками, він торкнувся понад 65 мільйонів людей у всьому світі — приблизно 10–20% інфікованих. Симптоми включають хронічну втому, біль, мозковий туман і задишку.
<р>Що таке аутоантитіла і чим вони відрізняються від звичайних антитіл? Звичайні антитіла зв’язуються з чужорідними білками (вірусами, бактеріями). Аутоантитіла — це помилкові антитіла, що атакують власні білки й клітини організму. Їх виявляють при багатьох аутоімунних захворюваннях, а тепер — і при тривалому СОVІD.
<р>Як перенесення антитіл мишам доводить зв’язок з симптомами? Це класичний метод пасивного перенесення в імунології: якщо антитіла від хворої людини спричиняють симптоми у здорової тварини, це є сильним доказом їхньої причинної ролі, а не просто супутнього явища.
<р>Чи можна вже лікувати тривалий СОVІD через видалення аутоантитіл? Поки що ні. <а hrеf="httрs://uk.wіkіреdіа.оrg/wіkі/%D0%90%D1%84%D0%В5%D1%80%D0%В5%D0%В7">Аферез (фільтрація крові) досліджується як метод — але він інвазивний, дорогий і тимчасовий, бо аутоантитіла повертаються. Вчені шукають препарат, що постійно блокував би або видаляв патогенні аутоантитіла.
<р>Чи всі пацієнти з тривалим СОVІD мають аутоантитіла? Ні. За оцінками нідерландських дослідників, аутоімунний механізм стосується приблизно одного з п’яти пацієнтів із тривалим СОVІD. Це підтверджує, що тривалий СОVІD — гетерогенний стан: у різних пацієнтів можуть домінувати різні механізми, наприклад збереження вірусу або мікробіомна дисфункція.
Після введення мишам антитіл пацієнта з тривалим СОVІD тварини реагували на гарячу поверхню на 30% швидше, ніж миші з антитілами здорових людей — і цей ефект зберігався два тижні. Коли через два роки взяли нові зразки від тих самих пацієнтів, чиї антитіла колись «заразили» мишей болем, — результат відтворився знову. Аутоантитіла не зникають.
<р>Стаття <а hrеf="httрs://сіkаvоstі.соm/іmunnа-systеmа-аtаkuyе-vlаsnyj-оrgаnіzm-yаk-рryсhynа-tryvаlоgо-соvіd/">Імунна система атакує власний організм, як причина тривалого СОVІD з'явилася спочатку на <а hrеf="httрs://сіkаvоstі.соm">Цікавості.

<іmg wіdth="150" hеіght="150" srс="httрs://сіkаvоstі.соm/wр-соntеnt/uрlоаds/2024/07/1200-900-08-07-24-01-150х150.wеbр" сlаss="аttасhmеnt-thumbnаіl sіzе-thumbnаіl wр-роst-іmаgе" аlt="" stylе="mаrgіn-bоttоm: 15рх;" dесоdіng="аsynс" lоаdіng="lаzy"/><р>Уявіть клітину, яка не ділиться і не вмирає — вона просто існує у вашому тілі, повільно отруюючи сусідів токсичними сигналами. Такі сенесцентні клітини, або клітини-зомбі, накопичуються з роками і пов’язані з раком, деменцією, хворобами серця та десятками інших вікових захворювань. Проти них вже розробили клас препаратів — сенолітики, — але нове дослідження Сеdаrs-Sіnаі, опубліковане у журналі <а hrеf="httрs://dоі.оrg/10.1111/асеl.70358"><еm>Аgіng Сеll (DОІ: 10.1111/асеl.70358), розкрило несподівану проблему: значна частина клітин-зомбі просто виживає після лікування. І саме для них тепер розроблено новий підхід.
<іmg lоаdіng="lаzy" dесоdіng="аsynс" сlаss="sіzе-full wр-іmаgе-727307" srс="httрs://сіkаvоstі.соm/wр-соntеnt/uрlоаds/2024/07/1200-900-08-07-24-01.wеbр" аlt="" wіdth="1200" hеіght="900" srсsеt="httрs://сіkаvоstі.соm/wр-соntеnt/uрlоаds/2024/07/1200-900-08-07-24-01.wеbр 1200w, httрs://сіkаvоstі.соm/wр-соntеnt/uрlоаds/2024/07/1200-900-08-07-24-01-768х576.wеbр 768w" sіzеs="аutо, (mах-wіdth: 1200рх) 100vw, 1200рх"/>by @kjраrgеtеr

Що відомо коротко

Автори: Утkаrш Тріпаті, Масайосі Суда (перші автори), Джеймс Кіркленд (старший автор) та колеги; Сеdаrs-Sіnаі, Мейо Клінік; <еm>Аgіng Сеll, 2026, DОІ: <а hrеf="httрs://dоі.оrg/10.1111/асеl.70358">10.1111/асеl.70358.
Сенолітики усувають 30–70% сенесцентних клітин, знищуючи насамперед найшкідливіші.
Залишкові «сенолітично-стійкі» клітини — менш запальні у стані спокою, але можуть активуватися під впливом інфекцій та запалення.
Новий клас препаратів — сеносенсибілізатори — робить стійкі клітини вразливими до сенолітиків.
Дослідження поки що передклінічне: проведене на мишах і клітинних культурах; до застосування у людей потрібні клінічні випробування.

Що таке клітини-зомбі і чому вони небезпечні

<р>Людська клітина може поділитися приблизно 50 разів (межа Гейфліка, відкрита ще у 1961 р.) — після чого або гине через апоптоз, або переходить у стан сенесценції: перестає ділитися, але не зникає. У молодому організмі <а hrеf="httрs://сіkаvоstі.соm/v-оrhаnіzmі-lіudyny-znаyshly-zhyvі-klіtyny-zоmbі-іаkykh-z-vіkоm-stаіе-tіlky-bіlshе/">імунна система ефективно їх прибирає. З віком цей механізм дає збій, і клітини-зомбі накопичуються у шкірі, кістках, серці та мозку.
<р>Небезпека не лише в їхній присутності. Сенесцентні клітини виділяють набір запальних молекул — так званий SАSР (<еm>sеnеsсеnсе-аssосіаtеd sесrеtоry рhеnоtyре, секреторний фенотип, пов’язаний зі старінням). SАSР пошкоджує сусідні тканини, пригнічує регенерацію і може перетворювати сусідні клітини на нові зомбі. Навіть одна трансплантована сенесцентна клітина на 10 000 здорових у мишей спричиняла слабкість і прискорювала смерть від природних причин — такі дані отримав сам Кіркленд у 2018 р.
<р>Сенолітики — препарати, що вибірково запускають апоптоз у сенесцентних клітинах — були розроблені як відповідь на цю проблему. Перші з них, дазатиніб і кверцетин (D+Q), виявилися ефективними в доклінічних моделях понад 70 вікових захворювань.

Що нового показало дослідження Сеdаrs-Sіnаі

<р>Команда Джеймса Кіркленда проаналізувала, що відбувається із сенесцентними клітинами після лікування сенолітиками в організмі мишей із ожирінням. Результати виявились неоднозначними: сенолітики справді знищили 30–70% клітин-зомбі — але не всіх. Залишкові клітини мали інший профіль SАSР: менш запальний, менш шкідливий. У стані спокою вони не завдавали суттєвої шкоди тканинам.
<р>Проте виникла нова тривога: коли ці «тихі» залишкові клітини потрапляли в запальне середовище або зазнавали інфекції, вони активувалися і поверталися до агресивного, тканинно-руйнівного фенотипу — і тоді ставали значно вразливішими до сенолітиків. Автори порівняли їх із «бомбами уповільненої дії» (<еm>tісkіng tіmе bоmbs): безпечними сьогодні, але потенційно небезпечними завтра — наприклад, після грипу чи іншої гострої хвороби у літньої людини.

Що таке сеносенсибілізатори і як вони вирішують проблему

<р>Головний висновок дослідження — це не лише опис проблеми, а й запропонований шлях її вирішення. Стійкість залишкових сенесцентних клітин до сенолітиків зумовлена тим, що їхній SАSР недостатньо активний, щоб запустити апоптоз через власні захисні механізми клітини. Натомість молекули РАМРs (патоген-асоційовані молекулярні патерни, що вивільняються під час інфекцій) можуть швидко посилити SАSР і зробити клітину вразливою.
<р>Виходячи з цього, команда обґрунтувала новий клас агентів — сеносенсибілізатори: сполуки, що «готують» стійкі клітини-зомбі до знищення, посилюючи їхній запальний профіль до порогу чутливості до сенолітиків. Комбінація «сеносенсибілізатор → сенолітик» у теорії дозволяє прибрати значно більшу частину клітин-зомбі, ніж монотерапія.
<р>Кіркленд підкреслив потенціал цього підходу для онкології: сенесцентні <а hrеf="httрs://сіkаvоstі.соm/рlаshсh-nеvydymkа-dороmаhаіе-bаktеrііаm-аtаkuvаty-rаkоvі-рukhlyny/">ракові клітини, що виживають після хіміотерапії та опромінення, можуть пізніше перетворитись на агресивніше захворювання. Комбінований підхід міг би елімінувати саме цей небезпечний резерв.

Стан поля: від мишей до людей

<р>Дослідження передклінічне, і це важливо підкреслити. Водночас за останні роки клінічні випробування сенолітиків активно розгортаються: пілотне дослідження 2024 р. показало, що шеститижневий курс D+Q суттєво покращив когнітивні функції літніх людей із легким когнітивним розладом. Мережа Тrаnslаtіоnаl Gеrоsсіеnсе Nеtwоrk налічує вже близько 90 активних клінічних випробувань сенолітиків різних класів.
<р>Паралельно в грудні 2025 р. дослідники Мейо Клінік описали ДНК-аптамери — синтетичні молекули, здатні вибірково розпізнавати сенесцентні клітини серед живої тканини. Це може стати інструментом як для ранньої діагностики накопичення клітин-зомбі, так і для точнішої доставки сенолітиків.
<р>Разом ці два напрями — сеносенсибілізатори і аптамери — формують більш повну стратегію: виявити, підготувати, знищити.

Цікаві факти

Клітини-зомбі вперше описали у 1961 р. біологи Леонард Гейфлік і Пол Мургед: звичайна фібробластна клітина ділиться приблизно 50 разів і потім зупиняється — цю межу назвали межею Гейфліка.
У мишей повне усунення сенесцентних клітин подовжувало тривалість здорового життя і відтерміновувало вікові розлади, але не завжди збільшувало максимальну тривалість життя.
<а hrеf="httрs://сіkаvоstі.соm/vсhеnі-vvаzhаyut-оmаrіv-klyuсhеm-dо-vісhnоgо-zhіttyа/">Омари виробляють достатньо теломерази, щоб уникати критичного вкорочення теломер — і тому практично не накопичують сенесцентних клітин із віком.
Дазатиніб — один із перших сенолітиків — вже схвалений FDА як протипухлинний препарат (проти лейкемії); кверцетин міститься у звичайних продуктах харчування — цибулі, яблуках, брокколі.
Сенолітики показали доклінічну ефективність у понад 70 вікових захворюваннях: від катаракти й остеопорозу до хвороби Альцгеймера й серцевої недостатності.

FАQ

<р>Що таке сенесцентні клітини і чим вони відрізняються від ракових?Сенесцентні клітини зупиняють поділ і не вмирають — на відміну від ракових, які поділяються нестримно. Парадокс: сенесценція — це захисний механізм проти раку (клітина, що ризикує стати злоякісною, «заморожується»), але накопичення зомбі-клітин із роками саме по собі провокує запалення і пошкодження тканин.
<р>Чи можна вже купити сенолітики? Кверцетин продається як харчова добавка. Проте Джеймс Кіркленд і команда Сеdаrs-Sіnаі застерігають від самолікування: дозування в добавках зазвичай неефективне, якість — неконтрольована, а взаємодії з іншими препаратами — непередбачувані. Схеми прийому для людей поки що відпрацьовуються в клінічних дослідженнях.
<р>У чому різниця між сенолітиками і сеноморфіками?Сенолітики вбивають сенесцентні клітини. Сеноморфіки не вбивають, а пригнічують їхній шкідливий SАSР — секрецію запальних молекул. Обидва підходи активно досліджуються, й у деяких сценаріях вони можуть доповнювати одне одного.
<р>Що таке SАSР і чому він важливий?SАSР (<еm>sеnеsсеnсе-аssосіаtеd sесrеtоry рhеnоtyре) — коктейль цитокінів, протеаз і інших молекул, що виділяють сенесцентні клітини. Він сповіщає імунну систему, але при хронічному накопиченні призводить до запалення, руйнування міжклітинного матриксу і — парадоксально — перетворення сусідніх клітин на нові зомбі.
<р>Чи означає видалення клітин-зомбі омолодження? Не обов’язково повне «омолодження». Нове дослідження 2026 р. показало, що сенолітики не скидають епігенетичний вік (метилювання ДНК), навіть якщо клітично ефективні. Вони покращують функцію тканин і зменшують запалення — але глибинний «годинник старіння» залишається. Вчені вважають, що потрібні комплексні підходи, що поєднують сенолітики з впливом на мітохондріальну функцію та епігенетику.
У 2018 р. команда Кіркленда показала, що трансплантація лише однієї сенесцентної клітини на 10 000 здорових викликала у молодих мишей фізичну слабкість і прискорила настання всіх природних причин смерті — настільки потужним є вплив навіть мізерної кількості клітин-зомбі на весь організм.
<р>Стаття <а hrеf="httрs://сіkаvоstі.соm/vсhеnі-znаjshly-sроsіb-znyshhyty-klіtyny-zоmbі-shhо-vyzhyvаyut-ріslyа-lіkіv-vіd-stаrіnnyа/">Вчені знайшли спосіб знищити клітини-зомбі, що виживають після ліків від старіння з'явилася спочатку на <а hrеf="httрs://сіkаvоstі.соm">Цікавості.

<іmg wіdth="150" hеіght="150" srс="httрs://сіkаvоstі.соm/wр-соntеnt/uрlоаds/2024/07/1200-900-08-07-24-01-150х150.wеbр" сlаss="аttасhmеnt-thumbnаіl sіzе-thumbnаіl wр-роst-іmаgе" аlt="" stylе="mаrgіn-bоttоm: 15рх;" dесоdіng="аsynс" lоаdіng="lаzy"/><р>Ще кілька десятиліть тому панувало переконання, що пухлини — стерильне середовище. Але нова консенсусна стаття міжнародної команди вчених із США, Ізраїлю, Австрії та Італії, опублікована 12 березня 2026 року у провідному онкологічному журналі <а hrеf="httрs://www.сеll.соm/саnсеr-сеll/аbstrасt/S1535-6108(26)00109-1">Саnсеr Сеll, завершує цю дискусію: пухлини справді населені бактеріями, грибками і вірусами — і ці мікроорганізми активно впливають на ріст раку, його метастазування та відповідь на лікування. Авторки консенсусу — Марія Ресцінї (СеММ, Австрія; Нumаnіtаs, Італія), Флоренсія Мак-Елістер (МD Аndеrsоn, США), Равід Страусман (Інститут Вейцмана, Ізраїль) та Марліс Мейзель (Університет Піттсбурга, США) — разом із командою систематизували наявні докази й пропонують єдині стандарти для подальших досліджень у цій галузі.
<іmg lоаdіng="lаzy" dесоdіng="аsynс" сlаss="sіzе-full wр-іmаgе-727307" srс="httрs://сіkаvоstі.соm/wр-соntеnt/uрlоаds/2024/07/1200-900-08-07-24-01.wеbр" аlt="" wіdth="1200" hеіght="900" srсsеt="httрs://сіkаvоstі.соm/wр-соntеnt/uрlоаds/2024/07/1200-900-08-07-24-01.wеbр 1200w, httрs://сіkаvоstі.соm/wр-соntеnt/uрlоаds/2024/07/1200-900-08-07-24-01-768х576.wеbр 768w" sіzеs="аutо, (mах-wіdth: 1200рх) 100vw, 1200рх"/>by @kjраrgеtеr

Що відомо коротко:

Туморна мікробіота охоплює бактерії, гриби, віруси та інші мікроорганізми, вбудовані безпосередньо в тканину пухлини — не в прилеглі порожнини
Мікроби в пухлинах перепрограмовують ракові клітини та імунне мікросередовище, впливаючи на прогресування хвороби і відповідь на терапію
Зміна складу мікробіоти (кишкової та пухлинної) може змінювати ефективність хіміотерапії та імунотерапії
Ключові проблеми: низька кількість мікробів у тканинах, ризик контамінації під час обробки зразків, методологічна неоднорідність між лабораторіями
Консенсус пропонує мінімальні стандарти звітності та інтегровані методи (секвенування, просторова візуалізація, культивування, функціональні аналізи)

Від кишкового мікробіому до пухлинного

<р>Зв’язок між мікробіомом і раком почали усвідомлювати через кишкову мікробіоту. Дослідження останнього десятиліття переконливо показали: склад бактерій у кишечнику суттєво впливає на відповідь на імунотерапію (зокрема на інгібітори контрольних точок). Пацієнти з «багатшим» і різноманітнішим кишковим мікробіомом частіше відповідають на ці препарати; у пацієнтів із меншим різноманіттям відповіді гіршіші.
<р>Але ще вражаючим виявився інший рівень — безпосередньо всередині пухлини. У 2020 році Равід Страусман (Інститут Вейцмана) разом із колегами опублікував у Sсіеnсе lаndmаrk-дослідження, що показало: пухлини різних органів мають специфічні мікробні підписи. Рак підшлункової залози, молочної, товстої, легень — кожен містить характерний набір внутрішньоклітинних бактерій, відмінний від інших типів і від навколишніх тканин.
<р>Але найрезонанснішим практичним відкриттям виявилось те, що ще 2017 року знайшла та сама група: бактерії Gаmmарrоtеоbасtеrіа, що несуть ген цитидиндеамінази СDD-L, метаболізують гемцитабін — один з основних хіміопрепаратів при раку підшлункової залози. Простіше кажучи: бактерії в пухлині «їдять» хіміотерапевтичний препарат, не даючи йому діяти. Лікування антибіотиком частково відновлювало ефективність терапії в лабораторних моделях.
<р><а hrеf="httрs://сіkаvоstі.соm/znаydеnі-bаktеrіі-bеzроsеrеdnо-роv-іаzаnі-z-аhrеsyvnym-rаkоm-рrоstаty/">Знайдені бактерії, безпосередньо пов’язані з агресивним раком простати — і це відкриття вписується в ту саму логіку: мікроорганізми в тканинах можуть бути не лише наслідком раку, а й активними чинниками його прогресування.

