Еспресо

З самого початку було зрозуміло, що гра американців зводиться до затягування всіх до переговорів. Перспективність цього плану завжди була під питанням, а завдання України в цьому процесі було водночас простим і складним: не дозволити зробити себе винною у його провалі. Як ми з цим завданням справлялися – питання окреме, і кожен міг бачити це сам.Вчорашня новина про "перемир’я" дає підстави сподіватися, що наша влада зробила висновки й тепер діятиме відповідно. Україна пішла назустріч, погодилася на перемир’я, і тепер американський "м’яч-миротворець" полетів на російське поле – в усім відомий бункер у Підмосков’ї.Але саме з цього моменту і починається найцікавіше. Якщо згоду України можна було передбачити, то реакцію Росії – значно складніше.Читайте також: Після ДжиддиОчевидно, що Путін блефував своєю готовністю до мирних переговорів. Але він так само не може відкрито сказати "ні" на вчорашню пропозицію, бо це "ні" почують не лише у Вашингтоні, а й у Пекіні та на глобальному Півдні. Наприклад, Китай довго виставляв собі в заслугу, що домігся від Путіна публічної заяви про його готовність до миру. Якщо Кремль тепер прямо скаже "ні", це зіпсує китайську дипломатичну лінію у комунікаціях з ЄС та США.Тож найімовірніший сценарій на найближчий час – ніякого перемир’я не буде. Як воно не було потрібне Путіну раніше, так і залишається йому непотрібним зараз. У кремлівській картині світу війна з Україною вже виграна, а припинення бойових дій можливе лише по кордонах чотирьох українських областей. Про це багаторазово заявлялося на всіх рівнях.Читайте також: Чи погодиться Путін на перемир'я?Якою буде відповідь США на таку позицію Кремля – теж залишається загадкою. Відсутність у них чіткого плану завершення війни та імпульсивність багатьох рішень лише додають невизначеності. Це, безумовно, впливатиме на хід війни. Є сумніви, що США виділятимуть нові великі пакети допомоги, як це було при попередній адміністрації.Тому найоптимістичніший сценарій для нас залишається тим самим: нова адміністрація дозволить завершити постачання вже виділеної військової допомоги та дозволить європейським союзникам закуповувати американську зброю для України.Дуже хотілося б помилятися, але, на жаль, практично ніщо не свідчить про те, що війна може закінчитися або хоча б зупинитися найближчим часом. Тому підтримка української армії залишається і буде залишатися головним завданням для кожного з нас.ДжерелоПро автора. Микола Княжицький, журналіст, народний депутат УкраїниРедакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів чи колонок.