Еспресо

Наступна історія про аеророзвідницю Йордану Сватко з позивним SWАТ, як назва американського спецназу.  Вона воювала за кілька метрів від ворога, а зараз працює на fрv. Молода, енергійна дівчина, яка хоче своє життя пов'язати з військом і щонайменше стати лейтенантом. Їй 22, вона влучно стріляє і знищує ворожу піхоту. Йордана Сватко - аеророзвідниця однієї з бригад Збройних Сил України. До війська доєдналася 25 лютого 2022 року. Одразу наступного дня після початку повномасштабної війни.  "Причина, як у всіх, я хотіла захистити свою сім'ю, своїх рідних, - розповідає про своє рішення Йордана. Реакція у військкоматі була не те що дивна, але не зрозуміла, тому що я була досить юна, молода, мені було лише 19 і ніхто не розумів, чому я прийшла у такому юному віці. Ще й дівчина. Не дуже хотіли брати, але я дівчинка пробивна, добилася свого".У Йордани у сім'ї чимало людей стали військовослужбовцями. Тож і вона долучилася до війська. Крім того вплинуло виховання. Адже постійно батьки казали, що рідну землю потрібно захищати. "25 лютого ми прийшли з братом у військомат. Оскільки мій брат вже був військовослужбовцем, його забрали одразу, а мене не хотіли брати, - розповідає Йордана. - Спочатку сказали: "Йди додому". Я залишалася і намагалася добитися розмови з комісаром. Тоді мені дозволили пройти медогляд. Я так розумію, що хотіли знайти причину чому не можуть взяти у військо. Але я абсолютно здорова. Тоді записали мене в ТрО і сказали чекати дзвінка. Я пішла додому, чекала день чи два і прийшла знову. Я не могла сидіти на місці, поки мій брат там. Мене записали в роту охорони. Власне, 29 лютого ми вже прийшли як у роту охорони. І з часом я перевелась у підрозділ, в якому зараз служу. Мені, до речі, випала така честь, що я сама вибрала свою бригаду. Потрапила туди спочатку за спеціальністю санітар-стрілець. А вже у 2023-му мене перевели у розвідку, де саме я опановувала дрони. Навчання було... У принципі, коли ти звик до піхоти, вчитися чомусь новому і більш технічному було трошки дивно, але з часом ти звикаєш".Коли Йордана працювала санітаром-стрільцем, то виходила з побратимами на бойові виходи "на нуль". Зізнається, що побратими намагалися тримати дівчину в безпеці. Але на фронті було дуже гаряче, тому безпечні місця за кілька хвилин могли ставати дуже небезпечними. "Я надавала домедичну допомогу, але виступала і як стрілець. Тому що ти стрілець-санітар і сама назва говорить про те, що ти мусиш рятувати людей і не забувати про те, що ти бойова одиниця, - розповідає про свою роботу Йордана. - Коли ми були в червоній зоні, то в першу чергу мали відбивати штурм, а вже потім надавати допомогу пораненим. Тому що, якщо під час штурму будеш бігти когось рятувати, можеш поставити себе в небезпечне становище, яке загрожує життю".Після передової Йордана Сватко потрапила у розвідку і почала опановувати дрони.  Спочатку літала на Мавіку. "Спочатку було незвично, коли ти в піхоті і переходиш на Мавіки, але керувати безпілотниками може навчитися будь-хто без дуже великих зусиль. А ось вже навчитися правильно коригувати, це зайняло певний період часу, - каже Йордана. - Раніше я дуже хотіла повернутися на "нуль", передова затягує. Але зараз я розумію, що моя роль в аеророзвідці набагато більша, ніж я тоді думала. Просто з часом ти починаєш розуміти, що там не принесу такої користі. Звісно, хлопці, які стоять там, молодці. Треба бути дуже хоробрими, щоб там стояти. А наша задача, як аеророзвідників, не допустити того, щоб ворожа піхота підійшла впритул до наших".Зараз дівчина працює за кілька кілометрів від ворога. Але розвиток подій дуже швидкий і в будь-який момент події можуть перейти так, що доведеться відстрілюватися зі стрілецької зброї.  "Всюди небезпечно. Адже в артилерії аеророзвідники є в пріоритеті. Як для росіян, так і для нас. Ми не тільки забираємо життя, а й створюємо дуже велику проблему, - каже Йордана. - Заважаємо їхньому пересуванню, підвозу боєкомплектів.  Я зараз працюю на ударних дронах. Спочатку розвідувальні дрони знаходять цілі, дороги, автівки, піхоту, БМП, БМД, що може рухатися. А потім ми це знищуємо, щоб не допустити оточення наших хлопців. Найбільше нам вдавалося знищувати вантажівок з піхотою. Також були БМП та міномети". Втім зараз велика проблема для аеророзвідників є ворожі РЕБ. Тому що всі знають, на яких частотах літають дрони. Тому аеророзвідникам доводиться шукати різні частоти, які б росіяни не могли подавити і вдалося успішно виконати бойове завдання. "Ми шукаємо їх, а вони нас. Вони "палять" наші точки і слава Богу, всі виходять, здебільшого, живі й здорові. Росіяни псують нашу роботу, наші антени, - розповідає Йордана. - Так само, коли летить "орлан", ми вже не можемо винести дрон. І це вже заважає роботі, тому що ти не можеш полетіти, подивитись, що там відбувається. Чи, коли потрібно щось уразити, теж не можна летіти, тому що все ж таки ворожий дрон, навіть якщо він націлений на пошук артилерії, вони переглядають записи з "орланів", щоб знаходити собі якісь інші цілі. Мені подобається працювати на fрv. Він легкий, з ним є певні свої складності, але найбільше подобається щось вражати".Йордана Сватко поки не планує повертатись у цивільне життя. Звісно, хоче вже завершення війни, закінчити навчання і захистити диплом. А далі хоче вчитися по військовій спеціальності на аеророзвідника. "Я просто хочу стати професіоналом у своїй справі, хочу стати лейтенантом, - наголошує Йордана. - Але не хочу повертатись у цивільне життя, бо дуже багато цивільних людей не розуміють військових. І я зрозуміла, що мені набагато простіше тут, у цій обстановці, до якої ти, в принципі, настільки звик, що вважаєш цих людей, з якими ти служиш просто своїми рідними та братами".