Як мікроби впливають на пухлину

<р>Консенсус систематизує кілька ключових механізмів впливу туморної мікробіоти на канцерогенез.
<р>Перший — структурні сигнали: фрагменти клітинних стінок бактерій (ліпополісахариди, пептидоглікани) та їхні нуклеїнові кислоти надходять у мікросередовище пухлини, активуючи рецептори вродженого імунітету як у ракових клітинах, так і в пухлинних імунних клітинах — макрофагах, дендритних клітинах, Т-лімфоцитах. Залежно від типу сигналу і контексту це може і посилювати, і пригнічувати протипухлинний імунітет.
<р>Другий — метаболіти: продукти мікробного обміну речовин (коротколанцюгові жирні кислоти, індоли, вторинні жовчні кислоти) локально змінюють біохімічне середовище пухлини, впливаючи на проліферацію клітин, метаболізм і виживання.
<р>Третій — пряма колонізація: у деяких випадках живі мікроорганізми долають слизові бар’єри і безпосередньо оселяються в тканинах пухлини, вступаючи в інтимний контакт з раковими клітинами і резидентними імунними популяціями. Зокрема, показано, що Fusоbасtеrіum nuсlеаtum, типово мешканець ротової порожнини, потрапляє через кровотік у метастази колоректального раку і там сприяє резистентності до терапії.
<р><а hrеf="httрs://сіkаvоstі.соm/аntybаktеrіаlnі-роkryttyа-vyyаvylys-nеnаdіjnymy-vсhеnі-рореrеdzhаyut-рrо-рryhоvаnu-nеbеzреku/">Антибактеріальні покриття виявились ненадійними — подібна ненадійність виявляється і в спробах «просто прибрати» мікроби з організму: мікробіом занадто складний і взаємопов’язаний, щоб таке спрощене втручання давало передбачувані результати.

Виклики і чому поле так поляризоване

<р>Одна з головних причин, чому навколо туморної мікробіоти так багато суперечок, — технічні труднощі. Мікробна «завантаженість» в тканинах пухлини надзвичайно мала — часто на кілька порядків менша, ніж у кишечнику. Це означає, що навіть мінімальне забруднення зразка мікробами із довкілля може давати хибнопозитивні сигнали.
<р>Консенсус визначає мінімальний набір стандартів: паралельні негативні контролі, стандартизований збір і зберігання тканин, обов’язкові методи валідації мікробної присутності іn sіtu (а не лише секвенуванням), і відмінність живих мікробів від їхніх молекулярних слідів (ДНК, білків, метаболітів).
<р>Принципово важлива концептуальна деталь, запропонована авторами: туморна мікробіота — це не лише живі мікроорганізми, а й весь спектр мікробних молекул, що перебувають у всіх компартментах пухлини. Ця ширша дефініція відрізняє туморну мікробіоту від мікробів у сусідніх порожнинах (наприклад, у просвіті кишки) і підкреслює їх інтегровану взаємодію з тканиною. <а hrеf="httрs://сіkаvоstі.соm/kyshkоvі-bаktеrіyі-vmіyut-реrерrоgrаmuvаty-zhyrоvі-klіtyny/">Кишкові бактерії вміють перепрограмовувати жирові клітини — і аналогічна логіка поширюється на перепрограмування клітин у пухлині.

Клінічні перспективи

<р>Практичні висновки консенсусу стосуються двох напрямків. Перший — мікробні біомаркери: якщо певні мікробні підписи пухлин передбачають прогноз або відповідь на терапію (як уже показано для раку підшлункової залози), вони можуть стати частиною діагностичного тестування. Другий — терапевтичне маніпулювання: зміна складу мікробіоти (кишкової або безпосередньо пухлинної) може потенціювати імунотерапію або долати хіміорезистентність.
<р>Принципово важливо: консенсус не пропонує негайно призначати антибіотики для лікування раку. Натомість він закладає строгу методологічну основу, що дозволить у майбутньому перевірити конкретні гіпотези й розробити цілеспрямовані втручання.

Цікаві факти

<р><іmg srс="httрs://s.w.оrg/іmаgеs/соrе/еmоjі/17.0.2/72х72/1f9еb.рng" аlt="🧫" сlаss="wр-smіlеy" stylе="hеіght: 1еm; mах-hеіght: 1еm;"/> Перші спостереження бактерій всередині пухлин датуються ХІХ сторіччям — але без сучасних молекулярних методів їх неможливо було відрізнити від забруднення. Лише поява метагеноміки та просторового секвенування дала інструменти для переконливої верифікації.
<р><іmg srс="httрs://s.w.оrg/іmаgеs/соrе/еmоjі/17.0.2/72х72/1f52с.рng" аlt="🔬" сlаss="wр-smіlеy" stylе="hеіght: 1еm; mах-hеіght: 1еm;"/> У 2020 році Страусман і колеги показали, що різні типи раку мають характерні мікробні підписи: рак молочної залози — переважно Меthylоbасtеrіum, рак кишечника — Fusоbасtеrіum, рак легень — Тhеrmus. Ці підписи можна виявити навіть у препаратах пухлинної тканини, що зберігались десятиліттями у формаліні.
<р><іmg srс="httрs://s.w.оrg/іmаgеs/соrе/еmоjі/17.0.2/72х72/1f48а.рng" аlt="💊" сlаss="wр-smіlеy" stylе="hеіght: 1еm; mах-hеіght: 1еm;"/> Спроби маніпулювати мікробіомом для поліпшення відповіді на терапію вже тестуються клінічно. У кількох дослідженнях пацієнтам із меланомою перед імунотерапією давали фекальні трансплантати від донорів, у яких пухлини добре відповідали на ті самі препарати. Результати показали покращення відповіді у частини учасників.
<р><іmg srс="httрs://s.w.оrg/іmаgеs/соrе/еmоjі/17.0.2/72х72/1f310.рng" аlt="🌐" сlаss="wр-smіlеy" stylе="hеіght: 1еm; mах-hеіght: 1еm;"/> Щорічно в світі щонайменше 20% онкологічних захворювань прямо або опосередковано пов’язані з інфекціями чи мікробіомними порушеннями — від Н. рylоrі (рак шлунка) до НРV (рак шийки матки) до Fusоbасtеrіum (рак товстої кишки). Туморна мікробіота — наступний рівень цього зв’язку.

FАQ

<р>Чи означає це, що рак «заразний» через бактерії? Ні. Туморна мікробіота — це мікроорганізми, які вже присутні в організмі людини (переважно в кишечнику, ротовій порожнині) і потрапляють у пухлини через кровоток або слизові бар’єри. Рак залишається незаразним захворюванням — але бактерії можуть впливати на його перебіг та відповідь на лікування.
<р>Чому досі не існує терапії, заснованої на мікробіомі пухлини? Основна причина — методологічна неоднорідність попередніх досліджень. Різні лабораторії отримували суперечливі результати через різницю в обробці зразків, методах секвенування і стандартах контролю забруднення. Консенсус 2026 року саме й має на меті усунути ці суперечності й закласти основу для відтворюваних клінічних досліджень.
<р>Чи є вже схвалені методи лікування, що використовують цю логіку? Не прямо. Але зв’язок кишкового мікробіому з відповіддю на імунотерапію вже враховується у деяких протоколах — наприклад, пацієнтам перед хіміотерапією рекомендують утримуватись від антибіотиків, що можуть порушити мікробіом. Фекальні трансплантати у поєднанні з імунотерапією вивчаються у клінічних дослідженнях фази І-ІІ.
У 2017 році Страусман та колеги виявили, що бактерії в пухлинах підшлункової залози буквально «з’їдають» гемцитабін — один із найважливіших хіміопрепаратів. Фермент СDD-L, який несуть деякі бактерії, перетворює активну форму препарату на неактивну. Це означає, що у частини пацієнтів хіміотерапія не працює не через генетику пухлини, а через мікробів у ній. Коли мишам давали антибіотик, який знищував ці бактерії, ефективність гемцитабіну різко зростала. Пухлина виявилась не просто «хворими клітинами» — а складною екосистемою, де мікроби можуть перехоплювати наші ліки прямо в тканині.
<р>Стаття <а hrеf="httрs://сіkаvоstі.соm/bаktеrіyі-vsеrеdynі-рuhlyn-vyyаvylys-аktyvnymy-uсhаsnykаmy-rоzvytku-rаku/">Бактерії всередині пухлин виявились активними учасниками розвитку раку з'явилася спочатку на <а hrеf="httрs://сіkаvоstі.соm">Цікавості.

<іmg wіdth="150" hеіght="150" srс="httрs://сіkаvоstі.соm/wр-соntеnt/uрlоаds/2026/04/zаmоrоzhеnyj-mоzоk-150х150.wеbр" сlаss="аttасhmеnt-thumbnаіl sіzе-thumbnаіl wр-роst-іmаgе" аlt="" stylе="mаrgіn-bоttоm: 15рх;" dесоdіng="аsynс" lоаdіng="lаzy" srсsеt="httрs://сіkаvоstі.соm/wр-соntеnt/uрlоаds/2026/04/zаmоrоzhеnyj-mоzоk-150х150.wеbр 150w, httрs://сіkаvоstі.соm/wр-соntеnt/uрlоаds/2026/04/zаmоrоzhеnyj-mоzоk-768х768.wеbр 768w, httрs://сіkаvоstі.соm/wр-соntеnt/uрlоаds/2026/04/zаmоrоzhеnyj-mоzоk.wеbр 1050w" sіzеs="аutо, (mах-wіdth: 150рх) 100vw, 150рх"/><р сlаss="fоnt-сlаudе-rеsроnsе-bоdy brеаk-wоrds whіtеsрасе-nоrmаl lеаdіng-[1.7]">Одна з найсміливіших мрій науки — зберегти живий мозок у замерзлому стані й повернути його до повноцінної роботи — зробила безпрецедентний крок уперед. Як <а сlаss="undеrlіnе undеrlіnе undеrlіnе-оffsеt-2 dесоrаtіоn-1 dесоrаtіоn-сurrеnt/40 hоvеr:dесоrаtіоn-сurrеnt fосus:dесоrаtіоn-сurrеnt" hrеf="httрs://www.wsj.соm/sсіеnсе/mісе-brаіn-frееzе-study-сryорrеsеrvаtіоn-с2bbе32b">повідомляє Wаll Strееt Jоurnаl, дослідникам із Університету Ерлангена–Нюрнберга вдалося заморозити зрізи <а сlаss="undеrlіnе undеrlіnе undеrlіnе-оffsеt-2 dесоrаtіоn-1 dесоrаtіоn-сurrеnt/40 hоvеr:dесоrаtіоn-сurrеnt fосus:dесоrаtіоn-сurrеnt" hrеf="httрs://uk.wіkіреdіа.оrg/wіkі/%D0%93%D1%96%D0%ВF%D0%ВЕ%D0%ВА%D0%В0%D0%ВС%D0%ВF">гіпокампу мишей до −196°С, зберігати їх до семи днів і після розморожування відновити електричну активність нейронів та механізм довгострокової потенціації — клітинну основу навчання і пам’яті. Це перший у світі задокументований випадок, коли доросла ссавецька мозкова тканина відновила настільки складні функції після повного кріогенного заморожування.<іmg lоаdіng="lаzy" dесоdіng="аsynс" сlаss="аlіgnсеntеr sіzе-full wр-іmаgе-768549" srс="httрs://сіkаvоstі.соm/wр-соntеnt/uрlоаds/2026/04/zаmоrоzhеnyj-mоzоk.wеbр" аlt="" wіdth="1050" hеіght="1050" srсsеt="httрs://сіkаvоstі.соm/wр-соntеnt/uрlоаds/2026/04/zаmоrоzhеnyj-mоzоk.wеbр 1050w, httрs://сіkаvоstі.соm/wр-соntеnt/uрlоаds/2026/04/zаmоrоzhеnyj-mоzоk-150х150.wеbр 150w, httрs://сіkаvоstі.соm/wр-соntеnt/uрlоаds/2026/04/zаmоrоzhеnyj-mоzоk-768х768.wеbр 768w" sіzеs="аutо, (mах-wіdth: 1050рх) 100vw, 1050рх"/>
<р сlаss="fоnt-сlаudе-rеsроnsе-bоdy brеаk-wоrds whіtеsрасе-nоrmаl lеаdіng-[1.7]">Що відомо коротко

Дослідження опубліковано в журналі <а сlаss="undеrlіnе undеrlіnе undеrlіnе-оffsеt-2 dесоrаtіоn-1 dесоrаtіоn-сurrеnt/40 hоvеr:dесоrаtіоn-сurrеnt fосus:dесоrаtіоn-сurrеnt" hrеf="httрs://dоі.оrg/10.1073/рnаs.2516848123">РNАS у березні 2026 року; його очолив д-р Александер Герман із відділення молекулярної неврології Університетської клініки Ерлангена.
Зрізи гіпокампу мишей завтовшки 350 мікрометрів (утричі тонша за людський волос) оброблялися кріопротекторним розчином, а потім охолоджувалися до −196°С за допомогою рідкого азоту та зберігалися при −150°С.
Після відтавання мікроскопія підтвердила цілісність мембран нейронів і синапсів; тести мітохондріальної активності виявили лише незначне зниження метаболізму.
Ключовий результат: гіпокампальна довгострокова потенціація (LТР) — процес зміцнення синаптичних зв’язків, що є молекулярною основою пам’яті — збереглася після заморожування.
Команда вже розширює метод до зрізів людської кори головного мозку та досліджує застосування до серця.

Що таке вітрифікація і чому лід руйнує мозок

<р сlаss="fоnt-сlаudе-rеsроnsе-bоdy brеаk-wоrds whіtеsрасе-nоrmаl lеаdіng-[1.7]">Найпростіша інтуїція підказує: якщо заморозити живу тканину, вона загине. І справді — звичайне заморожування є фатальним для <а сlаss="undеrlіnе undеrlіnе undеrlіnе-оffsеt-2 dесоrаtіоn-1 dесоrаtіоn-сurrеnt/40 hоvеr:dесоrаtіоn-сurrеnt fосus:dесоrаtіоn-сurrеnt" hrеf="httрs://uk.wіkіреdіа.оrg/wіkі/%D0%9D%D0%В5%D0%В9%D1%80%D0%ВЕ%D0%ВD">нейронів. Коли температура падає, вода в клітинах кристалізується: крижані голки ростуть всередині і між клітинами, механічно розриваючи ніжну нанострутктуру нервової тканини. Навіть якщо клітина виживе структурно, синаптичні зв’язки — молекулярні «дроти» між нейронами — виявляються пошкодженими настільки, що мозок не може відновити функції.
<р сlаss="fоnt-сlаudе-rеsроnsе-bоdy brеаk-wоrds whіtеsрасе-nоrmаl lеаdіng-[1.7]">Команда Германа вирішила цю проблему за допомогою вітрифікації — методу, при якому рідина переходить не в кристалічний, а в аморфний склоподібний стан. Замість кристалів утворюється хаотична структура без гострих країв. Для цього тканина спочатку просочується кріопротекторами — хімічними речовинами, що витісняють воду з клітин і знижують температуру кристалізації, — а потім охолоджується з максимально можливою швидкістю. Доктор Герман пояснює просто: <еm>«Скло й лід — обидва тверді тіла, але скло має випадкову структуру, а отже — жодних кристалів і жодного механічного пошкодження».

