Еспресо

Про це повідомляє проєкт "Хочу жить".Сактаагай Шагаа Михайлович, уродженець Туви з поганим знанням російської мови, підписав контракт із міністерством оборони РФ 10 грудня 2024 року. Без жодної підготовки його відправили в 83-й мотострілецький полк. Уже в січні, тобто через місяць, під час штурму Вовчанська він дістав поранення та потрапив у полон ЗСУ.20 червня 2025 року його повернули до Росії за стамбульськими домовленостями як пораненого військовополоненого. Проте лікування чи реабілітації він не отримав — додому також не потрапив. Його затримали ефесбешники, допитували в казармах 27-ї окремої мотострілецької бригади під Москвою, після чого знову відправили на фронт під Вовчанськ. Розуміючи, що український полон — єдиний шанс вижити, 19 липня 2025 року він знову здався ЗСУ. Між обміном і повторним полоном пройшло менш як місяць.Подібна історія трапилась із Дмитром Вікторовичем Івановим, 21-річним уродженцем Республіки Комі. Він підписав контракт 11 вересня 2024 року й без підготовки був відправлений штурмувати Вовчанськ. Уже 7 жовтня 2024 року він дістав поранення і потрапив у полон. Після обміну 9 червня 2025 року його теж знову відправили на фронт, а 19 липня він потрапив у полон на тому самому напрямку."Хочу жить" підкреслює, що ці історії демонструють повне безглуздя й жорстокість російської військової машини, яка, намагаючись задовольнити амбіції диктатора, без розбору кидає на смерть усіх — незалежно від віку, стану здоров’я чи походження. Там зазначили, що цим росіянам вдалося вижити, але більшість, кого кидають на фронт після обміну, гине.У липні українські прикордонники взяли в полон російського морпіха на Курському напрямку. Військовослужбовець загубився і сам прийшов на пост ДПСУ.