Еспресо

Поділити його на відрізки може лише якась сильна особиста травматична подія, чи глобальний катаклізм, або переїзд в іншу країну. Щось таке, що змінює напрям життя і ділить на "до" і "після".Війна перерубала пополам життя цілого покоління українців. І цим, попри інші жахливі наслідки та очевидну загрозу для нашого майбутнього, трохи відібрала навіть минуле. Звузила його у сприйнятті та відчутті. Заархівувала пам'ять.Ми наче гуртом переїхали в іншу країну назавжди. Більшість із нас не рухалась з місця ні на кілометр, але країна вже інша. Не ми подорожували у просторі та часі, а час і простір самі пронеслись повз нас.Ми маємо минуле і спогади, але тепер не знаємо, що з ними робити й куди приткнути. Як дощовий хробак, якого перерубали пополам і дві половини його тепер звиваються від шоку нової реальності. Але ніколи не склеюється знову.Читайте також: У повітрі пахне Третьою світовою...Якщо мати перед собою купку чогось хорошого, цукерок, приміром, і розділити її на дві частини, то вони починають здаватись меншими, аніж були. Так працює ділення. І от тепер навіть ті, що виживуть, матимуть дві купки колись цілого життя і назавжди почуватимуться пограбованими.Війна відібрала відчуття безперервності життя у цілого покоління. Багатьом життя вона відібрала в принципі, це так. І ще відбере. Це найгірше, що могло трапитись і воно взагалі не до порівняння з іншими проблемами. Але це геть не означає, що іншим все минеться безслідно. Ми тепер точно маємо "до", яке відмежувало все, що було раніше, тою чи іншою мірою. Чи буде "після" і яким воно буде — наразі не дуже актуальний клопіт, з туманною перспективою. Тому зараз ми живемо у такому трохи парадоксальному міжчассі - "до" вже завершилось, а "після" ще не настало. Наче інший вимір, де один день — це рік за нормальних умов.Час війни тягнеться немилосердно довго і часом дуже не вистачає можливості глянути на годинник війни — котра на ньому вже і скільки ще це все буде тривати. І чи зупиниться той, хто накрутив пружину цього диявольського хронографа. Разом зі своїм творінням.ДжерелоПро автора: Володимир Гевко, маркетолог, блогерРедакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.