Еспресо

Історія війн і конфліктів переконливо свідчить: коли жодна зі сторін не здатна здолати іншу військовим шляхом, єдиним виходом залишається мирна домовленість. Проте справжній мир можливий лише за умови компромісу, коли обидві сторони усвідомлюють межі своїх можливостей і готові частково відступити від максимальних вимог. У таких випадках на столі переговорів залишаються базові цілі кожного учасника. Водночас усе, що лежить між мінімальними і максимальними вимогами, – зона для торгу і взаємних поступок. У контексті війни між Росією та Україною та мирної ініціативи США така формула набуває особливої гостроти, адже ставки – це не лише території чи політичні амбіції, а й питання виживання країни, справедливості та майбутнього мільйонів людей.Еспресо розповість, яким є американський план, чому переговори буксують і чи є шанс на мир у найближчому майбутньому. Позиція США: швидкий мир за будь-яку ціну?Володимир Зеленський і Дональд Трамп. Фото: gеttyіmаgеsНапевно, найкраще пояснення, чому президент США Дональд Трамп так любить укладати угоди, можна знайти в його книжці "Мистецтво укладати угоди": "Я займаюся цим не заради грошей – у мене їх значно більше, ніж знадобиться в житті. Це моє покликання, моя стихія: кожна угода – мій витвір мистецтва. Хтось має хист до малювання, хтось – талант до написання віршів. Я ж укладаю угоди. Бажано, масштабні. Це мій драйв, моя невгамовна жага".Українці добре запам’ятали, що перед поверненням у Білий дім, президент Трамп неодноразово обіцяв (53 рази!) завершити війну в Україні за 24 години. Хоча в підсумку він визнав, що це було просто перебільшенням. Згодом з’явилися натяки, що Трамп хоче досягти угоди між Україною та Росією за перші сто днів свого президентства (особливо бажаним було до Великодня). Навіть ставки на це почали робити, які особливо зросли з початком прямих переговорів між США та РФ, а також США та Україною, які стартували у лютому. Тобто адміністрація Трампа вже кілька місяців активно просуває мирну угоду, яка насамперед передбачає припинення вогню шляхом політичних компромісів з обох сторін, бо "щотижня гине 5 тисяч солдатів".Трамп також любить повторювати, що він хоче бути нейтральним і посередником для спільного добра, тому тисне як на росіян, так і українців, щоб досягнути угоди. За ці 100 днів часто лунали фрази від його адміністрації, мовляв, президент США незадоволений (чи розчарований) як позицією Зеленського, так і Путіна. Однак, якщо критику й ставлення до президента України з боку Дональда Трампа весь світ яскраво побачив та довго обговорював після поїздки Зеленського до Вашингтона, то чогось подібного на адресу Кремля так і не дочекалися. Були лише натяки про якісь нові потужні економічні санкції, якими насправді Кремль важко злякати, враховуючи, що вони роками з ними живуть і навчилися обходити. Натомість світ облетіли відео й фотографії відвертого панібратства представника Трампа Стіва Віткоффа з диктатором Володимиром Путіним під час їх зустрічей. Саме Віткофф в адміністрації Трампа має найбільш проросійські позиції і навіть натякав президенту, що найпростіше погодитися з вимогами Кремля і віддати чотири українські області. До речі, аналіз Вlооmbеrg показує, що погляди президента США на війну в Україні дедалі більше збігаються з поглядами Кремля. Це сталося одразу після першої офіційної телефонної розмови Трампа та Путіна, що відбулася 12 лютого. "Хоча Трамп і його команда вочевидь повторюють тези Путіна, незрозуміло, є це результатом впливу Кремля чи їхньої власної рішучості закінчити війну за будь-яку ціну, сказав один колишній американський чиновник. Віткофф не наївний щодо Путіна", – пише Вlооmbеrg. Чий Крим: що пропонує ТрампПісля квітневих переговорів у Парижі між Україною, США та європейськими лідерами, світові медіа зробили справжню зливу планів щодо угоди, яку пропонує Вашингтон Києву для досягнення миру з Росією. У будь-яких варіаціях – Україна має йти на значні поступки та взамін не отримує реальних гарантій, хоча Трамп постійно повторює, що сторони "дуже близькі" до укладання угоди і наступні дні будуть вирішальними. Згідно з інформацією від Rеutеrs та Ахіоs, США пропонують "остаточну пропозицію" мирного плану, який включає:Визнання окупованих територійДе-юре визнання Криму частиною Росії та де-факто визнання російського контролю над частиною Луганської, Донецької, Херсонської та Запорізької областей. Натомість Україні повернуть захоплені частини Харківщини. Також Україна отримає Кінбурнську косу (хоча неясно, чи всю, чи в межах лише Миколаївської області). Відмова від НАТОГарантії, що Україна не стане членом НАТО, хоча членство в ЄС залишається можливим.