Еспресо

У нас мало часу.По-перше, його бракує для вступу до Євросоюзу. Виборчий цикл у сусідів і партнерів показав, що недружні до України політсили набирають вагу. Німеччина і Румунія  буквально вислизнули з проблем. Сумарний 21% відверто антиукраїнських кандидатів в президенти Польщі — це набат. Опитування у Франції показують величезні шанси для крайніх правих, яких повʼязували з Москвою. Як зупинити радикалізацію європейського суспільства — це внутрішнє питання Євросоюзу. Україна зі свого боку замість витрачання мільярдів на телемарафон з вихваляння влади, могла б організувати медійну війну проти російської пропаганди на території країн-партнерів, та війна натомість іде проти проукраїнської опозиції. Читайте також: Як Росія воює на чужих виборахАле головне — нам треба вступити в ЄС до наступного великого виборчого циклу 2029-2030 років. З правовою системою, яка працює не на закон, а на гроші та обслуговування замовлень влади, у нас немає шансів на вступ. Реформи фундаментальних систем — це не просто реформи, а виживання.По-друге, часу бракує для кардинальних змін в обороні. Коли комбат починає публічно розповідати про неефективність рішень генералів — це не проблема, а біда. Це не вислів, а крик про допомогу. Коли закривати очі на корупцію і необґрунтоване насильство, яке трапляється в системі комплектації — це давати підстави для небезпечного росту соціальної напруги в тилу. Коли немає термінів служби й військові самі себе називають рабами, що напряму впливає на мобілізацію. Коли таке необхідне технологічне переоснащення армії роблять зі швидкістю равлика або зупиняють з корупційних чи політичних причин. Читайте також: Жоден президент України не піде на вимоги ПутінаВлада законсервувалась і забронзовіла. Кожен посадовець вважає себе великим і зверхньо дивиться на всіх, крім найвеличнішого і ще 5-6 персон. Суспільству навʼязана модель двох думок — офісно-президентської та неправильної.Ворожим ІПСО називають все, що відрізняється від позиції влади. Відмовлятись від звичок і реагувати на зовнішньополітичні та безпекові мегавиклики в ОП не збираються, оскільки немає навіть натяку на готовність скинути бронзу, зійти з пʼєдесталу і почати реагувати й діяти навіть якщо вибір між двох політично невигідних варіантів. У нас дійсно мало часу. Нам критично потрібно позбутися категоричності та стереотипів і навчитись спокійно дискутувати. Нам треба вимагати від влади чути інших, а не лише навʼязувати своє. Ми маємо добиватись єдності та партнерства заради успіху України замість підкорення волі одної особи чи 5-6 інших. Ми зобов’язані зберегти демократію і право на критику влади навіть під час війни, бо це запобігає неправильним рішенням і деякі з них можуть стати критичними. У нас мало часу. В України мало часу.ДжерелоПро автора. Володимир Ар'єв, народний депутат УкраїниРедакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.