Еспресо

Сили оборони України вразили об’єкти ВПК РосіїСьогодні вночі було вражено декілька підприємств російського оборонно-промислового комплексу. Так українські далекобійні дрони успішно атакували російське підприємство "Кронштадт" у Дубнах на півночі Московської області. Мова йде про абсолютно нове підприємство, яке було збудоване у 2022-му році. Це нові цехи, акціонерного товариства "Кронштадт".Підприємство спеціалізується на безпілотних авіаційних системах, зокрема там виготовляють БПЛА "Оріон", "Іноходец", "Молнія", "Гром", "Геліос", "Сіріус" та інші певні комплекси управління.Також воно почало виробляти і далекобійні засоби враження, наприклад, ту крилату ракету "Бандероль", про яку звітувало наше Головне управління розвідки, як новий дешевий зразок ракетного озброєння, який росіяни збиралися підчепити до "Оріону". І фактично також цей засіб ураження виготовлявся на цьому підприємстві.Місцеві зафільмували низку влучань по підприємству "Кронштадт" нашими дронами "Лютий", які доволі точно вразили цей завод. Також з'явилося відео, на якому видно наслідки цього удару, де конструкції заводу вигнуті назовні, тобто підтверджують, що був вибух всередині приміщення підприємства.В цьому ж населеному пункті, в Дубні, розташовано ще одне російське підприємство, це завод "Радуга". Його вразили дрони Служби безпеки, а це досить близько від підприємства "Кронштадт". "Радуга" виготовляє крилаті ракети Х-101, Х-59, Х-69, а також модернізує ракети Х-32. Підрозділи Сил оборони вразили ще одне підприємство "Ангстрем", також у Московській області."Ангстрем" - це компанія, яка виготовляє мікроелектронну компоненту бази, яка використовується в різних зразках російського озброєння. Таким чином можна стверджувати, що цілком реалістично виглядає концепція вже не стільки полювання на російські ракети, як можливість зниження саме промислових потужностей ворога. Тим більше, що, як бачимо, протиповітряна оборона Росії не є такою ефективною.Але тут є певний нюанс, окрім підготовки якісної розвідувальної інформації, де саме треба вражати найбільш вразливі ланцюжки російського виробництва. Якщо "Кронштадт" - це нове і не достатньо потужне підприємство з точки зору будівель, то якраз "Радуга" - це старий радянський зразок низки будівель, які треба вражати засобами, які повинні мати потужну бойову частину, більшу, ніж у наших дронів. Потрібне далекобійне ракетне озброєння. У Німеччині погодили нову військову допомогу для УкраїниІ в цьому сенсі важливо те, що сьогодні відбувалося в Німеччині, де була зустріч президента України і канцлера Німеччини. Там якраз обговорювалися перспективи співпраці з Україною, де Мерц заявив про те, що буде продовжено військову допомогу Україні.Було заявлено, що пакет військової допомоги цього року буде сягати 5 млрд євро. Також Мерц пообіцяв, що фінансуватиметься значна частина витрат на Stаrlіnk. Також він повідомив що Німеччина з Україною укладе меморандум щодо намірів закупівлі далекобійних систем українського виробництва і це нова сторінка українсько-німецького співробітництва. Про моделі цих далекобійних ракет не згадується. Перед тим були, до речі, публікації в Віld про те, що йдеться про ракету з дальністю 2,5 тис. км. В Україні таких ракет немає, у нас є "Нептун" з максимальною дальністю 800+ км. Але в будь-якому разі ймовірно, що цей напрямок співпраці з Німеччиною буде стосуватися не лише фінансування тих чи інших наших проєктів, також передачі певних комплектуючих устаткувань, яке дійсно дозволить створити, можливо, нові крилаті ракети на додачу до того арсеналу, який на сьогодні є в Україні.Також порушувалось питання про можливість передачі Таurus, але це скоріше напрямок, який поки що навряд чи реалізується найближчим часом, тому що Німеччина все-таки має обмежену кількість цих ракет. І в будь-якому разі ставка на фінансування нових проєктів для Німеччини виглядає більш ймовірною, ніж передача тих чи інших зразків існуючих ракет.Міжнародні виміри війни з РосієюА далі ми будемо говорити про те, як всі ці зміни впливають на європейську, американську й українську спільноти, коли ми говоримо якраз і про нашу кооперацію із закордонними партнерами і дії Російської Федерації на лінії фронту. З експертом Національного інституту стратегічних досліджень, також засновником Консорціуму оборонної інформації, який об'єднує низку аналітичних структур України, Олексієм Їжаком обговорили, чи є, зокрема, візит Зеленського до Німеччини ознакою того, що зараз Європа має певну консолідовану позицію у відповідь на дії Російської Федерації. І чи можна говорити, що зараз уже Німеччина перебирає на себе роль лідера в Європі, як держави, яка і подає приклад і забезпечує те, що зараз потрібно Європі насамперед, і потрібно самій Україні."