Еспресо

Бо виглядає так, ніби популісти та демагоги підписали пакт про співпрацю, тож треба пояснити, чому віддати українські території Путіну неможливо в принципі.Уявімо гіпотетичну ситуацію: якийсь український президент підписує угоду, якою визнає за Росією п’ять захоплених українських регіонів. Як це могло б виглядати?По-перше, для цього потрібно змінити Конституцію України.У статті 2 чітко сказано: "Територія України в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною". Це речення доведеться вилучити.Читайте також: Росіяни недоговороздатні. Це має знати ТрампТакож треба буде прибрати згадки про Донецьку, Луганську, Херсонську, Запорізьку області (та АР Крим) зі статті 133 — як адміністративно-територіальних одиниць України.Але є одна "проблема": стаття 157 Конституції прямо забороняє вносити зміни, які спрямовані на порушення територіальної цілісності України.Тобто якщо така угода буде підписана без зміни Конституції, вона не матиме жодної юридичної сили. А той, хто її підписав, — отримає вирок у кращому разі в кримінальній справі. Юридично Крим і надалі залишатиметься українським.Якщо ж вирішать спочатку змінити Конституцію, то цього ніколи не станеться. Тому що сама Конституція це забороняє. І навіть якщо хтось усупереч усьому ці зміни проштовхне, їх згодом визнають неконституційними — як це вже траплялось із "поправками Януковича".Читайте також: Хто такий Мединський? Навіщо Путін воскресив "мертвий Стамбул"Ми ще не торкаємось заборони вносити зміни до Конституції під час воєнного стану. А ще — обов’язкового всеукраїнського референдуму, конституційної більшості в парламенті тощо.Інакше кажучи, скільки б популярні блогери не розповідали про "необхідність погодитися на вимоги Путіна", жоден президент України на це не зможе піти.Навіть якщо це буде Медведчук, Янукович або якийсь "мудрий" тіктокер.Єдиний шлях, яким Росія могла б юридично оформити анексію українських територій, — фізичне знищення України та кожного її громадянина як єдиного джерела влади в Україні (ст. 5 Конституції). І тільки тоді Конституція припинила б свою дію — бо більше не було б ні держави, ні народу.Саме тому вимоги, які росіяни висунули на переговорах у Стамбулі, неприйнятні не лише для Європи, про що я писав учора, а й для самої України.Тож коли черговий блогер із розумним обличчям почне розповідати: "А, може, все ж варто віддати йому Херсон?" — згадайте, що перед вами — демагог, який грає на стороні ворога.ДжерелоПро автора. Микола Княжицький, журналіст, народний депутат УкраїниРедакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів чи колонок.