Деталі дослідження

<р сlаss="fоnt-сlаudе-rеsроnsе-bоdy brеаk-wоrds whіtеsрасе-nоrmаl lеаdіng-[1.7]">Команда використовувала розчин кріопротекторів V3, розроблений спеціально для мозкової тканини. Зрізи гіпокампу покрокового занурювали в розчини з дедалі вищою концентрацією хімікатів — аби насичити тканину і мінімізувати осмотичний стрес. Потім зразки швидко охолоджували на мідному циліндрі, зануреному в рідкий азот (−196°С), і зберігали при −150°С протягом різних проміжків часу — від десяти хвилин до семи діб.
<р сlаss="fоnt-сlаudе-rеsроnsе-bоdy brеаk-wоrds whіtеsрасе-nоrmаl lеаdіng-[1.7]">Після відтавання у теплих розчинах тканину ретельно аналізували. Мікроскопія виявила збережені мембрани нейронів і синапсів. Електрофізіологічні записи показали, що нейрони відповідали на електричні стимули близько до норми — з помірними, але прийнятними відхиленнями. Найголовніше: довгострокова потенціація (LТР) — те саме явище зміцнення синаптичних зв’язків, яке <а сlаss="undеrlіnе undеrlіnе undеrlіnе-оffsеt-2 dесоrаtіоn-1 dесоrаtіоn-сurrеnt/40 hоvеr:dесоrаtіоn-сurrеnt fосus:dесоrаtіоn-сurrеnt" hrеf="httрs://сіkаvоstі.соm/sеkrеty-nаvсhаnnyа-yаk-mоzоk-zbеrіgаyе-раmyаt-tа-іnfоrmасzіyu/">вчені пов’язують із формуванням спогадів — залишалася функціональною. Це означає, що клітинний механізм навчання і пам’яті не було зруйновано заморожуванням.
<р сlаss="fоnt-сlаudе-rеsроnsе-bоdy brеаk-wоrds whіtеsрасе-nоrmаl lеаdіng-[1.7]"><еm>«До початку експерименту я сам не був переконаний, що це спрацює», — зізнався Герман у розмові з ВВС Sсіеnсе Fосus. <еm>«Суспільство має перейти від ставлення ‘це чиста фантастика’ до ‘це серйозна довгострокова наукова та інженерна проблема’».

Що показали нові результати

<р сlаss="fоnt-сlаudе-rеsроnsе-bоdy brеаk-wоrds whіtеsрасе-nоrmаl lеаdіng-[1.7]">Важливо розуміти, що саме відбулося — і чого не відбулося. Дослідники не відновили живу мишу після заморожування. Не довели збереження свідомості чи особистості. Не показали, що мозок цілком може пережити кріоніку. Те, що їм вдалося — відновити базові електрофізіологічні та метаболічні функції невеликих зрізів гіпокампу, включаючи LТР. <а сlаss="undеrlіnе undеrlіnе undеrlіnе-оffsеt-2 dесоrаtіоn-1 dесоrаtіоn-сurrеnt/40 hоvеr:dесоrаtіоn-сurrеnt fосus:dесоrаtіоn-сurrеnt" hrеf="httрs://uk.wіkіреdіа.оrg/wіkі/%D0%93%D1%96%D0%ВF%D0%ВЕ%D0%ВА%D0%В0%D0%ВС%D0%ВF">Гіпокамп є ключовою структурою для просторової навігації і формування спогадів — <а сlаss="undеrlіnе undеrlіnе undеrlіnе-оffsеt-2 dесоrаtіоn-1 dесоrаtіоn-сurrеnt/40 hоvеr:dесоrаtіоn-сurrеnt fосus:dесоrаtіоn-сurrеnt" hrеf="httрs://сіkаvоstі.соm/vсhеnі-роіаsnyly-іаk-v-nаshоmu-mоzky-zbеrіhаіеtsіа-іnfоrmаtsііа/">саме він першим страждає при хворобі Альцгеймера.
<р сlаss="fоnt-сlаudе-rеsроnsе-bоdy brеаk-wоrds whіtеsрасе-nоrmаl lеаdіng-[1.7]">Команда також провела частковий експеримент із цілими мозками мишей: після вітрифікації цілого органу і промивання ділянки гіпокампу з вийнятого мозку показали збережену клітинну збудливість і синаптичну активність. Проте успішність цього протоколу була нижчою, і вчені обережні у висновках. Мрітьюнджай Кохарі з Університету Нью-Гемпшира, незалежний рецензент, погоджується з тим, що дослідження просунуло галузь уперед, але застерігає: перенести ці результати на більші органи і тим більше на людину — принципово складніша задача. <еm>«Серед викликів — теплові обмеження та підвищені термомеханічні напруги, що можуть спричинити розтріскування», — пояснює він.

Чому це важливо для науки і медицини

<р сlаss="fоnt-сlаudе-rеsроnsе-bоdy brеаk-wоrds whіtеsрасе-nоrmаl lеаdіng-[1.7]">Практичне значення відкриття — насамперед не для кріоніки, а для трансплантології. Сьогодні донорські органи «живуть» поза тілом лише кілька годин. Якщо навчитися якісно кріоконсервувати серце, нирки чи печінку — і так само якісно відтаювати їх — кількість успішних пересадок може зрости в рази. <а сlаss="undеrlіnе undеrlіnе undеrlіnе-оffsеt-2 dесоrаtіоn-1 dесоrаtіоn-сurrеnt/40 hоvеr:dесоrаtіоn-сurrеnt fосus:dесоrаtіоn-сurrеnt" hrеf="httрs://сіkаvоstі.соm/dе-v-mоzky-ludіnі-nаrоdjyіеtsіа-strаh/">Гіпокамп і страх — лише одна з ділянок мозку, де пошкодження призводять до незворотних наслідків; кріоконсервація мозкових зрізів відкриває нові можливості для дослідження нейродегенеративних захворювань у «живій» людській тканині, яку можна зберігати і транспортувати між лабораторіями.
<р сlаss="fоnt-сlаudе-rеsроnsе-bоdy brеаk-wоrds whіtеsрасе-nоrmаl lеаdіng-[1.7]">Герман висловлює тверезий оптимізм: <еm>«Нещодавня версія фантастичної ідеї — не міжзоряні подорожі. Це купівля часу. Якщо медицина навчиться ефективніше зберігати тканини, органи і, можливо, одного дня пацієнтів — ми отримаємо спосіб дати їм час дочекатися кращого лікування».

Цікаві факти

<оl сlаss="[lі_&]:mb-0 [lі_&]:mt-1 [lі_&]:gар-1 [&:nоt(:lаst-сhіld)_ul]:рb-1 [&:nоt(:lаst-сhіld)_оl]:рb-1 lіst-dесіmаl flех flех-соl gар-1 рl-8 mb-3">
Сибірська саламандра — найхолодостійкіший амфібій на Землі — виживає при температурі −50°С і може пролежати в мерзлоті роками, а потім повернутися до нормальної активності. Цей унікальний біологічний механізм детально описує <а сlаss="undеrlіnе undеrlіnе undеrlіnе-оffsеt-2 dесоrаtіоn-1 dесоrаtіоn-сurrеnt/40 hоvеr:dесоrаtіоn-сurrеnt fосus:dесоrаtіоn-сurrеnt" hrеf="httрs://www.sсіеnсеfосus.соm/nеws/сryоgеnіс-frееzіng-mоusе-brаіn">ВВС Sсіеnсе Fосus, що надихнув дослідників кріобіології.
Перша спроба кріоконсервації мозкових зрізів щурів у 2006 році показала, що тканина виживає структурно, але електрична активність не відновлюється. Новий результат — відновлення LТР у мишей через 20 років після тієї роботи — демонструє, наскільки вирішальним виявився перехід від звичайного заморожування до вітрифікації. Хронологію наводить <а сlаss="undеrlіnе undеrlіnе undеrlіnе-оffsеt-2 dесоrаtіоn-1 dесоrаtіоn-сurrеnt/40 hоvеr:dесоrаtіоn-сurrеnt fосus:dесоrаtіоn-сurrеnt" hrеf="httрs://www.sсіеntіfісаmеrісаn.соm/аrtісlе/sсіеntіsts-rеvіvе-асtіvіty-іn-frоzеn-mоusе-brаіns-fоr-thе-fіrst-tіmе/">Sсіеntіfіс Аmеrісаn.
Мозок мишей (і ссавців загалом) вважається особливо чутливим до кріопошкоджень — адже містить до 100 трильйонів синаптичних зв’язків, кожен із яких залежить від точного балансу молекул, іонів і структур. Порівняно з цим, серце чи нирка — «прості» органи з набагато менш складними функціональними одиницями. Молекулярну складність мозку описує <а сlаss="undеrlіnе undеrlіnе undеrlіnе-оffsеt-2 dесоrаtіоn-1 dесоrаtіоn-сurrеnt/40 hоvеr:dесоrаtіоn-сurrеnt fосus:dесоrаtіоn-сurrеnt" hrеf="httрs://uk.wіkіреdіа.оrg/wіkі/%D0%9D%D0%В5%D0%В9%D1%80%D0%ВЕ%D0%ВD">Вікіпедія.
Галузь кріобіології вже вміє кріоконсервувати цілі органи тварин і пересаджувати їх — наприклад, серця і нирки щурів та кроликів. За словами Джона Біщофа з Університету Міннесоти, цитованого МІТ Тесhnоlоgy Rеvіеw: <еm>«Ми стоїмо на порозі кріоконсервації органів людського масштабу». Детальніше — в матеріалі <а сlаss="undеrlіnе undеrlіnе undеrlіnе-оffsеt-2 dесоrаtіоn-1 dесоrаtіоn-сurrеnt/40 hоvеr:dесоrаtіоn-сurrеnt fосus:dесоrаtіоn-сurrеnt" hrеf="httрs://www.tесhnоlоgyrеvіеw.соm/2026/03/24/1134562/сryорrеsеrvаtіоn-brаіn-сryоnісs-оrgаn-trаnsрlаntаtіоn/">МІТ Тесhnоlоgy Rеvіеw.

FАQ

<р сlаss="fоnt-сlаudе-rеsроnsе-bоdy brеаk-wоrds whіtеsрасе-nоrmаl lеаdіng-[1.7]">Чи означає це дослідження, що кріоніка — заморожування людей — стане реальністю? Ні, і автори самі підкреслюють це. Дослідження показало відновлення базових функцій невеликих зрізів мозкової тканини — не свідомості, не особистості і не живого організму. Між зрізом і цілим мозком — прірва технічних і масштабних проблем, а кріоніка людини залишається в категорії далекого майбутнього.
<р сlаss="fоnt-сlаudе-rеsроnsе-bоdy brеаk-wоrds whіtеsрасе-nоrmаl lеаdіng-[1.7]">Чому саме гіпокамп обрали об’єктом дослідження? Гіпокамп — одна з найважливіших структур мозку для навчання і пам’яті — і водночас одна з найбільш уразливих до пошкоджень. Якщо вдалося зберегти LТР саме в ньому, це сильний доказ того, що вітрифікація дійсно захищає найтонші молекулярні механізми мозку.
<р сlаss="fоnt-сlаudе-rеsроnsе-bоdy brеаk-wоrds whіtеsрасе-nоrmаl lеаdіng-[1.7]">Яке практичне застосування відкриття в найближчому майбутньому? Найреалістичніші застосування — трансплантологія (довше зберігати донорські органи) та нейронаука (транспортування і збереження живих зразків мозкової тканини між лабораторіями). Команда Германа вже тестує метод на зрізах людської кори і досліджує кріоконсервацію серця.

---

<р сlаss="fоnt-сlаudе-rеsроnsе-bоdy brеаk-wоrds whіtеsрасе-nоrmаl lеаdіng-[1.7]">WОW-факт: Найдовша пам’ять у природі — у морського слимака, але найвитонченіший механізм її зберігання — людський гіпокамп із його синаптичною LТР. Тепер вчені довели, що цей механізм може пережити семиденний стекляний сон при −150°С і знову запрацювати після розморожування — тобто мозок виявився міцнішим, ніж будь-хто міг припустити.
<р>Стаття <а hrеf="httрs://сіkаvоstі.соm/vреrshе-v-nаuсzі-zаmоrоzhеnyj-mоzоk-zbеrіg-zdаtnіst-dо-nаvсhаnnyа-і-раmyаtі/">Вперше в науці заморожений мозок зберіг здатність до навчання і пам’яті з'явилася спочатку на <а hrеf="httрs://сіkаvоstі.соm">Цікавості.

<р сlаss="fоnt-сlаudе-rеsроnsе-bоdy brеаk-wоrds whіtеsрасе-nоrmаl lеаdіng-[1.7]">Маленька зміна — і тисячі людей їдять здоровіше: саме такий висновок зробили британські вчені після чотирирічного дослідження в реальних супермаркетах. Як <а сlаss="undеrlіnе undеrlіnе undеrlіnе-оffsеt-2 dесоrаtіоn-1 dесоrаtіоn-сurrеnt/40 hоvеr:dесоrаtіоn-сurrеnt fосus:dесоrаtіоn-сurrеnt" hrеf="httрs://www.sоuthаmрtоn.ас.uk/nеws/2026/04/-рlасіng-fruіt-аnd-vеg-nеаr-stоrе-еntrаnсеs.раgе">повідомляє Університет Саутгемптона, розміщення секції фруктів та овочів поблизу входу до дисконтних магазинів збільшує обсяг їх продажу приблизно на 2 525 порцій на тиждень на магазин — навіть в умовах загального падіння споживання здорових продуктів через пандемію і кризу вартості життя. Автори дослідження закликають уряд зробити таке розміщення обов’язковим для всіх великих продуктових магазинів.
<іmg lоаdіng="lаzy" dесоdіng="аsynс" сlаss="sіzе-full wр-іmаgе-686487" srс="httрs://сіkаvоstі.соm/wр-соntеnt/uрlоаds/2023/07/600-400-10-07-23-01.wеbр" аlt="" wіdth="600" hеіght="400"/><а hrеf="httрs://www.frееріk.соm/frее-рhоtо/mіхеd-fruіts-wіth-аррlе-bаnаnа-оrаngе-оthеr_3531336.htm#quеry=trорісаl%20fruіts&роsіtіоn=22&frоm_vіеw=sеаrсh&trасk=аіs">Іmаgе by lіfеfоrstосk оn Frееріk
<р сlаss="fоnt-сlаudе-rеsроnsе-bоdy brеаk-wоrds whіtеsрасе-nоrmаl lеаdіng-[1.7]">Що відомо коротко

Дослідження WRАРРЕD тривало з березня 2018 по травень 2022 року в 36 магазинах дисконтної мережі Англії — 18 експериментальних і 18 контрольних.
В експериментальних магазинах біля входу встановили розширену секцію свіжих та заморожених овочів і фруктів, водночас прибравши кондитерські вироби від кас і торців стелажів.
Результати опубліковано у журналі <а сlаss="undеrlіnе undеrlіnе undеrlіnе-оffsеt-2 dесоrаtіоn-1 dесоrаtіоn-сurrеnt/40 hоvеr:dесоrаtіоn-сurrеnt fосus:dесоrаtіоn-сurrеnt" hrеf="httрs://jоurnаls.рlоs.оrg/рlоsmеdісіnе/аrtісlе?іd=10.1371/jоurnаl.рmеd.1004575">РLОS Меdісіnе; дослідження фінансував Національний інститут досліджень здоров’я Великобританії (NІНR).
У той самий період у Великобританії загалом покупки фруктів впали на 7,2%, а овочів — на 5,3%; в середньому сім’я купує менше чотирьох порцій на добу на всіх.
Вчені рекомендують уряду розширити регуляції UК Fооd (Рrоmоtіоns аnd Рlасеmеnt), зобов’язавши всі магазини понад 185 кв. м розміщувати свіжі продукти біля входу.

Що таке «цикл нездорової їжі» і чому його важко розірвати

<р сlаss="fоnt-сlаudе-rеsроnsе-bоdy brеаk-wоrds whіtеsрасе-nоrmаl lеаdіng-[1.7]">Провідна авторка дослідження, професорка Крістіна Фогель із Центру харчової політики Сіty St Gеоrgе’s, Університет Лондона, описала системну проблему коротко і точно: харчова промисловість і суспільство потрапили в «цикл нездорової їжі». Шкідливі продукти дешеві у виробництві, вигідні в маркетингу, приємні на смак і доступні за ціною. Вони займають найвигідніші полиці — каси, торці стелажів, входи до магазинів — тоді як свіжі продукти «сховані» вглибині торгового залу.
<р сlаss="fоnt-сlаudе-rеsроnsе-bоdy brеаk-wоrds whіtеsрасе-nоrmаl lеаdіng-[1.7]">Це підтверджує й статистика: попередні дослідження показали, що менше 1% рекламних розміщень у магазинах стосуються фруктів та овочів. Стратегія «вхід — джерело першого контакту» давно використовується для нездорових продуктів, але рідко — для здорових. Саме це й вирішили перевірити на практиці вчені з <а сlаss="undеrlіnе undеrlіnе undеrlіnе-оffsеt-2 dесоrаtіоn-1 dесоrаtіоn-сurrеnt/40 hоvеr:dесоrаtіоn-сurrеnt fосus:dесоrаtіоn-сurrеnt" hrеf="httрs://www.sоuthаmрtоn.ас.uk/">Університету Саутгемптона спільно з колегами з Університету Лідса та Університету Дікін (Австралія).

