Еспресо

Насамперед хотів би вас розпитати про надзвичайно дивну поведінку американського президента. З одного боку Дональд Трамп продемонстрував, що в нього закінчується терпіння, а з другого – вирішив подарувати Путіну ще 50 днів. Однак з'явилася інформація, що Трамп запитав Зеленського, а чому не вдарити по військових об'єктах в Москві чи в Санкт-Петербурзі. А пізніше Трамп дезавуював, сказавши, що проти ударів по Москві. Оцініть вашим професійним оком дивну для багатьох поведінку президента США.Так, вірно ви говорите, - виходить дивна траєкторія, Трамп не припиняє дивувати. Мабуть, цей стиль ним обраний вже надовго. Ми вже зрозуміли, що надавати велику увагу цим всім висловам, доволі складно. І попри це все, публіка з великою цікавістю спостерігає за цим шоу "Тrumр ТАСО" (ТАСО — Тrumр аlwаys сhісkеns оut (Трамп завжди здає назад), його вже називають ТАСО в Америці - боягузливий Трамп. Мається на увазі - надовго боягузливий Трамп.Як ви вірно зазначили, - якщо дивитися з позиції спецслужб, то явно видно, що Трамп всіляко показує, що він залежить від Росії. Всі його дії за останній час, за ці пів року, свідчать про те, що він йде повністю на поводі у Путіна, російських спецслужб, російського криміналітету. Як відомо, майже всі 2000-ні та 1990-ті роки Трамп був на певній дотації з боку і криміналітету, і спецслужб Росії, і уряду Російської Федерації, яка у тому числі допомагала в обидвох передвиборчих президентських кампаніях у США на користь Трампа.Тому серйозно дивитися на його викрутаси вже не можливо. Чітко видно, як неодноразово з'являлося, що він є стратегічним активом Росії, але при цьому він вимушений робити найменші дії в інтересах справедливості, в інтересах протидії агресії Російської Федерації проти України. З одного боку він йде на якісь висловлювання негативного характеру на адресу Путіна, і водночас боїться, що Путін якимось чином може вплинути на нього, використати якийсь компромат.Взагалі дивна ситуація. Чому він боїться Путіна? Не зрозуміло, чому він боїться російських спецслужб. Людина, яка є засудженим злочинцем у США і при цьому плював на всі види компроматів, які є на нього у США: досьє Епштейна про педофілію, численні хабарі, корупція, аморальні вчинки - при цьому всьому він боїться якогось компромату з боку РФ. Мені це абсолютно не зрозуміло.Людина, яка здатна відкидати будь-які види компрометуючих матеріалів, а стосовно Росії діє таким чином, що намагається бути на боці РФ. Але пропри це все він всупереч особистим корисливим інтересам буде вимушений здійснювати власну політику, яка відповідатиме хоча б якимсь нормативам міжнародних відносин.І це в першу чергу стосуватиметься допомоги Україні у захисті від агресії Росії. Він вимушений буде надавати озброєння. Як ми знаємо, сьогодні ще зберігається велика сума грошей – $32 млрд, які торік були виділені конгресом США. І в рамках цих грошей, достатньо серйозних грошей, США вимушені будуть постачати. Від цього він нікуди не подінеться.Він, звісно, перед Путіним буде вдавати: "Ні, ми не постачаємо. Ми тільки продаємо своїм партнерам в НАТО, а в Україну не постачаємо". Але при цьому всі ці гроші Трамп вимушений буде реалізовувати. Він буде ставити перепони, виконувати всі доручення, які надходять від спецслужб РФ, особисто від Путіна, але при цьому його дії будуть в рамках надання допомоги Україні – і далекобоєм, і системами Раtrіоt, та іншими видами дуже важливих для України озброєнь. Я б це так оцінив.