Еспресо

Політики-популісти обслуговують свій електорат? Так кому, як не Зеленському, це має бути гранично зрозуміло? Варто в дзеркало подивитись.Згадаймо 2022. З українцями розмовляли, як з приреченими на смерть. Нам давали "ну хай не три дні, але три тижні". Що тоді дозволило встояти? Щире _усвідомлення_, що порахуємось якось потім. Якщо виживемо. А поки — фігачмо всі, хто чим і як може. І вийшло ж. Не завдяки Зеленському, Шмигалю чи Стефанчуку. А завдяки звитязі ЗСУ і хитрості військового командування, яке приховувало плани, виглядає, навіть від самих себе. І точно — від "офіс-менеджерів".Я дуже добре памʼятаю день 26 лютого, коли 72, 80, 95 бригади, 1-й танковий і багато інших героїв просто встигли. І питанням часу стало не те, хто кому останньою кулею не дозволить потрапити в полон — а коли зайди побіжать.Але зайди вчаться. І закидати шапками — безвідповідальне заняття.Читайте також: Не втрачаймо віри. План Бога — наша перемогаЗамість цього треба робити все, щоб знов і знов дивувати світ. Ось так воно працює — і шоубізнесмени на Банковій не можуть цього не розуміти.Нам зараз належить знову показати, що Давид таки може зробити боляче Голіафу. Так, знов і знову. Цинічно, неприємно, можливо, несправедливо — але так.А це означає — все, що в нас є, має бути кинуте в результат: посрамлення ЗС РФ полі бою; знаходження нових ініціатив і наративів у зовнішній політиці; ствердження справою внутрішньої єдності.Так, у такій країні не місце "превентивним санкціям" проти Порошенка чи казкам про "5-6 менеджерів", які підміняють собою увесь держапарат. І неадекватно дякувати собі за кількість товарів у магазинах — краще відчепитися від українського бізнесу з усіма тими перевірками й поборами, щоб він міг інвестувати ще більше.Читайте також: Слабка самовпевнена позиціяМи — суспільство мереж. "Свій до свого по своє". Нас фіг здолаєш, якщо ми спрямовуємо енергію на зовнішнього ворога. Об козачі табори розбивалися і важка кіннота, і степові вершники. Просто не руйнуйте табір ізсередини.Не примушуйте органи правопорядку вигадувати нісенітниці проти тих, хто найбільше доклався до міцності табору: військових, проукраїнських політиків, благодійників. Не Порошенко ваш ворог. А Путін.Прості ж речі. Ви спробували самі. Ви облажались. Ну не вмієте. Вас же попереджали — всю кампанію 2019 року попереджали. Всі часи економічного падіння осені 2019, ковіду 2020-21, (не)підготовки до вторгнення 2021-22, повномасштабки 2022-25 - попереджали. Пропонували. Закликали. Марно.Зараз Банкова програє чергову битву — за союзників. Усім у "марафоні" і телеграм-помийках розкажуть про Трампа. Але dеbеs, еrgо роtеs - давні римляни все сформулювали за вас. Ви — відповідальні. Ви мусите — значить, повинні змогти.І ще ж не пізно. Прийдіть у парламент. Щиро виступіть перед суспільством. Уряд єдності — це ж не про посади. Це про функції порятунку…Ні, це не волання в глухе вухо. Влада не почує — навпаки, застосує звʼязки, щоб алгоритми соцмереж це приховали.Натомість усі, хто це прочитає — включіться у громадянський тиск. Вимагайте у влади:чіткої позиції щодо умов закінчення війни;формування уряду нацєдності і обʼєднання навколо цілей і засобів, а не прізвищ;підтримки ЗСУ і посилення позицій України.Доля України — у наших руках тут і тепер. Втримаймо її.ДжерелоПро автора. Ростислав Павленко, український політик, політолог, політтехнолог, викладач. Народний депутат України ІХ скликанняРедакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.