Економічні стимулиСкасування санкцій проти Росії, запроваджених з 2014 року, та економічна співпраця з Україною, зокрема угода про видобуток корисних копалин. Запорізька АЕС має управлятися американцями, які будуть продавати енергію як Україні, так і Росії. Натомість річка Дніпро буде вільною для торгівлі і проходу кораблів. Гарантії безпекиОбіцянки "надійних" безпекових гарантій для України, хоча їх деталі залишаються розмитими, а США не планують брати безпосередню участь у військовому забезпеченні. Та непублічно США нібито зголосилися долучитися до безпекових гарантій "коаліції охочих", тобто тих країн, які готові надіслати свої війська в Україну для підтримки миру. Армія, зброя та вибориСША наполягають, щоб Росія визнала право України мати власну армію без обмежень та можливість розвивати оборонну промисловість на свій розсуд. Також з порядку денного зняли питання негайних виборів президента та парламенту. Тобто все це виглядає як спроба заморозити конфлікт, зберігши статус-кво на лінії фронту. Таким чином Україна не отримає своїх максимальних цілей – вихід на кордони 1991 року, а Росія – всієї України. Хоча для Києва, за словами міністр оборони Німеччини Бориса Пісторіуса, це швидше нагадує капітуляцію, тому Зеленський і відкинув пропозицію стосовно визнання де-юре Криму російським (лише де-факто) і на переговорах у Лондоні українці надали свої умови для миру, який має початися з основного – реального 30-денного припинення вогню, про що домовилися ще у березні, але росіяни відкинули цю пропозицію. Натомість вони грають в гру затягування переговорів, пропонуючи то одноденне перемир’я на Великдень чи триденне до 9 травня без реального бажання покласти край війні. Цікаво те, що останніми днями публічні заяви Трампа та його непублічні розмови з урядниками свідчать, що президент США, здається, почав розуміти: мирна угода між Україною та Росією потребує чогось більшого, ніж термінів (24 години, 100 днів) чи залякувань про те, що американці "вмиють руки" і покинуть переговори. Адже нещодавно Трамп зізнався помічникам, що досягти миру в Україні складніше, ніж він сподівався. Щобільше, Трамп зрештою звернув увагу і на те, що Кремль продовжує гатити ракетами й дронами по цивільних об’єктах, щодня вбиваючи українців. "У Путіна не було жодних причин для того, щоб протягом останніх кількох днів запускати ракети по цивільних територіях, містах і селищах. Це змушує мене думати, що, може, він не хоче зупиняти війну, може, він просто дурить мене", - написав Дональд Трамп після зустрічі з Володимиром Зеленським у Ватикані на похоронах Папи Римського Франциска. Водночас Дональд Трамп вважає, що робить послугу Україні, а українці "не цінують його мирні ініціативи". Він прямо заявив Тhе Аtlаntіс, що "рятує Україну", інакше б українці "були розчавлені дуже скоро", бо Росія – це "велика військова машина", тому, якби не американська зброя, війна б "закінчилася за один день".Яка позиція України та Росії Україна категорично відкидає ключові пункти американського плану, наголошуючи на своїй територіальній цілісності та праві на самовизначення. Президент Володимир Зеленський неодноразово заявляв, що визнання анексії Криму чи інших окупованих територій суперечить Конституції України. Хоча водночас він додає, що силовим шляхом Україна не може їх повернути, тому це має відбутися завдяки силі дипломатії. Київ напрацював власний план у співпраці з європейськими партнерами. Найважливіший пункт – невіддільність територій, тобто відмова визнавати анексію Криму чи інших територій. Також важливо, якщо Україні забороняють бути членом НАТО, тоді українці мають отримати подібні гарантії безпеки, як 5-та стаття Альянсу. Звісно, що ніякої мови про обмеження ЗСУ не може бути або заборони на розміщення іноземних військ. Також важливо, що відбудова України має бути коштом заморожених російських активів, а санкції з Росії треба послаблювати поступово після сталого миру. Ще один пункт, про який не треба забувати, – повернення всіх полонених і депортованих, зокрема дітей. Німецьке видання ВІLD каже, що Україна також готує "план Б" на випадок провалу мирної угоди. Для цього Київ інтенсивного розвиває оборонну промисловість, щоб забезпечити собі захист у разі повного припинення військової допомоги від США, яка вже скоротилася, а