Еспресо

Про це сказав старший аналітик Західного Інституту (Познань, Польща) Віктор Савінок в інтерв'ю програми "Європейський простір" з Юрієм Фізером на Еспресо."Ситуація навколо українських біженців у Європі багато в чому залежить від загального контексту. Згідно з соціологічними дослідженнями, які, зокрема, проводять німецькі експерти серед українців, що перебувають у Німеччині, можна спостерігати певну динаміку", - зазначив Савінок.За словами старшого аналітика Західного Інституту, з 2022 до 2024 року українських біженців опитували щодо їхньої готовності повернутися в Україну. Ці тенденції частково можна екстраполювати й на українських студентів за кордоном, оскільки багато залежить від рівня їхньої інтеграції."Варто відзначити, що кількість охочих повернутися поступово зменшується, хоча станом на середину 2024 року понад 70% респондентів у Німеччині заявили, що готові повернутися додому. Але існує два ключові фактори, які впливають на це рішення - це завершення бойових дій і припинення російської агресії та економічна ситуація в Україні після війни. Ці обставини глобальні, і жодна людина - чи то студент, чи будь-хто з понад чотирьох мільйонів українських біженців у ЄС - не може на них вплинути. Тому не існує універсального рецепта для розв'язання цих проблем", - зауважив Савінок.Старший аналітик Західного Інституту також додав, що водночас важливим чинником є можливість інтеграції в суспільство країни перебування."Чи зможуть люди знайти роботу за фахом? Чи опанують мову на рівні, достатньому для гідної праці й зарплати? Багато українських біженців працюють не за спеціальністю або в галузях, де не потрібна висока кваліфікація.Для чоловіків це переважно будівництво та суміжні сфери. Для жінок - обслуговування, торгівля, догляд за людьми з інвалідністю чи літніми особами, а також готельно-ресторанний сектор.У результаті виникає розрив між тим, ким людина є з точки зору освіти й професійних навичок в Україні, і тим, як її кваліфікації сприймаються за кордоном. Це створює дилему: залишитися в безпечній країні й працювати не за фахом чи повернутися в Україну після війни й відчувати економічні труднощі, але з шансами на престижнішу роботу в перспективі", - резюмував Савінок.