А те, що ви кажете про вислів, що він спершу говорив про удар по Москві та Санкт-Петербургу, то в одній з розмов, здається, 4 липня з президентом Зеленським, а потім різко дезавуював, то я чудово розумію, що він реально міг запитати у Зеленського про удари по цих основних містах РФ. Він однозначно це запитував, не почали б журналісти підіймати цю тему. І потім, звісно, з переляку почав дезавуйовувати цю ситуацію.Взагалі – мав би промовчати. Нормальний політик у такій ситуації, на ці всі пересуди власних промов, не повинен реагувати. Однак Трамп - шоумен, він буде продовжувати цю гру, як він каже про гру в карти - "є в нього козирі чи нема козирів". Сьогодні козирі є в Зеленського, завтра якісь козирі – у Путіна, і в цих рамках він весь час буде продовжувати свою зовнішньополітичну риторику.Я б з вами погодився, але є невелике уточнення – Путін категорично відмовляється підігравати Трампу. Замість цього він постійно підставляє Трампа. Поговорив Путін з Трампом і тієї ж ночі почав бомбардувати українські міста, є загиблі. Це змушує Трампа реагувати. Просив би вас проаналізувати цей момент.Знову таки, хочу оцінити цю ситуацію з позиції спецслужб. Путін поводить себе як оперпрацівник з агентом, тобто з одного боку він його нахвалює, говорить йому приємні речі, а в реальності виконує ту задачу, яка перед ним поставлена. Оскільки це його джерело інформації, наприклад, агент-стукач, то він до нього дуже зневажливо ставиться. Достатньо чітко було зазначено, що з одного боку він з ним добре розмовляє, і сам Трамп це так оцінює, а другого боку він повність нехтує інтересами свого підопічного. Путін до Трампа ставиться як до свого підопічного. І тому він повністю ігнорує інтереси Трампа. Трамп міг реально обуритися на Путіна, надати Україні озброєння, посилити санкції проти Росії, ще якісь дії. Але він не може це зробити. В їхніх взаєминах Путін – ведучий, Трамп – підлеглий, по всіх параметрах це видно. Тому Путін і поводить себе так: з одного боку нахвалює його, підтримує бажання бути на одній дошці з Путіним, а з іншого боку – повністю нехтує його інтересами.Інтерес Трампа – бути миротворцем, досягнути перемир'я та інших питань, це все відкрита інформація. І при цьому Путіну наплювати на інтерес Трампа і він веде власну гру.Яка ваша думка щодо стратегічного задуму Путіна у теперішній ситуації, адже він публічно отримав 50 днів "на подумати". Триває наступ. У всьому світі відбувається переформатування ВПК: змінюються технології безпілотників, РЕБ – сталася військова революція. Водночас Путін намагається усіляко просувати свої інтереси як у військовий спосіб, так і коаліційний, зокрема це співпраця з Північною Кореєю та Китаєм. У Путіна є своя конкретна ціль, але він не має ресурсів з того, що ми бачимо і розуміємо. У РФ можуть мобілізувати 50 тис. або 200 тис. росіян, однак це не створює переломного моменту на полі бою, бо сьогодні показало себе питання технологій. Наприклад, дронова війна – дуже і дуже серйозно, і в Москву прилітає, і була реалізована наша операція "Павутина". Тобто Кремлю не вдається, але він продовжує.Питання важливе і серйозне. У мене невеличке зауваження – в теперішній час наявність у Путіна якогось великого стратегічного задуму прогнозувати достатньо складно. Багато хто з політологів, військових, діячів спецслужб чудово оцінили те, що Путін – не стратег, він максимум, на що здатен, - тактик. На початок війни у 2022 році у нього була стратегічна задача – захопити Україну, зробити її васалом Росії.