Еспресо

Про це повідомляють Повітряні сили.Запорізька область: поранена вагітна жінкаПро це повідомили в Запорізькій обласній військовій адміністрації."З мінно-вибуховою травмою кінцівок та живота постраждалу зараз доправляють до лікарні. Їй надають усю необхідну допомогу", - написав голова ОВА Іван Федоров о 21:39.О 02:25 Федоров поінформував про роботу ППО. На Київщині спрацювали сили ППОО 21:44 КОВА повідомила про повітряну тривогу в області. О 22:37 у регіоні зафіксували рух ворожих дронів – спрацювали сили ППО.О 22:51 ПС ЗСУ попередили про рух БПЛА в напрямку столиці з північного сходу.Атака на СумиВ.о. Сумського міського голови Артем Кобзар о 22:44 повідомив, що російський безпілотник влучив у багатоповерховий будинок.Внаслідок удару постраждала жінка.Станом на 23:19 голова сумської ОВА Олег Григоров поінформував, що через удар ворожого дрона пошкоджено покрівлю та близько 20 вікон у двох пʼятиповерхових житлових будинках.За попередньою інформацією це був БПЛА типу "Ланцет"."Постраждала - 75-річна жінка, яка на момент атаки перебувала вдома. Вона отримала уламкові поранення, госпіталізована", - написав він.Обстріл ПолтавщиниО 00:32 Суспільне написало, що у Кременчуці на Полтавщині було чутно вибухи. Уранці очільник ОВА повідомив, що цієї ночі ворог вчергове здійснив масовану комбіновану атаку на Полтавщину. У Кременчуцькому районі зафіксовано прямі влучання та падіння уламків на обʼєктах енергетичної інфраструктури та на відкритих територіях. У результаті атаки одна людина отримала травми середньої тяжкості.Як згодом розповіли в Нацполіції, після ворожого обстрілу на території Кременчуцького району було виявлено касетні елементи від боєприпасів, які становлять смертельну небезпеку для життя і здоров’я людини. "Вони мають вигляд металевих сфер діаметром близько 10 см. Нагадують іграшки або кулі, що робить їх особливо небезпечними для дітей", - додали в Нацполіції.фото: Національна поліція Українифото: Національна поліція УкраїниВибухи в ОдесіО 01:50 вибухи пролунали в Одесі, інформує Суспільне. Як рухалися безпілотникиПС о 19:56 попередили Сумську область про загрозу застосування ворогом ударних БПЛА. Згодом ворожі дрони зафіксували на півночі Сумщини, курс південний/південно-західний.Станом на 20:06 небезпека застосування ударних безпілотників поширилась на Запорізьку та Дніпропетровську області (Синельниківський р-н).Також дрони помітили на сході Запорізької області, курс північний/північно-західний.О 20:17 ПС попередили про рух ударних безпілотників у напрямку Запоріжжя.За десять хвилин голова Запорізької ОВА Іван Федоров повідомив, що в області працювала ППО.Станом на 20:38 БПЛА зафіксували на півдні Дніпровщини, курс північний.Згодом декілька груп ударних безпілотників помітили на сході Сумщини, курс південно-західний.Станом на 20:57 дрони зафіксували:На заході Сумщини, курс південно-західний.На сході Чернігівщини, курс південний/південно-західний.На Запоріжжі, курс західний.На півдні Дніпровщини, курс західний.Херсонську область о 21:16 попередили про загрозу застосування ворожих ударних безпілотників.О 21:22 ударні дрони зафіксували поблизу Сум.Згодом ПС повідомили про нові групи ворожих БПЛА, що заходять в повітряний простір Сумщини, Чернігівщини та Запоріжжя.О 21:28 безпілотники прямували у напрямку Кривого Рогу та Запоріжжя з південного заходу.О 21:34 декілька груп ворожих БПЛА з Чернігівщини рухалися в напрямку  Київщини, а вже о 21:44 в Київській області оголосили повітряну тривогу.Також о 21:41 про загрозу застосування ворогом ударних БПЛА з північного заходу оголосили на Харківщині.Станом на 22:28 дрони рухались на таких напрямках:Декілька десятків БПЛА в центральній частині та на заході Сумщини, курс південний/південно-західний.Декілька десятків БПЛА на сході Чернігівщини, курс південно-західний, на півдні - курс західний/південно-західний.На заході Харківщини, курс південний/південно-східний.Нові групи БПЛА заходять на сході Харківщини з ТОТ Луганщини, курс західний/південно-західний.На сході Київщини, курс західний.На сході Черкащини, курс південно-західний.На сході Полтавщини, курс східний.На північному заході Запорізької області, курс західний.На заході Дніпровщини, курс північно-західний.На північному сході Миколаївщини, курс північно-західний.Згодом ПС попередили про безпілотники з північного сходу у напрямку Полтави.О 22:51 дрони рухались з північного сходу у напрямку Києва.За десять хвилин ПС повідомили про ворожі безпілотнику поблизу Києва, Полтави, Сум та Харкова.Станом на 23:15 нові групи ударних БПЛА зафіксували з ТОТ, що заходять на Запоріжжя і південний схід Дніпровщини.Станом на 23:26 дрони рухались:Декілька десятків БПЛА на Сумщині, курс південний/південно-західний/південно-східний.Декілька десятків БПЛА на Чернігівщині, курс західний/південно-західний.