Еспресо

Мені завжди подобається його погляд на Україну, проблеми, можливості. Це масштабне бачення з боку глобальної економіки, так би мовити "hеlісорtеr vіеw".Він любить Україну, але в нього немає актуальних для нас емоцій.Він добре розуміється на бізнес-процесах, причинно-наслідкових зв'язках.Він має близьких родичів, які за часів "помаранчевої влади" займали топові позиції. Вони досі у темі та діляться з ним глибокими інсайдами сучасної України.Як людина, яка попрацювала в різних країнах і компаніях з різною культурою, йому є з чим порівнювати та робити об'єктивні висновки.На цей раз ми не змогли поспілкуватися довго, але дорогою на вокзал провели невеликий "мозковий штурм", як він це назвав.Читайте також: Чи готові охочі до виборів мати справу з падінням поствоєнної економікиПочався він зі слів: "Пи*дець все ближче". І питання навіть не у війні. Країна (Україна) розвалюється:економіки немає;люди їдуть, кадрів – дефіцит;бізнес у міру можливості релокується у благополучні регіони Європи;споживчий ринок в Україні падає і стає менш цікавим;податки зростають і далі зростатимуть. Умови розвитку бізнесу немає;інвестицій немає, кредити обмежені та дорогі, проєктного фінансування немає;силовики останній місяць "жеруть як не в собі". така агонія, як правило, наслідок "близького кінця". Кошмаринг бізнесу зріс в рази;заморожування війни та зняття воєнного стану призведе: а) до зростання кількості тих, хто виїжджає з країни, б) до зростання організованої та побутової злочинності.Він із сім'єю не виключає повернення в Україну. Але діти вже вступають до європейських ВНЗ. Головне питання: "Навіщо в таку країну повертатися, окрім патріотизму, що вона дає своїм громадянам?".Читайте також: Про вибори у 2025 році та чому це не пустий звукЗагалом після 30-хвилинної спонтанної дискусії у нас вийшов короткий список реформ (яке ж слово зіпсоване вже), без яких нас точно не буде:1. Україна має стати "податковим раєм".Не менше (!)З кінця списку рейтингу економічних свобод та податкових систем ми маємо його очолити.Без цього:український капітал не втримати в країні;іноземний капітал, технології не залучити;як наслідок – робочі місця не створити та соціальні проблеми "заморозки війни" не вирішити;будь-які компроміси, зволікання – смерті для країни подібні.2. Повний "реінжиніринг" системи управління країною. Саме "реінжиніринг", а не "реформа".За термін до 6 місяців мають бути чітко сформульовані актуальні цілі нової повоєнної України (стратегічні, зовнішньополітичні, безпекові, економічні, гуманітарні, соціальні...).Має бути розроблена проста (без води) стратегія досягнення цих цілей з розумінням необхідних ресурсів, стратегічних національних проєктів (до 5-ти).Для досягнення цілей має бути повністю перезавантажено державний апарат, який створювався для цілей та завдань СРСР, та створено нову систему досягнення цілей нової України.Не менше 70%-90% - чиновників має бути звільнено.Не менше 70% функцій, які вони виконували, повинні бути скасовані або передані на аутсорсинг або автоматизовані із застосуванням цифрових технологій та Штучного Інтелекту.Читайте також: Вибори Україні потрібні, але під час війни — неможливі3. Має бути створена актуальна "міграційна політика". У нас божевільний дефіцит кадрів.Мало хто знає, але в Україні вже працюють сотні трудових мігрантів з Індії, Палестини та інших країн.До Польщі лише 2024 року переїхало щонайменше 500 тис. білорусів (дані не перевіряв, від поляків чув).Україна потребує мінімум 2-3 млн молодих робочих рук. Але нічого не робить, щоб країну забезпечити трудовими ресурсами.Міграційна політика – це не тільки спрощення трудових віз, це й комплексна програма – будівництва робочих селищ, навчання української мови та основних законівМігранти це не лише "робочі руки". Є чимало мігрантів, котрі готові купити "український паспорт". так, ви правильно шанували. В України "безвіз з Європою" та паспорт непогано котирується. Тисячі мультимільйонерів із Китаю зацікавлені в Українському паспорті.А добрий бізнес-клімат — це ще й гарантія релокації в Україну виробництв з Китаю та інших країн ближче до багатої Європи.Ми не встигли проговорити більше. Ми не обговорили судову систему та захист приватної власності, інвестицій.Не обговорили трансформацію грошово-кредитної системи, яка гальмує економічне зростання.Не обговорили як Україні зберегти контакт з українцями, що поїхали.Як реалізувати нову соціальну політику.Як правильно ресоціалізувати суспільство та ветеранів.Але нехай цей короткий список буде "підказкою" всім чинним та майбутнім політикам "як не про*рати країну".ДжерелоПро автора. Анатолій Амелін, співзасновник і директор економічних програм Ukrаіnіаn Іnstіtutе fоr thе FuturеРедакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.