А після провалу цієї так званої стратегії Путін просто зав'яз у своїй агресивній війні, кінця якої на сьогодні не видно. Ніхто не бачить кінця. І сам Путін не бачить кінця. Він в черговий раз сказав Трампу, що за 60 днів захопить всі чотири регіони, які записав собі в конституцію. Трамп вимушений був піти йому на зустріч і сказати: "Так, даю тобі час до вересня. Будь ласка, захоплюй". Сьогодні ситуація абсолютно змінилася. На мій погляд, у Путіна немає якоїсь стратегії. У нього є бажання в цей черговий сезон організувати великий наступ по всіх напрямках, але реалізація, за оцінками багатьох фахівців, - дуже складна ситуація для Путіна. Україна нині здатна стримувати цей наступ.Наступ триває, ми це чудово розуміємо і знаємо, що на сході України, на Донбасі, йдуть бої, на півночі в районі Сум зайняли якийсь плацдарм, здійснюють спроби наступати на Запоріжжя – все це ми помічаємо. За оцінкою військових фахівців, готується якийсь удар, який, можливо, буде протягом трохи більше, як двох найближчих місяців. Тому стратегії якоїсь нема. А використати цих 50 днів, які він сам і випросив у Трампа, якщо офіційно виходити з цієї ситуації, то за цей час ситуація також змінюється.Мені дає надію те, що Україна в будь-якому випадку буде вже застосовувати далекобій. Як заявляють німецькі кола, особливо Rhеіnmеtаll, про те, що готують на території України далекобійні ракети. Тому далекобій буде. Масове виробництво безпілотників вже йде. Америка буде надавати снаряди. У ЗСУ є можливість відбити літній наступ Росії на Україну, така відсіч цілком можлива.Дуже є малоймовірним, що Путін зможе захопити повністю якісь регіони – Херсон, Запоріжжя або остаточно добити свої проблеми, які є в Донецькій області. Тому говорити про якусь стратегію сьогодні майже неможливо. Це затяжна, на жаль, довга війна, зі змінним успіхом, але вона буде продовжуватися поки Трамп буде там сидіти та вдавати все, що він вдає останніх пів року: і наче допомога Україні, і наче допомога Путіну, і не знає що, якби тільки люди не вмирали. Для того, щоб люди не помирали, він має зупинити агресора. І США мають для цього всі можливості. Але, на жаль, Трамп при владі.Просив би вас прокоментувати операцію "Павутина". Як ця операція вплинула на психоемоційний стан російського генералітету та самого Путіна? І чи можна в тій чи іншій комбінації повторювати подібні речі?Це дуже серйозний психологічний удар. Якщо відкинути всю матеріальну складову, яка була надефективною щодо ударів по стратегічній авіації Росії, то по генералітету, політичному керівництву Росії завданий серйозний психологічний удар.Сьогодні всім силовим структурам в Росії дана команда – періодично перевіряти вантажні транспортні засоби, також і на залізниці. Я точно знаю, що у масовому порядку перевіряються залізничні вантажні вагони. А про те, що перевіряються вантажівки, була вже інформація. Ця ситуація буде постійно продовжуватися та напружувати всі російські силові структури на всій території РФ, від Далекого Сходу до Краснодара. Це і є головний ефект – напружити всі силові структури РФ. Це один з головних ефектів, не кажучи про психологічний стан не тільки генералітету, а й найвідбитіших побєдобєсов, зетніков та інших військкорів. Приблизно так оцінюю.Якщо дивитися з позиції спецслужб, то це просто унікальніша річ. Ми в Казахстані неодноразово розглядали свого часу, правда, не такого масштабу операції, але навіть теоретично припустити, що в умовах, коли між двома державами йде війна, проводити на території противника подібні операції, це найскладніша штука.Я думаю, що на цьому Україна не зупиниться, українські спецслужби відчули смак не тільки від цієї операції. "Павутина" - це як апогей в діяльності спецслужб. Вони отримали смак, відчули, як кажуть, кров ворога, і однозначно, на мій погляд, і СБУ, і військова контррозвідка, і ГУР – всі займаються підготовкою подібних надскладних операцій на території РФ.