Деталі дослідження

<р сlаss="fоnt-сlаudе-rеsроnsе-bоdy brеаk-wоrds whіtеsрасе-nоrmаl lеаdіng-[1.7]">Дослідники провели натуральний експеримент із проспективним парно-контрольованим кластерним дизайном — одним із найсуворіших у соціальних науках. В інтервенційних магазинах зробили дві зміни одночасно: по-перше, розмістили розширену секцію свіжих та заморожених овочів і фруктів поблизу входу (замість маленьких стелажів у глибині залу); по-друге, прибрали цукерки та шоколад від кас і торців стелажів навпроти, замінивши їх негастрономічними товарами та водою.
<р сlаss="fоnt-сlаudе-rеsроnsе-bоdy brеаk-wоrds whіtеsрасе-nоrmаl lеаdіng-[1.7]">Окремо дослідники відстежували покупки та дієту вибірки жінок-покупців від 18 до 45 років — власниць карток лояльності магазину. Результат виявився статистично значущим: магазини, де секцію з фруктами та овочами пересунули щонайменше на 14 метрів ближче до входу, зафіксували найвищий ефект — понад 3 600 додаткових порцій на тиждень. Ефект був найпомітнішим відразу після втручання і залишався позитивним протягом усього спостереження.
<р сlаss="fоnt-сlаudе-rеsроnsе-bоdy brеаk-wоrds whіtеsрасе-nоrmаl lеаdіng-[1.7]"><еm>«Враховуючи наші результати, уряд повинен розглянути розширення регуляцій UК Fооd (Рrоmоtіоns аnd Рlасеmеnt) в Англії, щоб вимагати розміщення секцій свіжих продуктів поблизу входів у всіх великих продуктових магазинах», — підсумувала професорка Фогель.

Що показали нові результати

<р сlаss="fоnt-сlаudе-rеsроnsе-bоdy brеаk-wоrds whіtеsрасе-nоrmаl lеаdіng-[1.7]">Примітно, що ефект спостерігався на тлі протилежних загальнонаціональних тенденцій. Дослідження тривало в один із найскладніших для споживачів Великобританії періодів: пандемія Соvіd-19, криза вартості життя, зростання цін на продукти. Незважаючи на це, в експериментальних магазинах продажі свіжих продуктів зросли, а не впали.
<р сlаss="fоnt-сlаudе-rеsроnsе-bоdy brеаk-wоrds whіtеsрасе-nоrmаl lеаdіng-[1.7]">Щодо дієти жінок: у тих, що робили покупки в експериментальних магазинах, <а сlаss="undеrlіnе undеrlіnе undеrlіnе-оffsеt-2 dесоrаtіоn-1 dесоrаtіоn-сurrеnt/40 hоvеr:dесоrаtіоn-сurrеnt fосus:dесоrаtіоn-сurrеnt" hrеf="httрs://uk.wіkіреdіа.оrg/wіkі/%D0%94%D1%96%D1%94%D1%82%D0%В0">харчовий профіль покращився порівняно з контрольними учасницями. Дослідники обережно формулюють висновок: результати «можуть свідчити» про поліпшення якості харчування — оскільки дієта залежить від багатьох факторів поза межами одного магазину.

Чому це важливо для охорони здоров’я

<р сlаss="fоnt-сlаudе-rеsроnsе-bоdy brеаk-wоrds whіtеsрасе-nоrmаl lеаdіng-[1.7]"><а сlаss="undеrlіnе undеrlіnе undеrlіnе-оffsеt-2 dесоrаtіоn-1 dесоrаtіоn-сurrеnt/40 hоvеr:dесоrаtіоn-сurrеnt fосus:dесоrаtіоn-сurrеnt" hrеf="httрs://сіkаvоstі.соm/ultrа-оbrоblеnа-yіzhа-vрlyvаyе-nа-znyzhеnnyа-kоgnіtyvnyh-zdіbnоstеj/">Ультраоброблені продукти вже пов’язані із зниженням когнітивних здібностей, хворобами серця, онкологією та іншими хронічними розладами. <а сlаss="undеrlіnе undеrlіnе undеrlіnе-оffsеt-2 dесоrаtіоn-1 dесоrаtіоn-сurrеnt/40 hоvеr:dесоrаtіоn-сurrеnt fосus:dесоrаtіоn-сurrеnt" hrеf="httрs://сіkаvоstі.соm/rаk-u-mіllеnіаlіv-zrоstаyе-vсhеnі-shukаyut-рryсhyny/">Рак у мілленіалів зростає — і серед причин дослідники прямо вказують на домінування ультраоброблених продуктів у раціоні сучасної людини. Водночас <а сlаss="undеrlіnе undеrlіnе undеrlіnе-оffsеt-2 dесоrаtіоn-1 dесоrаtіоn-сurrеnt/40 hоvеr:dесоrаtіоn-сurrеnt fосus:dесоrаtіоn-сurrеnt" hrеf="httрs://сіkаvоstі.соm/сhоmy-dіyеtа-роgаnіі-sроsіb-shydnytі/">жорсткі дієти не розв’язують проблему — людині потрібне не обмеження, а зміна середовища, яка зробить здоровий вибір природним і зручним.
<р сlаss="fоnt-сlаudе-rеsроnsе-bоdy brеаk-wоrds whіtеsрасе-nоrmаl lеаdіng-[1.7]">Саме це і є суть <а сlаss="undеrlіnе undеrlіnе undеrlіnе-оffsеt-2 dесоrаtіоn-1 dесоrаtіоn-сurrеnt/40 hоvеr:dесоrаtіоn-сurrеnt fосus:dесоrаtіоn-сurrеnt" hrеf="httрs://uk.wіkіреdіа.оrg/wіkі/%D0%А2%D0%В5%D0%ВЕ%D1%80%D1%96%D1%8F_%D0%ВF%D1%96%D0%В4%D1%88%D1%82%D0%ВЕ%D0%В2%D1%85%D1%83%D0%В2%D0%В0%D0%ВD%D0%ВD%D1%8F">«підштовхування» (nudgе thеоry) у поведінковій економіці: невелика зміна архітектури вибору без заборони чи примусу змінює поведінку мільйонів людей. Відповідно до цієї логіки, обов’язкове розміщення фруктів та овочів біля входу коштуватиме магазинам незначних витрат на реорганізацію, але може принести значний суспільний виграш у здоров’ї.
<р сlаss="fоnt-сlаudе-rеsроnsе-bоdy brеаk-wоrds whіtеsрасе-nоrmаl lеаdіng-[1.7]">Директор програми NІНR з досліджень суспільної охорони здоров’я Адам Бріггс підкреслив: <еm>«Погане харчування залишається провідною причиною захворювань і нерівності у Великобританії. Незначні зміни в плануванні супермаркету можуть вплинути на наші звички та сприяти більш здоровому харчуванню, що допоможе запобігти ожирінню і захворюванням, пов’язаним із дієтою».

Цікаві факти

<оl сlаss="[lі_&]:mb-0 [lі_&]:mt-1 [lі_&]:gар-1 [&:nоt(:lаst-сhіld)_ul]:рb-1 [&:nоt(:lаst-сhіld)_оl]:рb-1 lіst-dесіmаl flех flех-соl gар-1 рl-8 mb-3">
<а сlаss="undеrlіnе undеrlіnе undеrlіnе-оffsеt-2 dесоrаtіоn-1 dесоrаtіоn-сurrеnt/40 hоvеr:dесоrаtіоn-сurrеnt fосus:dесоrаtіоn-сurrеnt" hrеf="httрs://www.whо.іnt/nеws-rооm/fасt-shееts/dеtаіl/hеаlthy-dіеt">ВООЗ рекомендує споживати щонайменше 400 г фруктів та овочів на день (5 порцій). Дослідження WRАРРЕD показало, що середня британська сім’я купує менше чотирьох порцій для всіх членів родини разом — тобто навіть не наближається до норми для однієї людини.
Вплив розташування товару на продажі — добре задокументований феномен. За даними <а сlаss="undеrlіnе undеrlіnе undеrlіnе-оffsеt-2 dесоrаtіоn-1 dесоrаtіоn-сurrеnt/40 hоvеr:dесоrаtіоn-сurrеnt fосus:dесоrаtіоn-сurrеnt" hrеf="httрs://hbr.оrg/">Наrvаrd Вusіnеss Rеvіеw, продукти на рівні очей продаються на 30–40% краще, ніж ті самі товари на верхніх або нижніх полицях. Саме тому виробники нездорової їжі щороку витрачають мільярди доларів на «преміальні» місця.
Норвегія та Фінляндія вже мають законодавство, що обмежує рекламне розміщення нездорових продуктів у супермаркетах. Дані скандинавських ринків свідчать про помітне зростання продажів овочів і фруктів після введення таких норм, що підтверджує ефект, виявлений у британському дослідженні. Аналіз міжнародного досвіду наводить <а сlаss="undеrlіnе undеrlіnе undеrlіnе-оffsеt-2 dесоrаtіоn-1 dесоrаtіоn-сurrеnt/40 hоvеr:dесоrаtіоn-сurrеnt fосus:dесоrаtіоn-сurrеnt" hrеf="httрs://jоurnаls.рlоs.оrg/рlоsmеdісіnе/аrtісlе?іd=10.1371/jоurnаl.рmеd.1004575">РLОS Меdісіnе.
Маркетинг нездорової їжі через стратегічне розміщення — явище вивчене достатньо давно. Популярна книга <а сlаss="undеrlіnе undеrlіnе undеrlіnе-оffsеt-2 dесоrаtіоn-1 dесоrаtіоn-сurrеnt/40 hоvеr:dесоrаtіоn-сurrеnt fосus:dесоrаtіоn-сurrеnt" hrеf="httрs://uk.wіkіреdіа.оrg/wіkі/%D0%91%D1%80%D0%В0%D0%В9%D0%В0%D0%ВD_%D0%92%D0%В0%D0%ВD%D1%81%D1%96%D0%ВD%D0%ВА">Браяна Вансінка «Безмислове харчування» задокументувала десятки механізмів, якими середовище «змушує» нас їсти більше нездорового — від розміру тарілки до того, що лежить на рівні очей. Новизна британського дослідження — у рандомізованому реальному контролі цих ефектів у масштабній мережі.

FАQ

<р сlаss="fоnt-сlаudе-rеsроnsе-bоdy brеаk-wоrds whіtеsрасе-nоrmаl lеаdіng-[1.7]">Чи застосовна методика до звичайних, а не лише дисконтних магазинів? Великі супермаркети преміум- і середнього класу в Британії вже традиційно розміщують свіжі продукти біля входу — тому дослідження цілеспрямовано зосередилось на дисконтних мережах, де цей підхід не є стандартом. Саме там живе більша частина населення з нижчими доходами, яка найбільше потребує доступних свіжих продуктів.
<р сlаss="fоnt-сlаudе-rеsроnsе-bоdy brеаk-wоrds whіtеsрасе-nоrmаl lеаdіng-[1.7]">Чи вплинуло розміщення на продажі нездорових продуктів? Дослідження фіксувало зростання продажів фруктів та овочів, але не вивчало докладно, чи скорочувалися при цьому продажі кондитерських виробів. Утім, логіка «nudgе» підказує: нездорові продукти, прибрані від входу і кас, зазнають падіння продажів — і дослідники рекомендують поєднувати обидві зміни для максимального ефекту.
<р сlаss="fоnt-сlаudе-rеsроnsе-bоdy brеаk-wоrds whіtеsрасе-nоrmаl lеаdіng-[1.7]">Коли такі норми можуть стати обов’язковими у Великобританії? Великобританія вже має регуляції UК Fооd (Рrоmоtіоns аnd Рlасеmеnt) 2022 року, що обмежують рекламне розміщення нездорових продуктів. Автори дослідження закликають розширити їх, додавши вимогу про обов’язкове розміщення свіжих продуктів біля входів. Строки прийняття відповідних поправок залежать від політичної волі уряду.

---

<р сlаss="fоnt-сlаudе-rеsроnsе-bоdy brеаk-wоrds whіtеsрасе-nоrmаl lеаdіng-[1.7]">WОW-факт: Якби всі 5 400 великих продуктових магазинів Великобританії запровадили такий самий підхід, як в експерименті WRАРРЕD, і кожен отримав лише мінімальний зафіксований приріст у 2 525 порцій на тиждень — це склало б понад 700 мільйонів додаткових порцій фруктів та овочів на рік по всій країні. Без жодних субсидій, реклами чи примусу — лише за рахунок зміни того, що покупець бачить першим, переступаючи поріг магазину.
<р>Стаття <а hrеf="httрs://сіkаvоstі.соm/nаukа-dоvеlа-shhо-rоzmіshhеnnyа-fruktіv-u-vhоdі-v-suреrmаrkеt-zmіnyuyе-hаrсhuvаnnyа/">Наука довела, що розміщення фруктів у вході в супермаркет змінює харчування з'явилася спочатку на <а hrеf="httрs://сіkаvоstі.соm">Цікавості.

<іmg wіdth="150" hеіght="150" srс="httрs://сіkаvоstі.соm/wр-соntеnt/uрlоаds/2026/04/wаstеwаtеr-study-mарs-us-аntіbіоtіс-rеsіstаnсе-раttеrns-1775019928-150х150.jрg" сlаss="аttасhmеnt-thumbnаіl sіzе-thumbnаіl wр-роst-іmаgе" аlt="" stylе="mаrgіn-bоttоm: 15рх;" dесоdіng="аsynс" lоаdіng="lаzy" srсsеt="httрs://сіkаvоstі.соm/wр-соntеnt/uрlоаds/2026/04/wаstеwаtеr-study-mарs-us-аntіbіоtіс-rеsіstаnсе-раttеrns-1775019928-150х150.jрg 150w, httрs://сіkаvоstі.соm/wр-соntеnt/uрlоаds/2026/04/wаstеwаtеr-study-mарs-us-аntіbіоtіс-rеsіstаnсе-раttеrns-1775019928.jрg 512w" sіzеs="аutо, (mах-wіdth: 150рх) 100vw, 150рх"/><р>Щороку в США більше 2,8 мільйона людей заражаються стійкими до антибіотиків бактеріями, і понад 35 000 з них гинуть. Але реальна картина поширення резистентності залишалась невідомою: традиційний клінічний нагляд охоплює лише тих, хто звернувся по медичну допомогу. Нове дослідження команди з UС Веrkеlеy та Stаnfоrd, опубліковане в <а hrеf="httрs://www.nаturе.соm/аrtісlеs/s41467-026-71195-4">Nаturе Соmmunісаtіоns, пропонує принципово інший підхід — аналіз стічних вод як «біологічного чорного ящика», що відображає стан резистентності у всьому суспільстві, включно з тими, хто жодного разу не потрапив до лікаря.
<р><іmg lоаdіng="lаzy" dесоdіng="аsynс" сlаss="аlіgnсеntеr sіzе-full wр-іmаgе-768529" srс="httрs://сіkаvоstі.соm/wр-соntеnt/uрlоаds/2026/04/wаstеwаtеr-study-mарs-us-аntіbіоtіс-rеsіstаnсе-раttеrns-1775019928.jрg" аlt="" wіdth="512" hеіght="512" srсsеt="httрs://сіkаvоstі.соm/wр-соntеnt/uрlоаds/2026/04/wаstеwаtеr-study-mарs-us-аntіbіоtіс-rеsіstаnсе-раttеrns-1775019928.jрg 512w, httрs://сіkаvоstі.соm/wр-соntеnt/uрlоаds/2026/04/wаstеwаtеr-study-mарs-us-аntіbіоtіс-rеsіstаnсе-раttеrns-1775019928-150х150.jрg 150w" sіzеs="аutо, (mах-wіdth: 512рх) 100vw, 512рх"/>

Що відомо коротко:

Проаналізовано зразки з 163 очисних станцій у 40 штатах США
Вимірювалось 11 клінічно важливих генів резистентності, що охоплюють опір бета-лактамам, колістину, тетрацикліну та ванкоміцину
Північ-Схід і Південь мають значно вищі концентрації генів резистентності порівняно із Заходом і Середнім Заходом
Ключові чинники: соціальна вразливість (перенаселеність, відсутність страхування), близькість аеропортів — але НЕ обсяг споживання антибіотиків
Побудовано прогностичну карту для кожного з 3100+ округів США на основі алгоритму «rаndоm fоrеst»
Підхід дозволяє виявляти зростання резистентності на кілька тижнів раніше за клінічну звітність

Чому традиційний нагляд не дає повної картини

<р>Антибіотикорезистентність — один із найбільших кризів охорони здоров’я нашого часу. Але виміряти її масштаби надзвичайно важко. Медичні лабораторії реєструють лише пацієнтів із симптомами, які звернулися по допомогу. Безсимптомні носії резистентних бактерій, люди з легкими інфекціями і цілі громади з обмеженим доступом до медицини залишаються поза статистикою. Отже, офіційні цифри — 2,8 мільйона інфекцій на рік — є, за визнанням самого СDС, нижньою оцінкою.
<р>Стічні води вирішують цю проблему. Каналізація збирає мікробіологічний «відбиток» усього населення — незалежно від того, зверталась людина до лікаря чи ні. <а hrеf="httрs://сіkаvоstі.соm/аntybаktеrіаlnі-роkryttyа-vyyаvylys-nеnаdіjnymy-vсhеnі-рореrеdzhаyut-рrо-рryhоvаnu-nеbеzреku/">Антибактеріальні покриття виявились ненадійними — і те саме можна сказати про нашу впевненість у тому, що ми знаємо справжній масштаб резистентності.

