Еспресо

Ми рухаємося не по надто оптимістичному сценарію. І, щоб він не став катастрофічним, "після Паски" треба реально братися за розум. Особливо тим, від чиїх рішень залежить подальша обороноздатність країни. США не просто виходять з перемовин. Команда Трампа буде вдавати, що не помічає війни в Європі. І другою рукою намагатиметься знайти механізми, які дадуть можливості економічних "взаємозаліків" з Москвою. До якогось кидка, поки кремлівці не надірвуться. Росія бомбитиме ще дужче, щоб тиснути психологічно і виснажувати нашу ППО. З озброєнням — дай Боже — щоб нам його хоча б продавали. Що в цій усій історії (коли Європа теж екстрено фрагментується) потрібно робити владі? В першу чергу — мобілізовувати внутрішній ресурс суспільства. В ситуації, коли існує значна недовіра, це зробити важко, але необхідно, бо сама по собі влада не вигребе. Це теж уже очевидно. Читайте також: Мир за 24 години. Кінець ілюзіїНе буду пропонувати рецепт "уряду єдності" - це вже проїхали. В цей критичний момент в принципі повинна бути сформована якась стратегічна Рада, де президент чутиме не паркетні спічі, а разом з іншими учасниками політичних і економічних процесів випрацьовуватиме стратегії нашого спільного виживання як нації. Очевидно, що в цю Раду мають потрапити ті, хто уже доводив свою ефективність на окремих ділянках роботи, а також ті, хто набув досвід за час війни. Не бачу проблеми, якщо поряд сидітимуть і "патріотичні олігархи", і нинішні менеджери (якщо у них є бачення), і представники бізнесу, і представники місцевого самоврядування, і представники громадянського суспільства, і духовенство. За великим рахунком, у нас є часовий запас в 3-4 місяці, аби сформулювати завдання і почати працювати за різними напрямами, аби посилити здатність до оборони. До осені Росія ввійде в, на їхню думку, у "завершальний етап СВО", і нам треба бути максимально до цього готовими.ДжерелоПро автора. Віктор Шлінчак, голова правління Інституту світової політикиРедакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.