Еспресо

Бо ця підтримка прагнення росіян до "світлого майбутнього" (на наших кістках і крові) - це як сісти втішати Раскольнікова після того, як він зарубав процентницю, чи Парфена Рогожина, який убив Настасью Філіпівну. Ну так, вона його не любила, а він страждав, не міг мати за свою і вбив. Пожаліймо бідаку. Так і з Путіним: спробуймо "панять і прастіть" убивцю. Творчість Достоєвського нас так довго цього вчила. Команда Трампа вочевидь безнадійно застрягла в психологічному конструкті нереального минулого, що граматично оформлюється 3rd соndіtіоnаl. Якби ми колись інакше поводились із ним, усе було б інакше. Читайте також: Урок емоційного інтелектуУ рамках одвічного двопартійного дискурсу — цілком зрозуміла поведінка, але з точки зору законів природи нинішня поведінка США має такий самий вплив на дії Путіна, як тихий  вітер на вилуплювання колорадського жука. Звісно, можна підігнати пояснення всьому  і російські казкарі це сконструюють. Але направду в убивств нема ні пояснень, ні виправдань.Це спроба нарциса змінити й виправдати психопата, який чимсь його манить і захоплює. Я б узяла 2-томник Когута, попкорн і глянула це стражденне дійство. Але у великих планах світлого російського майбутнього мене убити.ДжерелоПро авторку. Тетяна Ніколаєнко, журналісткаРедакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.