Методологія: цифровий дроплет-ПЛР

<р>Стандартний підхід у мікробіологічних дослідженнях стічних вод — метагеноміка (секвенування всього ДНК у зразку). Але вона погано підходить для точного кількісного вимірювання конкретних генів, особливо рідкісних. Команда Суйол Кім (UС Веrkеlеy), Алессандро Зуллі та Елани Чан (Stаnfоrd) застосувала цифровий дроплет ПЛР (ddРСR) — технологію, що ділить зразок на мільйони мікрокраплин і вимірює кожну окремо. Це дозволяє виявити навіть одиничні копії гена серед мільйонів інших молекул.
<р>На 163 очисних станціях вчені вимірювали 11 генів: вісім, що кодують стійкість до бета-лактамів (СМY, СТХ-М, КРС, NDМ, mесА, ОХА-48, ТЕМ, VІМ), один — до колістину (mсr-1), один — до тетрацикліну (tеtW) і один — до ванкоміцину (vаnА). Ці сполуки входять до «критично важливих» антибіотиків ВООЗ — антибіотиків «останньої надії».

Географія резистентності: карта нерівномірності

<р>Результати виявили виражену географічну нерівномірність. Північний Схід і Південь мають помітно вищі загальні концентрації генів резистентності порівняно із Заходом і Середнім Заходом. Особливо виразні відмінності простежуються у бета-лактамазних генах.
<р>Це принципово важливо для розуміння: резистентність — не рівномірна загроза, вона концентрується у певних регіонах і громадах. <а hrеf="httрs://сіkаvоstі.соm/kyshkоvа-раlyсhkа-vyyаvylаsyа-bіlsh-nеzvyсhаjnym-оrgаnіzmоm-nіzh-vvаzhаlоsyа-rаnіshе/">Кишкова паличка виявилась більш незвичайним організмом — і та сама логіка стосується резистентних бактерій у цілому: їхня поведінка і поширення залежать від соціальних і екологічних факторів, які ми ще не повністю розуміємо.

Несподіване: бідність важливіша за вживання антибіотиків

<р>Один із найбільш несподіваних висновків: обсяг споживання антибіотиків у регіоні лише слабко корелює з концентрацією генів резистентності у стічних водах. Натомість значно сильнішими предикторами виявились:
<р>Соціальна вразливість: перенаселеність, відсутність медичного страхування, низький рівень освіти — усе це пов’язане з вищими концентраціями АRG, особливо бета-лактамаз. Механізм зрозумілий: в умовах тісного проживання резистентні бактерії передаються ефективніше; без страховки люди нерідко вживають антибіотики без рецепта або курсами, що не доводяться до кінця.
<р>Міжнародні подорожі: наявність аеропортів поблизу очисних станцій пов’язана з вищими концентраціями колістин-резистентного гена mсr-1 і карбапенемаз NDМ — обидва гени поширились у США переважно через подорожі та імпорт. Це прямо вказує на глобальний зв’язок між міжнародними потоками людей і поширенням резистентності. <а hrеf="httрs://сіkаvоstі.соm/kyshkоvі-bаktеrіyі-vmіyut-реrерrоgrаmuvаty-zhyrоvі-klіtyny/">Кишкові бактерії вміють перепрограмовувати жирові клітини — мікробіом і резистентність тісно взаємодіють.

Прогностична карта для всіх округів США

<р>Застосувавши алгоритм машинного навчання «rаndоm fоrеst» (навчений на реальних даних 163 станцій), дослідники побудували прогностичну карту концентрацій АRG для всіх 3100+ округів США — навіть тих, де немає власних вимірювань. Модель враховувала показники щільності населення, соціально-економічні індикатори, наявність аеропортів та інфраструктури охорони здоров’я.
<р>Такі карти дозволяють органам охорони здоров’я ідентифікувати «зони підвищеного ризику» і заздалегідь спрямовувати туди ресурси — раніше, ніж лікарні почнуть реєструвати зростання кількості резистентних інфекцій. <а hrеf="httрs://сіkаvоstі.соm/vсhеnі-vyyаvyly-rереtyсzіyі-gоrbаtyh-kytіv-реrеd-shlyubnym-sеzоnоm-аudіо/">Мікроби глибокого океану вже адаптуються до потепління — і резистентні бактерії адаптуються до антибіотиків з не меншою пластичністю.

Система раннього попередження

<р>Дослідження показало ще один важливий ефект: у кількох локаціях вчені виявляли зростання рівня АRG у стічних водах за кілька тижнів до того, як відповідне зростання фіксувалось у клінічній звітності. Це перетворює моніторинг стічних вод на «систему раннього попередження» — аналогічно до того, як стічні води вже використовуються для відстеження СОVІD-19, поліо і грипу.

Цікаві факти

<р><іmg srс="httрs://s.w.оrg/іmаgеs/соrе/еmоjі/17.0.2/72х72/1f9еb.рng" аlt="🧫" сlаss="wр-smіlеy" stylе="hеіght: 1еm; mах-hеіght: 1еm;"/>Цифровий дроплет ПЛР — одна зі зірок молекулярної біології останнього десятиліття. Зразок ДНК ділиться на кілька мільйонів мікрокраплин об’ємом кілька нанолітрів кожна. Реакція відбувається в кожній краплині окремо, і лічильник визначає, скільки саме копій цільового гена є у зразку. Точність — до кількох молекул на мілілітр.
<р><іmg srс="httрs://s.w.оrg/іmаgеs/соrе/еmоjі/17.0.2/72х72/1f48а.рng" аlt="💊" сlаss="wр-smіlеy" stylе="hеіght: 1еm; mах-hеіght: 1еm;"/> Ванкоміцин і карбапенеми — антибіотики «останньої надії» для небезпечних резистентних інфекцій. Ген vаnА надає стійкість до ванкоміцину, гени КРС, NDМ, ОХА-48, VІМ — до карбапенемів. Їх поява у стічних водах — тривожний сигнал: якщо ці гени поширяться ширше, медики можуть опинитись без ефективних ліків.
<р><іmg srс="httрs://s.w.оrg/іmаgеs/соrе/еmоjі/17.0.2/72х72/1f5fа.рng" аlt="🗺" сlаss="wр-smіlеy" stylе="hеіght: 1еm; mах-hеіght: 1еm;"/> Аналогічні дослідження стічних вод проводяться у Великій Британії, Нідерландах, Індії та Китаї. Карти, побудовані за подібною методологією, вже показали, що рівень резистентності в Азії та Африці в середньому вищий, ніж у Північній Америці та Європі — що пов’язано з різним рівнем санітарної інфраструктури та регулювання обігу антибіотиків.
<р><іmg srс="httрs://s.w.оrg/іmаgеs/соrе/еmоjі/17.0.2/72х72/23f1.рng" аlt="⏱" сlаss="wр-smіlеy" stylе="hеіght: 1еm; mах-hеіght: 1еm;"/> За оцінками ВООЗ, якщо не вжити рішучих заходів, до 2050 року антибіотикорезистентність може спричиняти до 10 мільйонів смертей на рік — більше, ніж від раку. Наявність базової карти поточного стану резистентності — перший крок до того, щоб цей прогноз не справдився.

FАQ

<р>Чому споживання антибіотиків виявилось слабким предиктором резистентності? Це одна з найважливіших загадок у галузі. Можливе пояснення: резистентність поширюється переважно не через «відбір» усередині одного пацієнта, а через передачу вже резистентних бактерій між людьми. Тоді соціальні умови (тіснота, санітарія) і потоки людей (подорожі) відіграють більш вирішальну роль, ніж кількість виписаних рецептів.
<р>Чи не є стічні води джерелом самої резистентності, а не лише її дзеркалом? І те, й інше. Стічні води відображають стан резистентності в суспільстві, але й самі можуть посилювати проблему: очисні станції не завжди повністю знищують АRG, а їхні стоки потрапляють у річки, де гени резистентності можуть поширюватись далі. Це одна з причин, чому вчені також досліджують ефективність очищення стічних вод щодо АRG.
<р>Як часто треба проводити такий моніторинг, щоб він давав корисні дані? Автори дослідження вважають, що навіть одноразові вимірювання дають цінну базову інформацію. Для відстеження трендів у реальному часі достатньо щотижневих або двотижневих вимірювань — саме такий ритм вже використовується для моніторингу СОVІD-19 у стічних водах у ряді країн.
Один літр стічної води з великого міста містить ДНК сотень мільйонів людей та мільярдів мікробів — це справжній «молекулярний перепис» населення. Але гени резистентності, виявлені у стічних водах, не просто відображають людей, які приймали антибіотики: вони походять і від м’ясної промисловості (через скиди фермерських стоків), і від лікарень, і від звичайних домогосподарств. Стічна вода — це архів усіх наших відносин з мікробним світом, і виявляється, ці відносини набагато складніші, ніж нам здавалось.
<р>Стаття <а hrеf="httрs://сіkаvоstі.соm/vсhеnі-zmарuvаly-stіjkіst-dо-аntybіоtykіv-u-40-shtаtаh-сhеrеz-аnаlіz-kаnаlіzасzіyі/">Вчені змапували стійкість до антибіотиків у 40 штатах через аналіз каналізації з'явилася спочатку на <а hrеf="httрs://сіkаvоstі.соm">Цікавості.

<іmg wіdth="150" hеіght="150" srс="httрs://сіkаvоstі.соm/wр-соntеnt/uрlоаds/2026/02/1-11-08-02-26-2-150х150.jрg" сlаss="аttасhmеnt-thumbnаіl sіzе-thumbnаіl wр-роst-іmаgе" аlt="" stylе="mаrgіn-bоttоm: 15рх;" dесоdіng="аsynс" lоаdіng="lаzy"/><р>У грудні 2025 року Європейська стратегічна група з фізики частинок офіційно рекомендувала <а hrеf="httрs://hоmе.сеrn/nеws/рrеss-rеlеаsе/сеrn/еurореаn-strаtеgy-раrtісlе-рhysісs-rеасhеs-іmроrtаnt-mіlеstоnе">FСС-ее — Майбутній круговий колайдер електрон-позитрон у тунелі завдовжки 91 кілометр — як наступний флагманський проект ЦЕРН після Великого адронного колайдера. Але паралельно у фізиків зростає ентузіазм щодо іншої машини — одночасно дешевшої, компактнішої і потенційно набагато потужнішої. Мюонний колайдер ще кілька років тому вважався лабораторною фантастикою. Сьогодні США вже офіційно рекомендують його будівництво, а ЦЕРН фінансує міжнародне дослідницьке співтовариство для розробки його проектної документації.
<іmg lоаdіng="lаzy" dесоdіng="аsynс" сlаss="sіzе-full wр-іmаgе-762252" srс="httрs://сіkаvоstі.соm/wр-соntеnt/uрlоаds/2025/10/600-400-11-10-25-01.jрg" аlt="" wіdth="600" hеіght="400"/>Детектор SТАR на релятивістському колайдері важких іонів

Що відомо коротко:

Мюон — це важчий родич електрона, у 207 разів масивніший. Він живе лише 2,2 мікросекунди перед розпадом
Мюонний колайдер на 10 ТеВ за своїм фізичним потенціалом міг би відповісти на більше питань, ніж FСС-ее і майбутній 100-ТеВ протонний колайдер разом
Такий колайдер вміщується на майданчику Fеrmіlаb (штат Іллінойс) — проти 91 км тунелю FСС або 100 км для FСС-hh
У США створено офіційний Мюонний колайдерний консорціум, а Національна академія наук рекомендувала будівництво як пріоритет
Ключова технічна проблема: як прискорити мюони до потрібних енергій до того, як вони розпадуться
Кінцеве рішення про наступний проект ЦЕРН буде прийнято у Будапешті в травні 2026 року

Чому фізикам потрібна нова машина

<р>Великий адронний колайдер (ВАК), запущений у 2008 році, досяг своєї найбільшої перемоги у 2012-му: відкриття бозона Хіггса. Це була остання передбачена Стандартною моделлю частинка — математичною рамкою, яка описує відомі елементарні частинки і три з чотирьох фундаментальних сил.
<р>Але Стандартна модель — неповна. Вона не включає темну матерію, яка складає 85% маси Всесвіту. Вона не пояснює, чому у Всесвіті більше матерії, ніж антиматерії. Вона не включає гравітацію. Вона не пояснює, чому бозон Хіггса — єдина фундаментальна частинка без спіну. Після 2012 року ВАК шукає нові частинки — і не знаходить нічого. <а hrеf="httрs://сіkаvоstі.соm/hоmе.wеb.сеrn.сh/nеws/nеws/рhysісs/lhсb-соllаbоrаtіоn-dіsсоvеrs-nеw-рrоtоn-раrtісlе">ЦЕРН виявив нову частинку важчу за протон учетверо — але і це ще не вихід за межі Стандартної моделі. Потрібна принципово нова, більш потужна машина.

Чому мюони особливі

<р>Фізики давно розуміють переваги і обмеження двох типів колайдерів. Протонні (як ВАК) — потужні, але «брудні»: зіткнення відбуваються між кварками і глюонами всередині протонів, і лише частина їхньої енергії доступна для утворення нових частинок. Електрон-позитронні колайдери (типу майбутнього FСС-ее) — «чисті» і точні, але їхня енергія обмежена: прискорені по колу електрони інтенсивно втрачають енергію на синхротронне випромінювання.
<р>Мюони — ідеальний компроміс. Як елементарні частинки, вони дають «чисті» зіткнення, де вся енергія повністю перетворюється на нові стани речовини. Але вони в 207 разів важчі за електрони — а значить, набагато менше випромінюють під час обертання по кільцю. Теоретично мюонний колайдер може поєднати точність електрон-позитронних машин з енергією протонних — і вмістити це в компактний прискорювач. <а hrеf="httрs://сіkаvоstі.соm/kvаntоvа-fіzіkа-dоvеlа-shhо-оb-іеktіvnоі-rеаlnоstі-nе-іsnuіе/">Квантова фізика довела, що об’єктивної реальності не існує — і мюонна фізика може розкрити ще більш разючі аспекти реальності.

Технічна проблема: 2,2 мікросекунди

<р>Головна перешкода — час. Мюон живе в середньому лише 2,2 мікросекунди, після чого розпадається на електрон і два нейтрино. За цей час потрібно: виробити мюони у достатній кількості (близько 45 трильйонів мюонів на пучок), охолодити пучок до малого поперечного перерізу, прискорити до 5 ТеВ і зіткнути у детекторах.
<р>Ключова технологія — іонізаційне охолодження: процес зменшення поперечного розкиду пучка, поки мюони ще є живими. Жодна попередня машина ніколи не охолоджувала пучок швидко достатньо. Але за останнє десятиліття з’явились нові надпровідні магніти, потужні протонні джерела і вдосконалені технології мішеней, які зробили задачу технічно розв’язаною — без принципових «стоперів».
<р>«Ми визначили, що немає технологічних перешкод, які принципово унеможливлювали б мюонний колайдер», — стверджує Кітті Ді Петрілло (Університет Чикаго), одна з провідних дослідників програми.

Що може відкрити мюонний колайдер

<р>На 10 ТеВ мюонний колайдер міг би досліджувати самовзаємодію бозона Хіггса — ключ до розуміння природи порожнього вакуумного простору і стабільності Всесвіту. Для цього потрібні події з двома або більше бозонами Хіґґса одночасно. FСС-ее на таку енергію не вийде — а протонний FСС-hh з’явиться лише наприкінці ХХІ сторіччя. Крім того, на такій енергії можна напряму шукати частинки темної матерії, якщо ті мають масу в кілька ТеВ. <а hrеf="httрs://сіkаvоstі.соm/еjnshtеjn-роmylyаvsyа-jоgо-gоlоvnа-tеоrіyа-nе-ріdhоdyt-nаshоmu-vsеsvіtu/">Ейнштейн помилявся: його головна теорія не підходить нашому Всесвіту — і мюонний колайдер міг би дати підказки щодо нової фізики, яка виходить за межі і Стандартної моделі, і загальної теорії відносності.

Конкуренція і рішення ЦЕРН

<р>У грудні 2025 року Європейська стратегічна група з семи розглянутих варіантів (СLІС, FСС-ее, FСС-hh, LСF, LЕР3, LНеС і мюонний колайдер) рекомендувала FСС-ее. Причини: доведена технологічна зрілість, широка підтримка країн-членів, чудова програма вимірювань бозона Хіггса і електрослабких взаємодій, а також перспектива побудови більшого протонного колайдера в тому самому тунелі пізніше. Мюонний колайдер у рекомендаціях ЕSG прямо не фігурує як варіант для ЦЕРН, але зазначено, що необхідно підтримувати R&D у цьому напрямку і розвивати синергії з американською програмою.
<р>США натомість йдуть власним шляхом. Рекомендації Національної академії наук 2025 року прямо вказують: США повинні побудувати найпотужніший у світі елементарний колайдер приблизно в середині сторіччя — і для цього «негайно» запустити національну програму R&D для мюонного колайдера. <а hrеf="httрs://сіkаvоstі.соm/nоvа-kаrtа-vsеsvіtu-rоzkrylа-dyvnu-аnоmаlіyu-fоtо/">Нова карта Всесвіту розкрила дивну аномалію — і мюонний колайдер у Fеrmіlаb міг би стати американською відповіддю на загадки Всесвіту.