нові пакети зброї за Трампа так і не були оголошені. Росія ж традиційно демонструє двоякий підхід до переговорів. З одного боку, Кремль вітає ініціативи Трампа, особливо щодо визнання окупованих територій і скасування санкцій. З іншого – Москва не поспішає йти на поступки та припинення вогню, наполягаючи на власних умовах, які вважає "основоположними причинами" конфлікту. Тому Кремль фактично відкинув пропозицію Трампа. Зокрема, нещодавно міністр закордонних справ РФ Сергій Лавров висунув низку вимог, аби Москва сіла за стіл переговорів з Україною. Мова йде про відмову України від вступу до НАТО та офіційне утвердження її нейтрального статусу, визнання російського суверенітету над тимчасово окупованими українськими територіями, також нікуди не зникло бажання "демілітаризації та денацифікації" України (а це включає статус російської мови й РПЦ) та скасування санкцій. Водночас Кремль наполягає, щоб Україна скасувала заборону на прямі перемовини з Росією, яку запровадив президент Зеленський восени 2022 року. Тобто Росія не готова відмовлятися від своїх максимальних цілей, головна мета яких - перетворити Україну, по суті, на ще одну слухняну Білорусь. Тому росіяни продовжують війну на виснаження. Що кажуть експерти та чи можливий мир найближчим часомХоча адміністрація Трампа постійно заявляє про просування в переговорах, реальні перспективи укладення мирної угоди залишаються туманними. Бо Росія не демонструє готовності до компромісів, Україна не готова до капітуляції, а США можуть втратити інтерес до процесу, якщо не досягнуть швидких результатів. У таких умовах мир найближчим часом малоймовірний, але не неможливий. Політичний огдядач Роlіtісо Джеймі Деттмер вважає, що запропонована США "потворна угода" була передбачуваною, але вона "лише тимчасово зупинить реваншизм Росії". На його переконання, без гарантій безпеки від США та твердої стратегії, що передбачає надання Україні сучасної зброї, угода стане черговим етапом у планах Путіна захопити країну."Безсумнівно, це жахлива угода для України. Кровопролиття може припинитися, але Київ не лише вийде з цієї жорстокої війни розчленованим, але й не матиме жодних надійних гарантій безпеки, оскільки Вашингтон відмовляється підтримувати європейців. Не буде жодної відповідальності за задокументовані російські воєнні злочини, а також не буде жодної чіткої компенсації від Москви за завдану нею шкоду", - каже Деттмер.5-й надзвичайний посол США в Україні, директор Євразійського центру при Атлантичній раді США Джон Гербст в етері Еспресо заявив, що Дональд Трамп зробить велику помилку, якщо дотримуватиметься ідеї перезавантаження відносин з Росією."Доктрина національної безпеки Росії прямо називає Сполучені Штати головним противником. Цю позицію підтримують багато високопосадовців у Москві. Водночас у колі президентських радників відчувається наївність. Один із них чомусь вважає, що можливо перезавантажити відносини з Росією. Це була провальна ідея адміністрації Обами. Ця група в оточенні Трампа висміює Обаму за м’якість, критикує Байдена, але водночас повторює ту ж помилку – фліртує з ідеєю перезавантаження. Це не спрацювало тоді й не спрацює зараз", - пояснив Гербст.Натомість російський політик і громадський діяч Марк Фейгін в етері Еспресо сказав, що Росія продовжуватиме використовувати Трампа й політично вигідну для неї американську адміністрацію, щоб досягти всіх своїх цілей невоєнним способом – шляхом тиску й переговорів. "Вони не бажають виходу Трампа з ситуації переговорів, це точно, бо він робить усе необхідне й проголошує все необхідне. Навіть якщо переговорів не буде й Україна та Європа опиратимуться, Росія отримуватиме поточні переваги – зняття санкцій, налагодження відносин, спільний бізнес", - вважає Фейгін.Українська журналістка та політична експертка Марина Данилюк-Ярмолаєва зауважила, що наявні американські пропозиції миру "кращі за капітуляцію в Стамбулі", до якої нас активно спонукала Росія у березні 2022 року. "Але це точно не той мир, про який три роки поспіль теревенять владні спікери на круглих столах, самітах і формулах миру. … Це буде поганий мир, який трошки ліпший за гарну війну. Що ж, Мінські угоди були не такими вже поганими. … Хоча два українських топ-очільники - Володимир Зеленський та Андрій Єрмак щонайменше два роки говорили, що за них такої ганьби, як Мінські угоди, підписано не буде", - написала Данилюк-Ярмолаєва.Читайте також: Як Росія укладає перемир’я та чого вартують угоди з Москвою