Якщо додати до цього переліку те, що Німеччина активувала постійне базування бригади в Литві на фоні ще однієї російської загрози, то можу сказати, так. Політика Німеччини суттєво змінилась, і вона вже у цьому сенсі відчула себе як лідера Європи, який має забезпечити, у тому числі, колективні інтереси безпекові і в рамках ЄС, і взагалі Європи. Не можу сказати, що саме Німеччина стає єдиною такою країною. Добре те, що є низка країн в Європі, які бачать себе європейськими лідерами, готовими попри всі негаразди, які зараз все ще існують із Сполученими Штатами перед обличчям російської загрози об'єднувати зусилля і знаходити конструктивні рішення", - сказав він.Олексій Їжак зауважив, що окрім Німеччини це Польща, Велика Британія та Франція. "Принаймні ці країни ведуть Європу у такому напрямку, коли вона стає більш здатною себе захищати. Ну а те, що зараз говориться і заявляється з боку Німеччини, тут ще є звичайний політичний елемент. Є таке враження, що росіяни, все ж таки після певних намагань їх в чомусь переконати, у тому числі з боку найбільш лояльного до Росії західного політика, такого як Дональд Трамп, все одно вони більш схиляються до того, щоб продовжувати війну, організувати новий великий наступ і спробувати отримати те, що вони ще не отримали через воєнну силу. Ну і на цьому фоні такі заяви і дії Німеччини збільшують невизначеність для Росії, особливо на фоні саміту НАТО, який наближається. Таким чином це сприяє миру, навіть якщо реальні постачання і матеріальний аспект цих заяв не буде таким вже великим і швидким", - вважає аналітик.Мерц згадував про меморандум, який має визначати умови припинення вогню і таке інше. Він сказав про те, що "Москва хоче виграти час, а ми досі чекаємо на меморандум, який Росія обіцяла запропонувати ще минулого тижня, його немає". І виникає питання, яка взагалі йде гра з меморандумом, насамперед з російського боку. "Я хочу зберегти на своєму боці Дональда Трампа і частину політиків, які бажають Росії певного успіху. Але, мені здається, Росія просто боїться сказати те, що вона хотіла б сказати. Тут ще залишається певна територія для переговорів, тому що таке враження, що після кількох скасованих дедлайнів з боку Сполучених Штатів, спочатку, нагадаю, вони говорили: "Тут ми тільки ведемо переговори сепаратні з Росією". Потім виявилось, що вони не дуже готові, почали звертатись до європейців, до Сі Цзіньпіна, до Реджепа Ердогана. Потім сказали, що перемир'я, якщо не завтра, то санкції. Потім виявилось, що і це скасовано. І от зараз ця історія з меморандумом - останній рубіж, за яким вже не може бути відкладання. Він може бути або реалістичний, або ні. Як сказав Дональд Трамп Путіну. І Путін це визнав, що Трамп попросив, щоб цей меморандум був реалістичним. Росіяни намагаються знайти таку формулу в цьому меморандумі, щоб Дональд Трамп зміг сказати, що він нереалістичний", - вважає Олексій Їжак. На його думку, схоже, що росіяни все ж хочуть повторити ті документи, які вони вже написали і представили у грудні 2021 року перед повномасштабним вторгненням в Україну. "Вони хочуть, але все ще бояться. І на цьому фоні Сполучені Штати сказали, що Україна представила своє бачення в рамках тих переговорів прямих зі Сполученими Штатами. А от щодо змісту російського меморандуму є тільки зливи. Судячи з того, що пише Rеutеrs, Росія не змінила свої забаганки. Судячи з того, що ми бачимо і з дронами, і з концентрацією військ, вони все ще готові піти на спробу ще одного великого нападу", - сказав він. Тобто можна очікувати, що політичні рішення щодо припинення просто нереалістичні. Росія буде здійснювати зараз наступальні операції або намагатися їх здійснювати щонайменше до осені. І лише з осені ми, ймовірно, вийдемо на новий цикл більш-менш реалістичних перемовин з агресором спільно з європейцями чи американцями. "Ми бачимо підготовку великого, можливо, гібридного наступу, бачимо, що запустились російські інформації канали. З іншого боку, працюють контрканали, які говорять, що треба готуватись, літають дрони, концентруються війська. Але дуже важко уявити таку операцію росіян, все ж таки там немає таких сил, щоб вони швидко могли досягти успіху. Уявити таку операцію на фоні саміту НАТО, який вже менше ніж через місяць, коли Дональд Трамп буде в Європі, він приїде. І невідомо, як можна тут грати з боку Росії. Можуть бути такі прийняті рішення, які ще ніколи не приймались, якщо на фоні такого великого європейського трансатлантичного зібрання Росія буде намагатись вести велику воєнну операцію", - зазначив експерт.