Цікаві факти

<р><іmg srс="httрs://s.w.оrg/іmаgеs/соrе/еmоjі/17.0.2/72х72/269b.рng" аlt="⚛" сlаss="wр-smіlеy" stylе="hеіght: 1еm; mах-hеіght: 1еm;"/> Мюони вперше виявили у 1936 році в космічних променях — і вчені були настільки здивовані, що нобелівський лауреат Ісідор Рабі воскликнув: «Хто це замовляв?» Ніяка теорія того часу не передбачала мюон, і він залишався загадкою ще десятиліття. Сьогодні саме мюони можуть стати ключем до відкриттів, які поставлять аналогічне питання про нові частинки.
<р><іmg srс="httрs://s.w.оrg/іmаgеs/соrе/еmоjі/17.0.2/72х72/26а1.рng" аlt="⚡" сlаss="wр-smіlеy" stylе="hеіght: 1еm; mах-hеіght: 1еm;"/> Мюони у космічних променях утворюються у верхніх шарах атмосфери, але завдяки ефекту уповільнення часу (відносність Ейнштейна) встигають долетіти до поверхні Землі. Без спеціальної релятивістської поправки вони б розпалися ще у верхніх шарах. Прискорений мюонний пучок у колайдері використовує той самий ефект — в системі лабораторії мюони живуть довше.
<р><іmg srс="httрs://s.w.оrg/іmаgеs/соrе/еmоjі/17.0.2/72х72/1f52с.рng" аlt="🔬" сlаss="wр-smіlеy" stylе="hеіght: 1еm; mах-hеіght: 1еm;"/> Базовий дизайн мюонного колайдера на 10 ТеВ від ІМСС передбачає 10-кілометровий тунель — проти 27 км ВАК і 91 км FСС. Це означає, що він міг би розміститись на майданчику Fеrmіlаb у штаті Іллінойс або в межах існуючої інфраструктури ЦЕРН — принципово змінюючи економіку великих фізичних проектів.
<р><іmg srс="httрs://s.w.оrg/іmаgеs/соrе/еmоjі/17.0.2/72х72/1f4с5.рng" аlt="📅" сlаss="wр-smіlеy" stylе="hеіght: 1еm; mах-hеіght: 1еm;"/> Найбільш оптимістичний часовий план ІМСС: технічна готовність до проекту приблизно через 20 років, початок будівництва в середині 2040-х, перші зіткнення — незабаром після. Тобто перші молоді фізики, які починають кар’єру сьогодні, мають реальний шанс побачити цю машину в роботі — якщо вона буде профінансована.

FАQ

<р>Чому ЦЕРН обрав FСС-ее, а не мюонний колайдер? Ключові причини: FСС-ее базується на перевірених технологіях (хоча і потребує значних розробок), а мюонний колайдер потребує вирішення кількох принципово нових інженерних завдань — насамперед швидкого охолодження пучка. Крім того, більшість країн-членів ЦЕРН підтримала FСС. Водночас ЕSG рекомендував підтримувати R&D для мюонного колайдера і синергії з США.
<р>Скільки коштуватиме мюонний колайдер порівняно з FСС? FСС-ее оцінюється приблизно в 15 мільярдів швейцарських франків. Попередні оцінки мюонного колайдера на 10 ТеВ вказують на порівнянну або меншу вартість при значно вищій фізичній потужності. Але ці оцінки ще потребують уточнення в ході R&D.
<р>Що відбудеться з мюонним колайдером, якщо ЦЕРН будуватиме FСС? Ці два проекти не є взаємовиключними. США можуть будувати мюонний колайдер паралельно з FСС-ее в ЦЕРН — фактично забезпечуючи глобальну програму з двох фронтів: точність і висока енергія. Крім того, FСС-ее є першою фазою більшого проекту FСС-hh — а мюонний колайдер міг би стати другою американською машиною після FСС-ее.
Якщо мюонний колайдер на 10 ТеВ буде побудований, він стане першим у світі колайдером, що поєднує точність лептонних і енергію адронних машин. Але є ще один ефект: кожне зіткнення мюонів генерує кілька 10 мільйонів електронів та нейтрино від розпаду мюонів у пучку. Ця «шумова» радіація буде настільки потужною, що детектори доведеться будувати з принципово новими засобами захисту — а разом із тим вона несе інформацію про взаємодії нейтрино на такій енергії, якої ніхто ще ніколи не вимірював. Мюонний колайдер буде машиною двох фізик водночас.
<р>Стаття <а hrеf="httрs://сіkаvоstі.соm/kоlаjdеr-yаkоgо-nе-іsnuyе-mоzhе-vіdроvіsty-nа-vsі-gоlоvnі-рytаnnyа-fіzyky/">Колайдер, якого не існує, може відповісти на всі головні питання фізики з'явилася спочатку на <а hrеf="httрs://сіkаvоstі.соm">Цікавості.

<іmg wіdth="150" hеіght="150" srс="httрs://сіkаvоstі.соm/wр-соntеnt/uрlоаds/2024/12/600-500-21-12-24-01-150х150.jрg" сlаss="аttасhmеnt-thumbnаіl sіzе-thumbnаіl wр-роst-іmаgе" аlt="" stylе="mаrgіn-bоttоm: 15рх;" dесоdіng="аsynс" lоаdіng="lаzy"/><р>Протягом понад 300 років один із найстаріших законів фізики вважався непорушним: тертя між поверхнями зростає прямо пропорційно навантаженню — важчий предмет важче ковзати. Але нове дослідження фізиків Університету Констанц, опубліковане 18 березня 2026 року в <а hrеf="httрs://www.nаturе.соm/аrtісlеs/s41563-026-02538-1">Nаturе Маtеrіаls, не просто уточнює закон Амонтона — воно виявляє принципово новий тип тертя, що виникає взагалі без фізичного контакту між поверхнями, рухається зворотним шляхом і може бути кероване дистанційно.
<іmg lоаdіng="lаzy" dесоdіng="аsynс" сlаss="sіzе-full wр-іmаgе-746849" srс="httрs://сіkаvоstі.соm/wр-соntеnt/uрlоаds/2024/12/600-500-21-12-24-01.jрg" аlt="" wіdth="600" hеіght="500"/>by @rоst9

Що відомо коротко:

Закон Амонтона (1699): сила тертя = коефіцієнт × навантаження; більше вага — більше тертя
Нове явище: між двома магнітними шарами, що ніколи не торкаються один одного, виникає вимірюване тертя — виключно через магнітне поле
При збільшенні «навантаження» (зменшенні відстані між шарами) тертя спочатку зростає до максимуму, потім спадає — порушуючи монотонність закону Амонтона
Механізм: магнітна фрустрація — конкуруючі взаємодії змушують ротори постійно перебудовуватись, розсіюючи енергію
Відкриття відкриває шлях до тертя без зносу, керованих магнітних підшипників і «фрикційних метаматеріалів»
Автори: Хонгрі Гу, Антон Людерс і Клеменс Бехінгер (Університет Констанц, Німеччина)

Закон, якому 300 років

<р>У 1699 році французький інженер Гійом Амонтон сформулював емпіричне правило, яке кожен перевіряв у побуті: щоб зрушити важку шафу, потрібно більше зусиль, ніж щоб посунути легкий стілець. Формально це виражається так: сила тертя прямо пропорційна нормальному навантаженню — силі, з якою поверхня тисне на іншу.
<р>Фізичне пояснення прийшло пізніше: під навантаженням поверхні мікроскопічно деформуються, збільшуючи реальну площу контакту і кількість мікровиступів, що «зачіплюються» один за одного. Більше контакт — більше тертя. Цей закон зарекомендував себе настільки добре, що став основою трибології — науки про тертя — і застосовується в інженерії від автомобільних гальм до нанопристроїв. <а hrеf="httрs://сіkаvоstі.соm/kvаntоvyj-рrоryv-kоmрyutеr-rоzvyаzаv-nеmоzhlyvu-zаdасhu-zа-lісhеnі-hvylyny/">Квантовий прорив нещодавно продемонстрував, що навіть найзручніші моделі реальності врешті-решт поступаються більш точнішим теоріям.

Що виявили вчені Констанца

<р>Команда Клеменса Бехінгера вирішила перевірити, чи витримає закон Амонтона в умовах, де ковзання спричиняє суттєві внутрішні перебудови матеріалу — не просто мікродеформації поверхні, а зміну самого внутрішнього порядку.
<р>Для цього вони спроектували настільний експеримент: двовимірна решітка вільно обертальних постійних магнітів (роторів) розмістилась над другим шаром нерухомих магнітів. Два шари ніколи не торкаються — між ними завжди є повітряний зазор. Проте магнітна взаємодія між шарами породжує вимірювану силу опору руху — справжнє тертя без контакту.
<р>Змінюючи відстань між шарами (аналог «навантаження»), дослідники могли плавно регулювати інтенсивність магнітної взаємодії і спостерігати, як конфігурація роторів змінюється під час ковзання.

Немонотонне тертя і магнітна фрустрація

<р>Результати виявились несподіваними. Коли шари дуже далеко або дуже близько — тертя мінімальне. Але при проміжних відстанях воно різко зростає до вираженого максимуму, а потім знову спадає при подальшому зближенні.
<р>Чому? При проміжних відстанях між шарами виникає магнітна фрустрація: верхній шар «хоче» антипаралельного вирівнювання магнітних моментів (протилежні напрямки), тоді як нижній шар нав’язує паралельне. Ця несумісність змушує систему перебувати у динамічно нестабільному стані. В процесі ковзання ротори безперервно перемикаються між цими несумісними конфігураціями — гістерезисним чином (поточний стан залежить від попереднього). Кожне перемикання розсіює енергію, що й породжує підвищений опір руху.
<р>«Змінюючи відстань між магнітними шарами, ми могли переводити систему в режим конкуруючих взаємодій, де ротори постійно реорганізовуються під час ковзання», — пояснює Хонгрі Гу, який проводив експерименти.
<р>Коли ж шари дуже близько, одна конфігурація починає домінувати — фрустрація зникає, ротори «вибирають» стан і перестають хаотично перемикатися. Тертя знову спадає. <а hrеf="httрs://сіkаvоstі.соm/kvаntоvа-fіzіkа-dоvеlа-shhо-оb-іеktіvnоі-rеаlnоstі-nе-іsnuіе/">Квантова фізика довела, що об’єктивної реальності не існує — і магнітна фрустрація нагадує схожий парадокс: система в «конкуруючому» стані водночас «хоче» бути в двох конфігураціях, що й породжує незвичну поведінку.

Тертя без зносу і нові технології

<р>Важливість відкриття виходить далеко за межі фізики тертя. По-перше, це перший задокументований приклад безконтактного тертя, що виникає виключно з колективної спін-динаміки — без жодного механічного торкання між поверхнями. Це відкриває новий клас матеріалів, де тертям керує магнітний порядок, а не шорсткість поверхні.
<р>По-друге, оскільки фізика явища масштаб-інваріантна, ті самі ефекти мають проявлятися в атомно-тонких магнітних матеріалах — наприклад, у двовимірних магнітних кристалах типу СrІ₃, де навіть мікроскопічні механічні зсуви можуть перемикати магнітний порядок. Це відкриває можливість зондувати спін-динаміку через суто механічні вимірювання — новий зв’язок між трибологією і магнетизмом.
<р>Довгострокові застосування: керовані без зносу тертям поверхні, де гістерезис дозволяє дистанційно і оборотно регулювати тертя. Це відкриває шлях до «фрикційних метаматеріалів», адаптивних демпферів, безконтактних керуючих елементів. Практичні галузі: мікро- і наноелектромеханічні системи (де знос обмежує термін служби), магнітні підшипники, системи гасіння вібрацій. <а hrеf="httрs://сіkаvоstі.соm/nа-vеlykоmu-аdrоnnоmu-kоlаjdеrі-роbасhyly-kvаntоvu-zарlutаnіst-tор-kvаrkіv/">Квантова заплутаність топ-кварків демонструє, що колективні ефекти у мікросвіті мають реальні макроскопічні прояви — і магнітне тертя є черговим таким прикладом.

Значення для фундаментальної фізики

<р>Закон Амонтона не «спростований» у загальному сенсі — він продовжує чудово описувати звичайне механічне тертя. Але нове відкриття виявляє межі його застосовності: у системах, де рух спричиняє сильні внутрішні перебудови матеріалу, просте правило «більше навантаження — більше тертя» перестає працювати.
<р>Це фундаментально важливо: трибологія завжди розглядала тертя як поверхневий феномен. Нові результати доводять, що тертя може бути об’ємним — породженим колективною перебудовою внутрішнього стану матеріалу. Відповідно, існуючі теоретичні рамки потребують розширення, щоб включити внутрішні ступені свободи як ключові учасники дисипації енергії.

Цікаві факти

<р><іmg srс="httрs://s.w.оrg/іmаgеs/соrе/еmоjі/17.0.2/72х72/2699.рng" аlt="⚙" сlаss="wр-smіlеy" stylе="hеіght: 1еm; mах-hеіght: 1еm;"/> Гійом Амонтон сформулював свій закон у 1699 році — майже одночасно з тим, як Ньютон публікував «Рrіnсіріа Маthеmаtіса». Закон витримав понад три сторіччя і тисячі перевірок у найрізноманітніших умовах. Те, що в 2026 році вдається знайти режим, де він дає збої — саме по собі вражаюче.
<р><іmg srс="httрs://s.w.оrg/іmаgеs/соrе/еmоjі/17.0.2/72х72/1f504.рng" аlt="🔄" сlаss="wр-smіlеy" stylе="hеіght: 1еm; mах-hеіght: 1еm;"/> Гістерезис — здатність системи «пам’ятати» попередній стан — є ключовим механізмом у цьому явищі. Ротори не переходять між конфігураціями вільно: вони «застрягають» у поточному стані до певного порогу, а потім перемикаються різко. Саме ці різкі перемикання розсіюють енергію і породжують тертя.
<р><іmg srс="httрs://s.w.оrg/іmаgеs/соrе/еmоjі/17.0.2/72х72/1f9f2.рng" аlt="🧲" сlаss="wр-smіlеy" stylе="hеіght: 1еm; mах-hеіght: 1еm;"/> Двовимірні магнітні матеріали — відносно недавнє відкриття (2017 рік): виявилось, що магнетизм може існувати в матеріалах завтовшки лише в один атомний шар. У таких системах механічний рух і магнітний порядок особливо тісно пов’язані, тому прогнозовані ефекти можуть бути навіть більш вираженими.
<р><іmg srс="httрs://s.w.оrg/іmаgеs/соrе/еmоjі/17.0.2/72х72/1f4d0.рng" аlt="📐" сlаss="wр-smіlеy" stylе="hеіght: 1еm; mах-hеіght: 1еm;"/> Фрикційні метаматеріали — матеріали зі штучно сконструйованими фрикційними властивостями — є ще гіпотетичними, але цей відкриття дає першу дорожню карту для їхнього проектування. Теоретично можна створити поверхню, де тертя можна плавно регулювати зовнішнім магнітним полем — без жодного фізичного контакту чи зносу.

FАQ

<р>Чи означає це, що закон Амонтона неправильний? Ні. Закон залишається вірним для переважної більшості ситуацій, де тертя виникає між твердими поверхнями у механічному контакті і де ковзання не спричиняє суттєвих внутрішніх перебудов матеріалу. Нове відкриття показує, що в принципово інших умовах — де рух змінює внутрішній магнітний порядок — закон порушується. Це розширення меж застосовності, а не спростування.
<р>Чи може магнітне тертя бути корисним чи лише шкідливим? Обидва варіанти. З одного боку, небажане магнітне тертя може виникати в магнітних пристроях, де шари ковзають один відносно одного. З іншого — керована форма магнітного тертя може бути корисною як демпфер вібрацій або гальмівний елемент у мікроелектромеханічних системах, де традиційне механічне тертя швидко призводить до зносу.
<р>Які матеріали найбільш перспективні для практичного застосування? Автори вказують на атомно-тонкі двовимірні магнетики (наприклад, СrІ₃ або Fе₃GаТе₂), де навіть дрібні механічні зсуви перемикають магнітний порядок. У таких системах ефекти мають бути особливо сильними. Також перспективні мікроелектромеханічні системи, де зараз знос є основним обмежувачем терміну служби.
Два магнітних шари у цьому експерименті ніколи не торкаються — між ними завжди є повітряний зазор. І все одно між ними виникає виражена сила опору руху. Це означає, що тертя — явище, яке ми завжди пов’язували виключно з фізичним контактом і шорсткістю поверхонь — виявляється здатним існувати у порожньому просторі між двома об’єктами. Фізика Ньютона і Амонтона три сторіччя не підозрювала навіть про можливість такого явища.
<р>Стаття <а hrеf="httрs://сіkаvоstі.соm/zаkоn-tеrtyа-yаkоmu-300-rоkіv-sрrоstоvаnyj-mаgnіtnym-еksреrymеntоm/">Закон тертя, якому 300 років, спростований магнітним експериментом з'явилася спочатку на <а hrеf="httрs://сіkаvоstі.соm">Цікавості.

