Еспресо

Про це йдеться в матеріалі Радіо Свобода.Уже 8 липня завершується п’ятирічний термін повноважень чинного мовного омбудсмена Тараса Кременя. Попри заяви Уповноваженого з захисту державної мови про готовність продовжити роботу на цій посаді, його кандидатуру не подали на повторний термін. Натомість, як стверджують активісти й деякі політики, Офіс президента втручається у процес обрання нового мовного омбудсмена, просуваючи кандидатів без досвіду у правозахисній сфері. Таке втручання активісти називають небезпечною тенденцією, особливо в час війни.Свої кандидатури на цю посаду подали три державні органи: Міністерство юстиції – Ірину Коваль-Фучило (філологиня, яка спеціалізується на фольклорі), Міністерство культури – Павла Полянського (держчиновник, який працював у МОН), Уповноважений з прав людини – Олену Івановську (профе­сорка кафедри фольклористики Київського національного університету імені Тараса Шевченка, доктор філологічних наук). Однак жоден із них, за словами активістів, не має достатнього досвіду у сфері захисту прав чи державної мови.Читайте також: "Такого рівня досвіду не має жоден із претендентів": Кремінь заявив, що готовий залишатися мовним омбудсменомЛьвів'янин Святослав Літинський, відомий тим, що майже 15 років захищає українську мову, зокрема в судах, а також один із претендентів на посаду мовного омбудсмена у 2020 році, вважає, що це "буде не обрання, а призначення". Літинський звернувся із запитами до трьох структур, які подали своїх кандидатів цьогоріч, щоб надали йому відповідь, чи відповідають вони двом вимогам, відповідно до законодавства. За його словами, процедури не є прозорими, а вимоги до кандидатів ігноруються."Уповноважений з прав людини відповів, що не зобов’язаний надавати інформацію. У міністерствах відповіли, що така інформація потребує збору, даруйте, інформації серед значної кількості даних, тому швидкої відповіді не дадуть. А що відповідати? Я просив відповідь на два запитання. Кандидати, може, й мають добрі знання з української мови, але таке ставлення до подання претендентів, відсутність публічних конкурсів, інформації про них, зокрема, чи відповідають законодавчим вимогам, схиляє до думки, що це буде не обрання, а призначення", ‒ зазначив Літинський.Він наголосив, що такий розвиток подій – коли слабка людина не обирається, а призначається – на руку Росії. "Ми бачили ще з 2014 року, початку війни з Росією. Карта перших земель України, які були загарбані ворогом, на 90% збігалися з даними перепису, коли люди визначали їхньою рідною мовою російську. Ми бачимо чітко, що мовний кордон є дуже важливий, в тому числі для протистояння військовим загарбанням. Як і тоді, так і тепер, така діяльність із захисту державної мови, з утвердження української мови як державної, є важливою з погляду безпеки України. Оскільки ідентифікація людини, що вона є українцем, громадянином України – це існування самої держави, її безпека. А цього разу немає конкуренції щодо обрання мовного омбудсмена. За моєю інсайдерською інформацією, Офіс президента вказав не подавати Кременя і це розпорядження прийшло в останній день подання", ‒ додав Святослав Літинський.Народний депутат від "Європейської Солідарності" Микола Княжицький зауважив: якщо мовним омбудсменом буде людина недосвідчена й без чіткої позиції щодо державної мови, то існує кілька небезпек. Це, на переконання Княжицького, по суті, м’яч у бік Росії."Бо прямою вимогою Росії до України є так звана, як вони кажуть, денацифікація, яка за їхньою точкою зору полягає у скасуванні Закону про мову і в дозволі діяльності Російської православної церкви. По-друге, в Україні відбиватимуться вибори, і, очевидно, Росія підтримуватиме проросійські політичні сили. І будуть кандидати, які розраховуватимуть на цей електорат і будуть зацікавлені в тому, щоб якомога менше людей говорили українською мовою, щоб русифікація продовжувалася. Це не менша небезпека, коли буде продовжуватися русифікація, підтримувана таємно або відкрито РФ або антиукраїнськими силами, а Українська держава не матиме ефективного органу, який міг би цьому запобігти. Таким чином, вони будуть намагатися впливати на результати майбутніх виборів. Має бути виконаний закон, мовним омбудсменом має бути людина з досвідом правозахисної діяльності", ‒ наголосив депутат.Про те, що на тлі загроз русифікації посада мовного омбудсмена набуває особливого значення, зазначив і військовослужбовець Антон Петрівський. Він звернув увагу, що це не лише адміністративна, а й стратегічна фігура."У час війни мовний омбудсмен – це більше ніж державна посада, це інструмент української інформаційної великої політики, в якій українська мова має отримати статус домінуючої в усіх сферах", – зауважив Петрівський.Громадські організації, зокрема Всеукраїнський рух "Єдині", Ініціатива "Бойкот російської попси", Громадська ініціатива "Голка", Громадський сектор Євромайдану, також вважають, що влада намагається послабити інституцію мовного омбудсмена. У заяві понад 20 організацій, поширеній наприкінці квітня, ідеться про неприйнятність кулуарних дій і висування непридатних кандидатів."Влада подала кандидатури потай від громадськості, і більшість із них не відповідають кваліфікаційним вимогам", – наголошують у заяві.Громадські активісти у своєму зверненні вимагають від президента і його офісу "не втручатися в процес призначення Уповноваженого із захисту державної мови, який є виключною компетенцією уряду". Також вони закликали кандидатів, які не відповідають визначеним законом кваліфікаційним вимогам, не бути інструментами реалізації сценарію послаблення важливої інституції та зняти свої кандидатури. Очільників міністерств і відомств, які висунули згадані кандидатури, просять відкликати ці подання і внести натомість кандидатів, що мають досвід діяльності з захисту державної мови та будуть здатні ефективно виконувати покладені на них обов’язки.Активісти й політики наголошують: посада мовного омбудсмена не обмежується звітами про кількість порушень чи мовну ситуацію. Передусім це менеджер процесів лобіювання й інформаційної політики щодо важливості різних законодавчих ініціатив, які посилили б державну мову, яка сьогодні для України є національною безпекою. Саме тому надважливо, щоб на цій посаді була компетентна і досвідчена у правозахисних питаннях людина. Відтак активісти вимагають, щоб влада припинила втручання, а кандидатури були відкрито проаналізовані з урахуванням професійної придатності.Довідково. Проблеми з дотриманням мовного законодавства існують по всій Україні. За даними Офісу мовного омбудсмена, найбільше їх у Києві, Одесі, Харкові та Дніпрі, згідно з останніми даними Уповноваженого з захисту державної мови. Лідером щодо російськомовності є Київ. Часто трапляються випадки, коли молодь у публічних місцях слухає російські пісні, не кажучи про російськомовний контент у соцмережах, який домінує.В українських школах 345 учнів навчаються російською мовою, 109 школярів вивчають її як другу іноземну. За даними опитування, проведеного Київським міжнародним інститутом соціології, 58% українців виступають проти вивчення російської мови в школах. При цьому 78% громадян України вважають українську мову рідною. Для порівняння, ця цифра 2006 року була лише 52%.