Сьогодні відчувають загрозу особистої безпеки і політичне керівництво РФ. У нас в Європі кажуть: "Ніхто не піде на вбивство керівництва Росії". Можливо, і не піде. На мою думку, Україна – обережна держава, мова про керівництво України, але при цьому Путін та його найближче оточення дуже бояться можливих операцій. Особливо після "Павутини" особиста безпека керівництва Росії перебуває у достатньо напруженому положенні, а особливо служби, які займаються охороною керівництва Росії, – все це сьогодні у великій напрузі.Тому Росія може чекати удару подібного до "Павутини" звідки завгодно, як завгодно, в будь-якому вигляді – всі варіанти прораховуються ФСБ. А результат, на мій погляд, буде досить неочікуваним.Щодо консультацій між Москвою та Пекіном, адже знаємо нещодавно була зустрічі Лаврова з очільником Китаю, а у вересні має відбутися зустріч Путіна із Сі Цзіньпіном, хоча вони регулярно комунікують. Можливо, саме термін в 50 днів, які Трамп подарував Путіну, для того, щоб вони звірили геополітичні годинники.Останній політичний вітер з боку Китаю, я б закцентував на тому, що Пекін заявив, що він проти будь-якої поразки Росії в цій війні. На мій погляд, з боку китайців це не дуже добре оціночне судження, яке виникає на фоні того, що США показують свою слабкість передусім і щодо війни в Україні, і щодо економічних відносин зі всім світом: то вводять мита, то не вводять, то проти Китаю ввели жорсткі мита, потім все це пом'якшили. На фоні слабкості США Китай укріплює власні політичні позиції, а це і підтримка свого васала – Росії. Це зараз перебуває на першому місці у взаємодії Росії та Китаю – це, однозначно, потепління відносин. І, як ви сказали, Лаврова приймає Сі Цзіньпін, це достатньо серйозна позиція.Але Китай буде триматися осторонь, така у них політика: вони не лізуть якимись серйозними вкладеннями у РФ, якимись інвестиціями, якоюсь найсерйознішою військовою підтримкою – це все не в стилі Китаю і цього не буде. Однак на фоні ослаблення США політична підтримка буде відчуватися.Водночас Китай весь час озирається на Європу, бо для Пекіна ці взаємовідносини є важливими. Я прогнозую, що до того терміну, який ви назвали, - у вересні візит Сі Цзіньпіна до Москви, європейці обов'язково будуть будувати відносини з Китаєм. Однозначно, якісь високі делегації поспілкуються, європейські посадові особи зустрінуться з китайцями, і ця ситуація буде урівноважена. Тільки Європа може урівноважити цю ситуацію. Китай буде з оглядкою дивитися і на Європу, яка прямо та відкрито підтримує Україну.А для Китаю позиція Європи також є важливою. Тому цей китайський баланс буде продовжуватися. Жодної відкритої допомоги Росії не буде, крім політичної підтримки у контактах, у взаємодіях, в якихось заявах – таке буде.А Сі Цзіньпін не може передати через Лаврова Путіну меседж: "Припинити бити по мирних українських містах"? Чи все це по-іншому працює?Китай – авторитарна держава, приблизно так, як і в Росії, "м'ясо" ніхто не цінить, а тим більше іншої країни.Для них неважливо мирне населення. Для них інколи важливо – Палестина, Китай щось говорить, і то дуже обережно. Здавалося, вони могли б стати в якусь конфронтацію з Ізраїлем та США, але все одно не звертають уваги. Тому подібний меседж на адресу Путіна через Лаврова, на мій погляд, неможливий. Не будуть вони дивитися, демонструвати як Трамп, що він переживає за життя людей і при цьому не може зупинити агресора, то в такі ігри Сі Цзіньпін не буде грати. Це не в його стилі. Треба визнати, він достатньо серйозний політик.