Водночас аналітик Національного інституту стратегічних досліджень зазначив, що у разі, якщо ця операція не розпочнеться до саміту НАТО, невідомо, що на цьому заході буде вирішено і які будуть умови. "Можливо, взагалі Росія і не наважиться. Москва демонструє зараз, що вона хоче воювати, тому що не знає, як припинити війну. Припинення бойових дій вона вважає програшем. Про що, власне, і говорила Україні на прямих переговорах. Вони хочуть капітуляції України на фоні продовження бойових дій. Але як вони це здійснять, виходячи з того, що невизначеність для Росії збільшується через європейські і американські постачання зброї і дозволи. На фоні того, що рішення навіть Дональда Трампа можуть бути неочікуваними для Росії. І наближається саміт НАТО - дуже визначна для європейської безпеки подія, тому невідомо, коли ж вони наважаться на таку операцію", - сказав аналітик. Олексій Їжак відповів, чи можна говорити про те, що варто очікувати певних рішень з боку Сполучених Штатів, аби була можливість купувати американську зброю за європейські гроші. Або, можливо, варіант, коли конгрес або Трамп зважиться на власні пакети військової допомоги Україні."Власні пакети - я не думаю, але відбувається щось дуже важливе в оборонно-промисловій спільноті. По-перше, з точки зору формування нового бюджету на наступний рік з вересня. Там зіграна певна гра і вона узгоджена з точки зору фінансування різних оборонних програм, включаючи нові технологічні компанії і старі, і винищувачі п'ятого покоління, роботи над винищувачами шостого покоління. І судячи з того, що Європа зробила такий крок на подальше озброєння України, виглядає так, що досягнуті певні компроміси зі Сполученими Штатами стосовно переозброєння самої Європи. Якщо дуже грубо дивитися, то коли Дональд Трамп йшов до президентства вдруге, фактично вони це говорили: "Європейці мають платити більше за оборону, на ці гроші має бути куплене американське озброєння”. Європейці, звичайно, говорили, що якщо вони будуть витрачати більше на оборону, то це буде на європейську зброю", - зазначив експерт.Але, як виявилося, оборонно-промислові потужності європейців не такі вже й великі. "Я думаю, тут щось дуже важливе відбувається, що відкриває шлях для переозброєння Європи за участі американців. Це означає, що вся та зброя, яка зараз буде замінюватись, Україна має високий шанс на цю зброю. І от ми чуємо перші такі сигнали про відносно старі, але дуже ефективні ракети Таurus, скільки б там їх не було, можуть потрапити в Україну, а, можливо, не тільки це", - вважає Олексій Їжак.Також він уточнив, чи ймовірна все ж передача Україні ракет Таurus, попри різні оцінки щодо того, що Німеччина не буде передавати це озброєння, саме з огляду на малу кількість цих ракет, які потрібні для Бундесверу і НАТО. "Я б не сказав, що їх мало, навіть, якщо оцінки, що їх із шестисот 100-200 у доброму стані, вони їх модернізували і дооснащували. 100 ракет Таurus - це означає, що кілька десятків, можливо, три ракети на ціль, добре, будемо вважати, що неідеальна там ефективність, але три ракети на ціль, це означає, що кілька десятків таких цілей, як мости, аеродроми, захищені бункери. Це ж бетонобійна ракета, можливо, єдина на заході. Вона створювалась на досвіді холодної війни. На тому, що Німеччина мала приймати участь у зупинці великого радянського наступу, тобто знищувати задні ешелони, їхню логістику. З погляду знищення логістики великого російського наступу, навіть 100 ракет - це дуже значна додаткова невизначеність для Росії. Плюс інше озброєння - це ще додаткова невизначеність. Тому я не виключаю, що якщо Росія дійсно почне такий великий наступ, то ракети Таurus можуть швидко опинитися в Україні. Але ж знову-таки подивимось, чи наважиться Росія, дійсно, проводити такий великий наступ, який вона анонсує через свої різні джерела і таку свою поведінку", - сказав аналітик Національного інституту стратегічних досліджень Олексій Їжак.