Еспресо

Журналісти, які дивуються тому, що міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров згадав книгу Леоніда Кучми "Україна — не Росія" як "Біблію українського націоналізму" - у той час, як у 2003 році на цю книжку мало хто звернув увагу в Москві — мають рацію хіба що з точки зору публічної реакції. Її й не могли собі дозволити — навіть на тлі подій навколо Тузли Україна залишалася "братерською республікою", а Кучма займав своє місце у клубі лідерів країн СНД, поруч із Назарбаєвим, Лукашенком і самим Путіним.Однак вихід цієї книжки — й те, що її ще й презентували в Москві — викликав нестримну лють, із проявами якої у високих ешелонах російської влади я стикався неодноразово. Тому що її сприйняли як маніфест остаточного розриву Кучми із політичним планом, який Москва намагалася здійснювати в Україні з 1994 року. Якщо дуже просто: Кремль допоміг Кучмі стати президентом України для того, щоб він переконав українців в тому, що Україна — це Росія або ж майже Росія, а не навпаки. Книжка сприймалася як зрада, між тим сам Кучма вважав, що його зраджують росіяни, бо давно вже повірив — безпідставно — що вони сприймають його як партнера, а не як тупорилого Лукашенка. Читайте також: Україна в жодному разі не варто влазити у дискусію про "першопричини конфлікту"У цій його щирій вірі я переконаюсь після 2014 року, коли на одній з неформальних зустрічей ми з Леонідом Кравчуком будемо говорити з Кучмою про його участь у перемовинах з Росією і я дещо розгублено скажу йому, що ми й не думали, що в нього є державницький інстинкт. На що Леонід Данилович у властивій йому манері відповів, що нам обом знадобилося 20 років, щоб це зрозуміти.Але все це буде потім. А у 2003 році Путін остаточно переконався у важливості докорінної зміни української політики та необхідності зробити ставку на відвертих навіть не маріонеток — агентів. Кадрові зміни в бік дієвої реанімації імперського проєкту будуть відбуватися і в самій Росії. Так, в березні 2004 року новим міністром закордонних справ Росії замість класичного дипломата Ігоря Іванова стане близький до "сусідів" - так у МЗС називають чекістів та їхніх посіпак — Сергій Лавров.Так що він зовсім не випадково згадав цю книжку.ДжерелоПро автора. Віталій Портников, журналіст, лауреат Національної премії України ім. ШевченкаРедакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.