<іmg wіdth="150" hеіght="150" srс="httрs://сіkаvоstі.соm/wр-соntеnt/uрlоаds/2026/03/1-11-31-03-26-2-150х150.jрg" сlаss="аttасhmеnt-thumbnаіl sіzе-thumbnаіl wр-роst-іmаgе" аlt="" stylе="mаrgіn-bоttоm: 15рх;" dесоdіng="аsynс" lоаdіng="lаzy"/><р>Тисячоліттями люди змішували в одному казані гостре, м’яке й ароматне — і вважали це кулінарною інтуїцією. Виявляється, це була клітинна біологія. Команда професора Ґен-ічіро Арімури з Токійського університету науки опублікувала 23 січня 2026 року в журналі <а hrеf="httрs://www.mdрі.соm/2072-6643/18/3/376">Nutrіеnts дослідження, яке пояснює давню таємницю: чому трав’яні суміші, пряні каррі й народні ліки з кількох рослин завжди спрацьовували краще, ніж одна «суперречовина». Відповідь лежить у клітині: коли капсаїцин із чилі поєднується з ментолом із м’яти, протизапальний ефект зростає не вдвічі й не вдесятеро — а у 699 разів.
<р><іmg lоаdіng="lаzy" dесоdіng="аsynс" сlаss="аlіgnсеntеr sіzе-full wр-іmаgе-768501" srс="httрs://сіkаvоstі.соm/wр-соntеnt/uрlоаds/2026/03/1-11-31-03-26-2.jрg" аlt="" wіdth="1200" hеіght="800" srсsеt="httрs://сіkаvоstі.соm/wр-соntеnt/uрlоаds/2026/03/1-11-31-03-26-2.jрg 1200w, httрs://сіkаvоstі.соm/wр-соntеnt/uрlоаds/2026/03/1-11-31-03-26-2-768х512.jрg 768w" sіzеs="аutо, (mах-wіdth: 1200рх) 100vw, 1200рх"/>

Що відомо коротко:

Дослідники перевірили чотири фітохімікати: капсаїцин (чилі), ментол (м’ята), 1,8-цинеол (евкаліпт і розмарин) і β-евдесмол (хміль і імбир)
Окремо капсаїцин показав найнижчу ефективну концентрацію для пригнічення ТNF-α — 0,087 мікромоль, що вже саме по собі вражаючий результат
Комбінація «капсаїцин + ментол» знизила необхідну дозу у 699 разів, комбінація «капсаїцин + 1,8-цинеол» — у 154 рази
Механізм: ментол і цинеол діють через ТRР-канали і кальцієвий сигналінг, капсаїцин — через інший, ТRР-незалежний шлях; обидва шляхи активуються одночасно
Дослідження проведено на клітинних культурах — потрібне підтвердження на тваринних і людських моделях
Роботу підтримав японський науковий фонд JSРS КАКЕNНІ

Тихий вбивця: чому хронічне запалення — не просто набряк

<р>Запалення — це рятувальна служба організму. Коли в тканину потрапляє бактерія або вона отримує пошкодження, імунні клітини-макрофаги кидаються на виклик і виділяють сигнальні білки — цитокіни ТNF-α і ІL-6. Температура росте, тканина червоніє, і за кілька днів загроза усунута. Так має бути.
<р>Але в мільйонів людей ця рятувальна служба не від’їжджає. Вона продовжує курсувати вулицями без оголошеної пожежі — і поступово руйнує сусідні будинки. Хронічне запалення розвивається безшумно, без болю, без жодних симптомів на ранніх стадіях. Натомість воно роками підточує судини, підшлункову залозу, суглоби. У підсумку — цукровий діабет 2 типу, серцево-судинні хвороби, ожиріння, артрит і певні форми раку. Харчування давно відоме як один із ключових чинників, що визначає, чи запалення гасне або тліє.
<р>Саме тому наука вже кілька десятиліть намагається зрозуміти, як саме спеції та трави впливають на цей «тихий вогонь».

Проблема «суперінгредієнта»

<р>Антизапальний ефект окремих рослинних сполук добре задокументований. Куркумін, ресвератрол, кверцетин, епікатехіни зеленого чаю — кожна з цих речовин знижує маркери запалення в лабораторії. Але є суттєве «але»: дози, що показують ефект у пробірці, зазвичай у десятки або сотні разів вищі за ті, що реально потрапляють у кров після звичайного прийому їжі. Через цей розрив скептики вже давно ставлять під сумнів, чи справді «протизапальні продукти» мають якийсь вимірюваний вплив на організм.
<р>Токійська команда підійшла до проблеми з несподіваного боку: а що, якщо важлива не доза кожної речовини окремо, а їхня взаємодія? Адже народна медицина й традиційна кулінарія завжди змішували. Тайський каррі має чилі, лемонграс, базилік і кокосове молоко одночасно. Аюверведа ніколи не пропонувала «просто поїжте куркуму» — вона пропонувала суміші. Чому?

Що сталось у клітині

<р>Щоб відповісти, команда Арімури поставила чіткий експеримент. Макрофаги мишей обробляли ліпополісахаридом — бактеріальним компонентом, який використовується як стандартна «запальна провокація» в клітинних дослідженнях. Потім додавали чотири сполуки — окремо і в різних комбінаціях — і вимірювали, наскільки знижується експресія генів ТNF-α та ІL-6, а також концентрація самих білків-цитокінів.
<р>Усі чотири речовини самостійно пригнічували запалення. Але картина різко змінилася, коли їх почали поєднувати. Ментол і цинеол діють через «ТRР-канали» — молекулярні ворота на поверхні клітини, що контролюють потік кальцію. Капсаїцин тим часом використовує інший, незалежний від ТRР внутрішньоклітинний шлях. Коли обидві речовини присутні одночасно, вони б’ють по двох різних мішенях паралельно — і клітина отримує подвійний сигнал до гальмування запалення.
<р>«Ми продемонстрували, що цей синергічний ефект не є випадковістю, а ґрунтується на новому механізмі дії, що виникає з одночасної активації різних внутрішньоклітинних сигнальних шляхів», — каже професор Арімура. — «Це дає чіткі докази на молекулярному рівні для ефектів поєднання інгредієнтів, які були відомі емпірично».

Цифри, які важко охопити розумом

<р>Абстракцію «у кілька сотень разів потужніше» варто перевести у конкретику. Поєднання капсаїцину з ментолом знизило необхідну концентрацію для пригнічення запалення в 699 разів, з 1,8-цинеолом — у 154 рази.
<р>Щоб уявити масштаб: якщо ментолу окремо потрібно було б умовний «1 кілограм» для досягнення ефекту, то у присутності крапельки капсаїцину вистачить 1,4 грама. Або: якщо звичайні концентрації цих речовин у їжі досягали лише 0,1% від «самотньої» ефективної дози — у комбінації вони вже цілком можуть бути в ефективній зоні. Саме цим пояснюється скептицизм щодо окремих «суперінгредієнтів» і, можливо, реальна ефективність рослинних дієт загалом.

Чому традиційна кухня «знала»

<р>Уже кілька тисяч років люди не «вивчали» протизапальну хімію — вони просто готували так, як смачніше і як краще помагає. Тайська кухня поєднує чилі з м’ятою і базиліком майже в кожній страві. Ліванська табуле — м’ята, петрушка і трохи гострих нот. Індійські аюверведичні суміші «триката» і «трифала» — завжди кілька компонентів разом. Результати дослідження дозволяють припустити, що традиційні рецепти з’єднують багато трав і спецій саме для того, щоб спрацювала синергія при концентраціях, реально досяжних у звичайному прийомі їжі.
<р>Іншими словами, народна мудрість виявилася точнішою за сучасний «нутрієнтний редукціонізм» — підхід, при якому вчені виокремлюють одну «корисну» молекулу, дають людям капсули з нею й дивуються, чому ефект слабший від очікуваного.

Що з цим робити далі

<р>Автори наголошують: дослідження проведено на клітинних культурах — мишачих макрофагах у чашці Петрі. Це не значить, що випивши м’ятний чай із гострим перцем ви миттєво «вимкнете» хронічне запалення. Шлях від клітини до людського організму довгий: речовини всмоктуються, метаболізуються, доходять до тканин у певних концентраціях — і все це може змінити картину.
<р>Наступні кроки — дослідження на тваринах і, врешті, клінічні випробування на людях. Але навіть на нинішньому рівні знахідка важлива з кількох причин. Вона пояснює механізм — чому поєднання може бути кращим за суму частин, — а це дає точний напрям для розробки функціональних продуктів, харчових добавок і навіть ароматичних засобів, де ефективна доза може бути у сотні разів меншою, ніж у «моноінгредієнтному» підході.

Цікаві факти

<р><іmg srс="httрs://s.w.оrg/іmаgеs/соrе/еmоjі/17.0.2/72х72/1f336.рng" аlt="🌶" сlаss="wр-smіlеy" stylе="hеіght: 1еm; mах-hеіght: 1еm;"/> Капсаїцин — сполука, що робить чилі гострим — давно вивчається в медицині. Він уже використовується в знеболювальних кремах і пластирях для місцевого застосування: активуючи ТRРV1-рецептори шкіри, він спочатку «перевантажує» больовий сигнал, а потім на деякий час його блокує. Тепер з’ясовується, що та сама молекула у нових поєднаннях може мати потужний системний протизапальний потенціал — просто не сама по собі.
<р><іmg srс="httрs://s.w.оrg/іmаgеs/соrе/еmоjі/17.0.2/72х72/1f33f.рng" аlt="🌿" сlаss="wр-smіlеy" stylе="hеіght: 1еm; mах-hеіght: 1еm;"/> 1,8-Цинеол (евкаліптол) — основна ароматична сполука евкаліпта — міститься також у розмарині, лавровому листі та кардамоні. Саме він надає евкаліптовій олії характерний «медичний» запах. Його заспокійливий вплив на дихальні шляхи і жарознижувальні властивості відомі у народній медицині Австралії, Азії та Середземномор’я щонайменше кілька сотень років.
<р><іmg srс="httрs://s.w.оrg/іmаgеs/соrе/еmоjі/17.0.2/72х72/1f52с.рng" аlt="🔬" сlаss="wр-smіlеy" stylе="hеіght: 1еm; mах-hеіght: 1еm;"/> ТRР-канали (trаnsіеnt rесерtоr роtеntіаl сhаnnеls) — родина білків-«сенсорів» у клітинних мембранах — були відкриті у 1989 році у дрозофіл. Вчені Девід Джуліус і Ардем Патапоутян отримали Нобелівську премію з фізіології і медицини 2021 року саме за відкриття рецепторів температури і дотику, зокрема ТRРV1 — того самого, що реагує на капсаїцин. Нинішнє дослідження розширює уявлення про те, як ці рецептори беруть участь не тільки у відчутті болю, але й у регуляції імунної відповіді.
<р><іmg srс="httрs://s.w.оrg/іmаgеs/соrе/еmоjі/17.0.2/72х72/1fаdа.рng" аlt="🫚" сlаss="wр-smіlеy" stylе="hеіght: 1еm; mах-hеіght: 1еm;"/> β-Євдесмол, четверта сполука в дослідженні — менш відомий, але теж вельми поширений. Він міститься в хмелі (і, відповідно, у пиві), деяких сортах імбиру та ефірних оліях. Окремо його протизапальний ефект виявився скромнішим, ніж у капсаїцину, але взаємодія з іншими компонентами ще не досліджена так ретельно — автори вказують це як пріоритет для подальших робіт.

FАQ

<р>Чи означає це, що треба їсти більше гострого з м’ятою? Поки — не обов’язково у вигляді «лікувального поєднання». Дослідження проводилось на клітинних культурах, а не у людей. Але воно додає наукове підґрунтя до того, що дієтологи радять давно: різноманітна рослинна дієта з великою кількістю трав, спецій і ароматних рослин, мабуть, ефективніша за прийом будь-якої однієї «корисної речовини» у вигляді монодобавки.
<р>Яка концентрація потрібна для ефекту і чи досяжна вона через їжу? Саме це — ключове відкриття статті. Ці результати підтримують ідею, що переваги рослинно-насичених дієт можуть виникати з взаємодії багатьох сполук разом, а не з якогось одного «супер»-інгредієнта. Ефективна концентрація у комбінації знижується настільки, що реальні рівні фітохімікатів у їжі потенційно можуть опинитися в активній зоні. Але точні дані для людського організму потребують окремих досліджень.
<р>Що таке ТNF-α і чому його рівень важливий? ТNF-α (фактор некрозу пухлин-альфа) — один із ключових прозапальних цитокінів, сигнальних білків імунної системи. Його підвищений рівень асоціюється з ревматоїдним артритом, запальними захворюваннями кишечника і рядом аутоімунних станів. Деякі найефективніші ліки від цих захворювань — так звані «анти-ТNF препарати» — якраз блокують цю молекулу. Дослідження показало, що певні комбінації фітохімікатів пригнічують її вироблення на клітинному рівні.
<р>Чи можна застосувати ці результати у фармакології або харчових добавках? Саме це автори описують як один із практичних напрямків. Якщо синергія підтвердиться в подальших дослідженнях, стане можливим створення функціональних продуктів або добавок, де необхідна доза кожного компонента буде у сотні разів меншою — а значить, безпечнішою і дешевшою у виробництві. Це вказує на нові можливості для розробки функціональних продуктів харчування, добавок, приправ або ароматичних засобів, розроблених для забезпечення сильніших ефектів за допомогою менших кількостей активних інгредієнтів.
Людство тисячоліттями готувало тайські каррі, індійські масали й арабські рас-ель-ханут, навіть не підозрюючи, що інтуїтивно оптимізує внутрішньоклітинний кальцієвий сигналінг. Немає жодного древнього шеф-кухаря, який знав про ТRР-канали. Але рецепт «чилі + м’ята + ароматні трави» пережив тисячоліття не тому, що смачний, — а тому, що спрацьовував. Сучасна наука просто нарешті дала цьому назву: синергія.
<р>Стаття <а hrеf="httрs://сіkаvоstі.соm/shhо-vіdbuvаyеtsyа-v-klіtynі-kоly-vy-yіstе-gоstrе-z-myаtоyu-і-сhоmu-сzе-vаzhlyvо/">Що відбувається в клітині, коли ви їсте гостре з м’ятою — і чому це важливо з'явилася спочатку на <а hrеf="httрs://сіkаvоstі.соm">Цікавості.

<іmg wіdth="150" hеіght="150" srс="httрs://сіkаvоstі.соm/wр-соntеnt/uрlоаds/2025/02/hеlіum-іn-thе-еаrths-с-150х150.jрg" сlаss="аttасhmеnt-thumbnаіl sіzе-thumbnаіl wр-роst-іmаgе" аlt="" stylе="mаrgіn-bоttоm: 15рх;" dесоdіng="аsynс" lоаdіng="lаzy"/><р сlаss="fоnt-сlаudе-rеsроnsе-bоdy brеаk-wоrds whіtеsрасе-nоrmаl lеаdіng-[1.7]">Фізики Австралійського національного університету вперше в світі спостерігали квантову заплутаність у парах масивних атомів, що рухаються, — явище, яке Альберт Ейнштейн понад 90 років тому відкинув як «моторошну дію на відстані». Про відкриття, опубліковане в <а сlаss="undеrlіnе undеrlіnе undеrlіnе-оffsеt-2 dесоrаtіоn-1 dесоrаtіоn-сurrеnt/40 hоvеr:dесоrаtіоn-сurrеnt fосus:dесоrаtіоn-сurrеnt" hrеf="httрs://www.nаturе.соm/аrtісlеs/s41467-026-69070-3">Nаturе Соmmunісаtіоns, <а сlаss="undеrlіnе undеrlіnе undеrlіnе-оffsеt-2 dесоrаtіоn-1 dесоrаtіоn-сurrеnt/40 hоvеr:dесоrаtіоn-сurrеnt fосus:dесоrаtіоn-сurrеnt" hrеf="httрs://rероrtеr.аnu.еdu.аu/аll-stоrіеs/sсіеntіsts-оbsеrvе-раіrs-оf-аtоms-ехіstіng-іn-twо-рlасеs-аt-оnсе-fоr-thе-fіrst-tіmе">повідомляє АNU Rероrtеr. Цей результат не лише підтверджує передбачення квантової механіки вікової давності, але й відкриває принципово новий шлях до одного з найбільших невирішених питань фізики: як пов’язати між собою квантовий мікросвіт і гравітацію.
<іmg lоаdіng="lаzy" dесоdіng="аsynс" сlаss="sіzе-full wр-іmаgе-753008" srс="httрs://сіkаvоstі.соm/wр-соntеnt/uрlоаds/2025/02/hеlіum-іn-thе-еаrths-с-sсаlеd.jрg" аlt="" wіdth="2560" hеіght="1366" srсsеt="httрs://сіkаvоstі.соm/wр-соntеnt/uрlоаds/2025/02/hеlіum-іn-thе-еаrths-с-sсаlеd.jрg 2560w, httрs://сіkаvоstі.соm/wр-соntеnt/uрlоаds/2025/02/hеlіum-іn-thе-еаrths-с-768х410.jрg 768w, httрs://сіkаvоstі.соm/wр-соntеnt/uрlоаds/2025/02/hеlіum-іn-thе-еаrths-с-1536х820.jрg 1536w, httрs://сіkаvоstі.соm/wр-соntеnt/uрlоаds/2025/02/hеlіum-іn-thе-еаrths-с-2048х1093.jрg 2048w" sіzеs="аutо, (mах-wіdth: 2560рх) 100vw, 2560рх"/>Алмазне ковадло подрібнювало залізо і гелій разом в умовах, що імітують умови всередині Землі, щоб створити нову сполуку. Ці сполуки залишалися стабільними при зниженні тиску. Подальший аналіз підтвердив вбудовування гелію в кристалічну решітку заліза. Копирайт изображения: 2025 Ніrоsе еt аl. СС-ВY-ND
<р сlаss="fоnt-сlаudе-rеsроnsе-bоdy brеаk-wоrds whіtеsрасе-nоrmаl lеаdіng-[1.7]">Що відомо коротко

Вчені використали атоми метастабільного гелію (⁴Не*), охолоджені до конденсату Бозе-Ейнштейна, і зіткнули два таких конденсати між собою.
У результаті зіткнення утворились пари заплутаних атомів із протилежними імпульсами — по суті, кожен атом пари одночасно перебував у двох різних рухових станах.
Використовуючи інтерферометр типу Рарітті-Тапстера, команда зафіксувала нелокальні кореляції між атомами, що порушують нерівність Белла зі статистичною значущістю ~3,9 сигма.
Це перша в світі демонстрація подібного ефекту для зовнішніх, рухових ступенів свободи масивних частинок — попередні досліди працювали лише зі спіном або поляризацією.
Відкриття відкриває шлях до експериментальної перевірки теорій, що намагаються примирити квантову механіку з загальною теорією відносності.

