Еспресо

Про це заявила адвокаційна директорка Центру прав людини ZМІNА Альона Луньова в ефірі Еспресо."Станом на зараз зареєстровано сім законопроєктів. Один був депутатський, перший, 48 депутатами підписаний, є до нього альтернативний, є президентський законопроєкт і чотири альтернативних зареєстровані, в тому числі Олексієм Гончаренком, Юлією Тимошенко і іншими народними депутатами. Ми сподіваємося і, власне, закликаємо Верховну Раду проголосувати і підтримати за основу і в цілому законопроєкт, який був зареєстрований президентом, тому що об'єктивно ефективно і за досвідом цього парламенту, президентські законопроєкти більш прохідні, він був зареєстрований як невідкладний", - сказала вона. Луньова висловила сподівання, що завтра (30 липня) буде засідання Комітету ВР з питань правоохоронної діяльності."І ми сподіваємось, що Комітет рекомендує, ми так хочемо і дуже закликаємо народних депутатів проголосувати і підтримати президентський законопроєкт до голосування. Сказати, що він прямо ідеальний, складно, тому що, з одного боку, дійсно, він відкочує ті зміни, які стосувалися антикорупційної інфраструктури, з єдиною умовою, що будуть проходити працівники САП, НАБУ, ДБР і інших правоохоронних структур періодично поліграф, що вони насправді вже роблять", - заявила експертка.Вона додала, що блок, який не відкочується і залишається, - це питання повноважень генерального прокурора України. "Зокрема, мова йде про розширення його повноважень: мати змогу контролювати провадження буквально у всіх прокуратурах, крім Спеціальної антикорупційної прокуратури, тобто це суттєво підважує автономність і незалежність прокурорів всередині проваджень. І друге, що важливе, що дозволяє в Генеральну прокуратуру набирати людей поза межами конкурсів, які були раніше люстровані, наприклад", - наголосила Луньова.Експертка зауважила, що є ризик, що в Офіс генерального прокурора потраплять ті прокурори, які не пройшли перевірку раніше, і тепер вони матимуть змогу потрапити туди без додаткових конкурсних відборів."Крім того, залишається норма про те, що прокурори можуть бути звільнені, якщо структурний підрозділ, в якому вони працюють, буде, наприклад, припинено його існування. І це такий один зі способів кадрової чистки. І це також небезпечно. І це вже Конституційний суд України минулого року сказав, що це неконституційно, і цю норму закону скасував, і ось вона повертається", - додала вона.Луньова підкреслила, що президентський законопроєкт неідеальний і він насправді підважує  загальну систему прокуратури, але водночас він найперспективніший щодо голосування."Ми бачили, що і НАБУ, і САП підтримали цей законопроєкт, саме як такий, що найбільш перспективний. А нам потрібно, щоб закон був проголосований за основу і в цілому, щоби не було цих можливих відтермінувань, і набуття чинності, і загалом розгляду законопроєкту, тому що інакше нам доведеться ще пару тижнів, а може більше, бути з чинним законом, який скасовує незалежність НАБУ і САП", - підсумувала експертка. 24 липня нардепи зареєстрували в Раді свій законопроєкт, який має повернути незалежність НАБУ й САП.Натомість Зеленський 24 липня погодив текст іншого законопроєкту, який зміцнить систему правопорядку й гарантуватиме незалежність антикорупційних органів. Цього ж дня згодом він вніс у Верховну Раду законопроєкт про посилення повноважень НАБУ й САП. У відомствах повідомили, що брали участь у розробці, законопроєкт відновлює всі процесуальні повноваження та гарантії. Його мають розглянути в парламенті 31 липня.29 липня стало відомо, що ЄС попередив Україну, що в разі невідновлення незалежності НАБУ і САП і повного скасування норм законопроєкту №12414 фінансову допомогу буде заморожено.У Європейській комісії наголосили, що ухвалення Верховною Радою законопроєкту про незалежність НАБУ та САП має вирішальне значення для антикорупційної архітектури, додавши, що "компроміс неможливий".