Еспресо

Що вдалося з’ясувати: 1. Хто підписант?Угоду укладено між урядом України та урядом США. Це прямо зазначено в назві документа, а також у розпорядженні Кабінету Міністрів №416-р, на підставі якого діяла перша віцепрем’єрка Свириденко. 2. Чи потрібна ратифікація?Так. Частина друга статті ХІ угоди прямо вказує, що вона набирає чинності після ратифікації Верховною Радою України.3. Яка практика в Україні?Верховна Рада регулярно ратифікує міжурядові угоди. В базі законодавства є 644 приклади таких угод, укладених КМУ. Остання ратифікація — від 4 лютого 2025 року (угода з урядом Великої Британії).Читайте також: Про що угода про корисні копалини? Попередній аналіз4. Підстави для ратифікації:У більшості пояснювальних записок до ратифікаційних законопроєктів зазначено, що вона необхідна через потребу в зміні чинного законодавства — відповідно до пункту "є" частини 2 статті 9 Закону "Про міжнародні договори України".У випадку з угодою зі США (законопроєкт №0309 від 01.05.2025) такого обґрунтування немає. Але очевидно, що воно існує — принаймні за двома пунктами, включно з необхідністю змін до законів.5. Що каже закон?Згідно зі статтею 194 Регламенту ВР та статтею 9 Закону про міжнародні договори, якщо міжнародний договір потребує змін до чинних законів, відповідні законопроєкти мають подаватися одночасно з проєктом ратифікації.6. Чи дотримано процедури?Ні. До законопроєкту про ратифікацію ресурсної угоди зміни до інших законів не додані, попри прямі вимоги регламенту й закону.7. Чи це виняток?Ні. Аналіз десятків ратифікаційних законопроєктів свідчить, що ця норма ігнорується системно. Навіть під час ратифікації Угоди про асоціацію її не дотрималися.Читайте також: В угоді про надра жодних безпекових гарантій немаєВисновки: Є два типи міжнародних договорів: ті, що укладаються президентом від імені України, і ті, що укладаються Кабміном від імені Уряду. Обидва типи можуть підлягати ратифікації, якщо для цього є підстави, визначені Законом. У випадку угоди з США підстави для ратифікації очевидні. Підписання угоди Свириденко має легальне підґрунтя — розпорядження КМУ. Проблема — в процедурі: порушено вимогу подавати зміни до законів разом із законопроєктом про ратифікацію. Це порушення стало вже системною хибою українського парламентського процесу.Отже, проблема — не в самій угоді. А в тому, як ми реалізовуємо свої зобов’язання. Як оформлюємо правову базу. Як сприймаємо державність — формально чи відповідально.ДжерелоПро автора. Микола Княжицький, журналіст, народний депутат УкраїниРедакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів чи колонок.