Еспресо

Про це Rеutеrs повідомили два американські чиновники. Такий крок розглядається як частина стратегії стримування Китаю, який дедалі активніше чинить військовий тиск на демократичний острів.Якщо ці плани реалізуються, це може знизити занепокоєння щодо рівня зобов’язань чинної адміністрації Трампа перед Тайбеєм. Водночас, це, ймовірно, ще більше загострить напруженість у відносинах між Вашингтоном і Пекіном.За словами чиновників, які побажали залишитися анонімними, адміністрація Трампа очікує, що загальна кількість затверджених угод щодо продажу зброї Тайваню за наступні чотири роки перевищить показники його першого терміну. Один із них заявив, що кількість таких повідомлень може «легко перевершити» попередній період.У межах цієї політики, Сполучені Штати також ведуть переговори з представниками опозиційних партій Тайваню, закликаючи не блокувати ініціативи уряду щодо збільшення оборонного бюджету до 3% ВВП острова.За даними Rеutеrs, протягом першої каденції Трампа США схвалили постачання озброєння Тайваню на суму близько $18,3 мільярда — удвічі більше, ніж за період президентства Джо Байдена ($8,4 мільярда).«Президент налаштований рішуче. І ми — разом з ним», — заявив один із посадовців, зазначивши, що США вже погоджують із Тайбеєм пакет майбутніх закупівель, який буде реалізований після затвердження внутрішнього фінансування.В адміністрації президента Тайваню підтвердили агентству Rеutеrs намір зміцнити обороноздатність і відзначили, що подали пропозиції про підвищення військових витрат. У Міністерстві оборони Тайваню від коментарів щодо нових контрактів утримались, однак нагадали слова міністра Веллінгтона Ку про важливість солідарності між демократичними союзниками.Тим часом у Пекіні традиційно різко відреагували. Речник МЗС Китаю Лінь Цзянь заявив, що США мають «припинити створювати нові дестабілізуючі фактори» в Тайванській протоці, вкотре виступивши проти будь-яких форм військової підтримки Тайбея.Тайванська делегація прибула із візитом до Вашингтона 7 квітня для зустрічі з адміністрацією президента Дональда Трампа. У Китаї подали ноту протесту.