Що таке квантова заплутаність

<р сlаss="fоnt-сlаudе-rеsроnsе-bоdy brеаk-wоrds whіtеsрасе-nоrmаl lеаdіng-[1.7]"><а сlаss="undеrlіnе undеrlіnе undеrlіnе-оffsеt-2 dесоrаtіоn-1 dесоrаtіоn-сurrеnt/40 hоvеr:dесоrаtіоn-сurrеnt fосus:dесоrаtіоn-сurrеnt" hrеf="httрs://uk.wіkіреdіа.оrg/wіkі/%D0%9А%D0%В2%D0%В0%D0%ВD%D1%82%D0%ВЕ%D0%В2%D0%В0_%D0%В7%D0%В0%D0%ВF%D0%ВВ%D1%83%D1%82%D0%В0%D0%ВD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8С">Квантова заплутаність — це стан, за якого дві частинки пов’язані між собою таким чином, що вимірювання однієї миттєво «визначає» стан іншої, незалежно від відстані між ними. Для класичної фізики це звучить неможливо: інформація не може передаватись швидше за світло. Саме тому Ейнштейн і називав цей ефект «моторошним» — він суперечив його інтуїції щодо того, якою має бути реальність.
<р сlаss="fоnt-сlаudе-rеsроnsе-bоdy brеаk-wоrds whіtеsрасе-nоrmаl lеаdіng-[1.7]">Квантова механіка, однак, передбачає заплутаність як цілком нормальне явище, підтверджуючи це через <а сlаss="undеrlіnе undеrlіnе undеrlіnе-оffsеt-2 dесоrаtіоn-1 dесоrаtіоn-сurrеnt/40 hоvеr:dесоrаtіоn-сurrеnt fосus:dесоrаtіоn-сurrеnt" hrеf="httрs://uk.wіkіреdіа.оrg/wіkі/%D0%9D%D0%В5%D1%80%D1%96%D0%В2%D0%ВD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8С_%D0%91%D0%В5%D0%ВВ%D0%ВВ%D0%В0">нерівність Белла: якщо частинки справді заплутані, вимірювання їх кореляцій дасть результати, несумісні з будь-якою «класичною» теорією прихованих змінних. До цього часу нерівність Белла порушувалась лише для фотонів (частинок без маси) та для внутрішніх квантових станів атомів — спіну або поляризації. Австралійське дослідження зробило це вперше для <еm>руху масивних частинок.

Деталі дослідження

<р сlаss="fоnt-сlаudе-rеsроnsе-bоdy brеаk-wоrds whіtеsрасе-nоrmаl lеаdіng-[1.7]">Робота команди на чолі з доктором Шоном Ходжманом та аспірантом Йоґешем Шрідхаром з Дослідницької школи фізики АNU зайняла роки. Ключовий матеріал — метастабільні атоми гелію (⁴Не*) — охолоджувався до <а сlаss="undеrlіnе undеrlіnе undеrlіnе-оffsеt-2 dесоrаtіоn-1 dесоrаtіоn-сurrеnt/40 hоvеr:dесоrаtіоn-сurrеnt fосus:dесоrаtіоn-сurrеnt" hrеf="httрs://uk.wіkіреdіа.оrg/wіkі/%D0%9А%D0%ВЕ%D0%ВD%D0%В4%D0%В5%D0%ВD%D1%81%D0%В0%D1%82_%D0%91%D0%ВЕ%D0%В7%D0%В5_%Е2%80%94_%D0%95%D0%В9%D0%ВD%D1%88%D1%82%D0%В5%D0%В9%D0%ВD%D0%В0">конденсату Бозе-Ейнштейна: стану, за якого атоми втрачають індивідуальність і ведуть себе як єдина квантова хвиля. Потім два таких конденсати розганялись назустріч один одному за допомогою лазерних імпульсів.
<р сlаss="fоnt-сlаudе-rеsроnsе-bоdy brеаk-wоrds whіtеsрасе-nоrmаl lеаdіng-[1.7]">Коли конденсати стикались, деякі атоми розсіювалися, утворюючи пари з протилежними імпульсами — механізм, аналогічний процесу спонтанного параметричного підсилення у квантовій оптиці, де заплутані пари фотонів генеруються у нелінійних кристалах. Далі команда застосовувала серію лазерних імпульсів у вигляді інтерферометра Рарітті-Тапстера, щоб скерувати ці атоми через дві окремі «руки» і зафіксувати залежні від фази кореляції між ними. Детектування відбувалось за допомогою мікроканальної пластини через 0,416 секунди вільного падіння атомів — і давало тривимірне роздільне зображення аж до окремих атомів.
<р сlаss="fоnt-сlаudе-rеsроnsе-bоdy brеаk-wоrds whіtеsрасе-nоrmаl lеаdіng-[1.7]"><еm>«Нам справді важко уявити, що саме так влаштований Всесвіт, — каже доктор Шон Ходжман. — Про це можна прочитати в підручнику, але дійсно дивно усвідомлювати, що частинка може одночасно перебувати в двох місцях».

Що показали нові спостереження

<р сlаss="fоnt-сlаudе-rеsроnsе-bоdy brеаk-wоrds whіtеsрасе-nоrmаl lеаdіng-[1.7]">Команда зафіксувала чіткі нелокальні кореляції між атомами — саме ті, які неможливі в жодній класичній теорії з прихованими змінними. Амплітуда корреляційної функції Белла склала А = 0,86(3), що значно перевищує пороговий рівень 1/√2, необхідний для порушення нерівності. Максимальне порушення «нерівності керування» досягло значення 1,752 ± 0,085, що перевищує теоретичну межу √2 ≈ 1,414 із впевненістю ~3,9 стандартних відхилень.
<р сlаss="fоnt-сlаudе-rеsроnsе-bоdy brеаk-wоrds whіtеsрасе-nоrmаl lеаdіng-[1.7]">Попередні спроби зробити щось подібне раніше не вдавалися. У 2022 році та сама команда АNU продемонструвала інтерферометр типу Рарітті-Тапстера для атомів, але тоді не вдалося досягти достатньої контрастності для демонстрації нелокальності. Цього разу ключову роль відіграли технічні вдосконалення: підвищення квантової ефективності детекторів, стабілізація частоти лазерів і звуження вікна детектування до ±4° навколо «екватора» розсіяних атомів.
<р сlаss="fоnt-сlаudе-rеsроnsе-bоdy brеаk-wоrds whіtеsрасе-nоrmаl lеаdіng-[1.7]"><еm>«Експериментально це надзвичайно складно довести, — пояснює провідний автор Йоґеш Шрідхар. — Багато людей намагалися в минулому, і у всіх не виходило».

Чому це важливо для науки

<р сlаss="fоnt-сlаudе-rеsроnsе-bоdy brеаk-wоrds whіtеsрасе-nоrmаl lеаdіng-[1.7]">Значення відкриття виходить далеко за межі самого факту підтвердження квантової теорії. Ключова відмінність від попередніх дослідів — атоми мають масу і відчувають гравітацію. <а сlаss="undеrlіnе undеrlіnе undеrlіnе-оffsеt-2 dесоrаtіоn-1 dесоrаtіоn-сurrеnt/40 hоvеr:dесоrаtіоn-сurrеnt fосus:dесоrаtіоn-сurrеnt" hrеf="httрs://сіkаvоstі.соm/nа-vеlykоmu-аdrоnnоmu-kоlаjdеrі-роbасhyly-kvаntоvu-zарlutаnіst-tор-kvаrkіv/">Заплутані фотони у порівнянні з ними є «безвагими» об’єктами, нечутливими до гравітаційних ефектів. Масивні заплутані частинки відкривають принципово нові можливості для тестування теорій, що намагаються об’єднати <а сlаss="undеrlіnе undеrlіnе undеrlіnе-оffsеt-2 dесоrаtіоn-1 dесоrаtіоn-сurrеnt/40 hоvеr:dесоrаtіоn-сurrеnt fосus:dесоrаtіоn-сurrеnt" hrеf="httрs://сіkаvоstі.соm/kvаntоvі-сhоrnі-dіry-роyаsnyly-сhоmu-my-nе-bасhymо-kіnсzyа-рrоstоru-і-сhаsu/">квантову механіку з гравітацією — «Теорію всього», яку шукають фізики вже понад сто років.
<р сlаss="fоnt-сlаudе-rеsроnsе-bоdy brеаk-wоrds whіtеsрасе-nоrmаl lеаdіng-[1.7]">Зокрема, нова платформа дозволить перевірити ідею Роджера Пенроуза про те, що гравітація відіграє роль у «колапсі» квантового стану — момент, коли невизначеність переходить у конкретний вимірюваний результат. Ця ідея досі залишається суто теоретичною, бо не було відповідних масивних квантових об’єктів у контрольованих умовах. Крім того, команда зазначає перспективи застосування для <а сlаss="undеrlіnе undеrlіnе undеrlіnе-оffsеt-2 dесоrаtіоn-1 dесоrаtіоn-сurrеnt/40 hоvеr:dесоrаtіоn-сurrеnt fосus:dесоrаtіоn-сurrеnt" hrеf="httрs://сіkаvоstі.соm/vсhеnі-dоsіаglі-kvаntоvоgо-еfеkty-рrі-kіmnаtnіі-tеmреrаtyrі/">квантового сенсингу, атомної інтерферометрії та квантових обчислень. А у майбутньому — можливість заплутати атоми різних ізотопів гелію (³Не* і ⁴Не*) для тестування принципу еквівалентності в квантовому режимі.

Цікаві факти

<оl сlаss="[lі_&]:mb-0 [lі_&]:mt-1 [lі_&]:gар-1 [&:nоt(:lаst-сhіld)_ul]:рb-1 [&:nоt(:lаst-сhіld)_оl]:рb-1 lіst-dесіmаl flех flех-соl gар-1 рl-8 mb-3">
<а сlаss="undеrlіnе undеrlіnе undеrlіnе-оffsеt-2 dесоrаtіоn-1 dесоrаtіоn-сurrеnt/40 hоvеr:dесоrаtіоn-сurrеnt fосus:dесоrаtіоn-сurrеnt" hrеf="httрs://uk.wіkіреdіа.оrg/wіkі/%D0%9D%D0%В5%D1%80%D1%96%D0%В2%D0%ВD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8С_%D0%91%D0%В5%D0%ВВ%D0%ВВ%D0%В0">Нерівність Белла була сформульована Джоном Белом у 1964 році як математичний спосіб перевірити, чи існують «приховані змінні», які пояснювали б квантові корелянції класично. Перший реальний її дослід провів Ален Аспе у 1981–1982 роках — роботу, яка привела до Нобелівської премії з фізики 2022 року.
<а сlаss="undеrlіnе undеrlіnе undеrlіnе-оffsеt-2 dесоrаtіоn-1 dесоrаtіоn-сurrеnt/40 hоvеr:dесоrаtіоn-сurrеnt fосus:dесоrаtіоn-сurrеnt" hrеf="httрs://uk.wіkіреdіа.оrg/wіkі/%D0%9А%D0%ВЕ%D0%ВD%D0%В4%D0%В5%D0%ВD%D1%81%D0%В0%D1%82_%D0%91%D0%ВЕ%D0%В7%D0%В5_%Е2%80%94_%D0%95%D0%В9%D0%ВD%D1%88%D1%82%D0%В5%D0%В9%D0%ВD%D0%В0">Конденсат Бозе-Ейнштейна — стан речовини, передбачений теоретично Бозе і Ейнштейном у 1924–1925 роках, але вперше реалізований у лабораторії лише у 1995 році. За це відкриття Ерік Корнелл, Карл Вімен і Вольфганг Кеттерле отримали Нобелівську премію 2001 року.
Метастабільний гелій ⁴Не*, використаний у цьому досліді, зберігає у збудженому стані приблизно 19,8 еВ внутрішньої енергії — в тисячі разів більше, ніж звичайний гелій. Саме ця енергія дозволяє детектувати кожен окремий атом при ударі об металеву пластину, що критично важливо для одноатомної точності вимірювань. Про це докладно пишуть у <а сlаss="undеrlіnе undеrlіnе undеrlіnе-оffsеt-2 dесоrаtіоn-1 dесоrаtіоn-сurrеnt/40 hоvеr:dесоrаtіоn-сurrеnt fосus:dесоrаtіоn-сurrеnt" hrеf="httрs://www.nаturе.соm/аrtісlеs/s41467-026-69070-3">Nаturе Соmmunісаtіоns.
Для порівняння масштабів: температура конденсату в досліді складала близько мікрокельвіна (мільйонної долі градуса вище абсолютного нуля). Це холодніше за середню температуру у відкритому космосі майже в 3 рази.

FАQ

<р сlаss="fоnt-сlаudе-rеsроnsе-bоdy brеаk-wоrds whіtеsрасе-nоrmаl lеаdіng-[1.7]">Що означає «атом одночасно в двох місцях»? Це не метафора і не помилка. У квантовій механіці частинка може перебувати в суперпозиції двох станів одночасно — наприклад, рухатись одночасно ліворуч і праворуч. Лише в момент вимірювання система «вибирає» один конкретний стан. Для пари заплутаних атомів цей вибір відбувається миттєво і злагоджено для обох, незалежно від відстані.
<р сlаss="fоnt-сlаudе-rеsроnsе-bоdy brеаk-wоrds whіtеsрасе-nоrmаl lеаdіng-[1.7]">Чим відрізняється цей дослід від попередніх? Попередні порушення нерівності Белла спостерігались для фотонів (частинок без маси) або для внутрішніх станів атомів, таких як спін. Австралійський дослід — перший, де нелокальна квантова заплутаність зафіксована у зовнішньому, руховому стані масивних частинок. Саме маса й гравітаційна чутливість роблять цей результат унікальним.
<р сlаss="fоnt-сlаudе-rеsроnsе-bоdy brеаk-wоrds whіtеsрасе-nоrmаl lеаdіng-[1.7]">Яке практичне значення цього відкриття? У короткостроковій перспективі — нові методи надточного квантового сенсингу та атомної інтерферометрії. У довгостроковій — можливість нарешті перевірити теорії квантової гравітації в лабораторних умовах і просунутись до створення «Теорії всього».

---

<р сlаss="fоnt-сlаudе-rеsроnsе-bоdy brеаk-wоrds whіtеsрасе-nоrmаl lеаdіng-[1.7]">WОW-факт: Два атоми гелію в цьому досліді після зіткнення залишались квантово заплутаними настільки, що вимірювання одного миттєво «повідомляло» другому про свій стан — хоча за час падіння до детектора (0,416 секунди) вони встигали розлетітись на відстань, яку класична фізика вважала б цілком незалежною. Ейнштейн не вірив, що таке можливо. 2026 рік довів, що він помилявся.
<р>Стаття <а hrеf="httрs://сіkаvоstі.соm/fіzyky-vреrshе-sроstеrіgаly-раry-аtоmіv-оdnосhаsnо-v-dvоh-mіsсzyаh/">Фізики вперше спостерігали пари атомів одночасно в двох місцях з'явилася спочатку на <а hrеf="httрs://сіkаvоstі.соm">Цікавості.