В центральній частині та на півдні Харківщини, курс західний/південний/південно-західний.На північному сході та сході Київщини, курс західний/південно-західний.В центральній частині Кіровоградщини, курс південно-західний/північно-західний.На Полтавщині, курс західний/південно-західний.В центральній частині Запорізької області, курс північно-західний.На сході та північному сході Дніпровщини, курс північно-західний.На півночі Миколаївщини, курс північно-західний.На півночі Житомирщини, курс західний.На ТОТ Херсонщини, курс на Херсон.О 23:32 ПС попередили Кропивницький, Запоріжжя, Київ, Полтаву, Суми та Кременчук про рух безпілотників у напрямку міст.Ворожий безпілотник станом на 23:45 зафіксували у напрямку Дніпра з південного сходу.Згодом декілька груп БПЛА помітили у напрямку Миколаївщини повз Херсонщину.О 00:09 фіксували нові групи безпілотників, які заходили в український повітряний простір на межі Сумщини та Харківщини. Станом на 00:49 дрони перебували: в центральній частині та на півдні Сумщини, курс - південний/південно-західний/південно-східний;на межі Чернігівщини та Київщини, курс - південно-західний;на заході Харківщини, курс - західний/південний/південно-західний;на півдні Кіровоградщини, курс - північно-західний;на Полтавщині, курс - західний/південно-західний;на сході Черкащини, курс - південно-західний;на півночі та в центральній частині Дніпропетровщини, курс - північний/північно-західний;на сході та заході Миколаївщини, курс - північно-західний; в акваторії Чорного моря, курс - західний (Одещина).О 00:52 жителів Кременчука попередили про дрони у напрямку міста.О 01:06 ворожий БПЛА фіксували на півночі від Києва, а за кілька хвилин про небезпеку застосування безпілотників попередили Одещину, зокрема, Південне. О 01:29 кілька груп дронів летіли на Кременчук. О 01:31 декілька груп БПЛА з акваторії Чорного моря рухались в напрямку Чорноморська на Одещині. Також БПЛА фіксували на сході Черкас. О 01:39 дрони з півдня та північного заходу летіли на Одесу. Станом на 01:45 безпілотники перебували: на півдні Чернігівщини, курс - південно-західний;на південному сході Кіровоградщини, курс - північно-східний;декілька груп на південному заході та в центральній частині Полтавщини, курс - західний/південно-західний;в центральній частині Черкащини, курс - південно-західний;на півночі та сході Дніпропетровщини, курс - північний/північно-західний;в акваторії Чорного моря, курс - західний (м.Одеса/м.Чорноморськ);на північному заході від м. Одеси, курс - на місто.О 02:43 Повітряні сили фіксували ракети  на Миколаївщині, курс - північно-східний.О 03:20 стало відомо про швидкісну ціль на Кременчук. Ще одну фіксували на північному сході Полтавщини, курс - південно-західний. О 03:36 швидкісну ціль спостерігали на заході від Харкова. Ціль з Харківщини продовжила рух у напрямку Полтавщини. Згодом вона летіла у західному напрямку, а пізніше у напрямку Кременчука. "Відбій загроз по областях, крім областей, де зберігається загроза застосування ворогом авіаційних засобів ураження", - повідомили ПС о 04:11.  У ніч на 20 червня Сили оборони України ліквідували 70 з 86 ударних БПЛА типу Shаhеd, якими армія РФ атакувала територію України. 

Про це йдеться у відповіді Головного управління розвідки Міноборони на запит РБК-Україна.За їхніми даними, Росія щомісяця виготовляє до 195 ракет різних типів. Це, зокрема, до 60 ракет "Іскандер-М", до 20 "Іскандер-К", до 60 крилатих ракет Х-101, а також до 10 модернізованих Х-32.Крім того, у РФ виробляють до 30 ракет "Калібр" і до 15 гіперзвукових ракет "Кинджал".У ГУР зазначили, що порівняно з минулим роком, Росія наростила обсяги виробництва за окремими позиціями в середньому на 10-20%.За даними воєнної розвідки, станом на 15 червня у Росії було понад 6 тисяч ударних БПЛА типу "Герань-2" (Shаhеd-136), "Гарпія-А1", а також понад 6 тисяч імітаторів ("Гербера").Читайте також: Для одночасної атаки 800-1000 БПЛА Shаhеd росіянам потрібна підготовка від 5 до 7 днів, - авіаційний експерт ДолінцеКрім того, за оцінкою ГУР, Росія може виробляти до 170 дронів типу Shаhеd-136 та їхніх імітаторів на добу. До кінця цього року Москва планує наростити виробництво таких безпілотників до 190 одиниць на день.У ГУР додають, що наразі ворог здатний запускати до 300 ударних дронів за одну добу, але якщо враховувати імітатори - то максимальна кількість може сягати 500 одиниць.Також зазначається, що Росії вдалося суттєво наростити виробництво ударних дронів та їх імітаторів за рахунок налагодження замкнутого циклу виробництва, що практично не залежить від поставок з Ірану.В українській розвідці також підкреслили, що Росії вдається обходити міжнародні санкції, але це призводить до здорожчання виробництва "шахедів". Попри це, Москва нарощує виробництво цих дронів, які за критерієм "ефективність-вартість" є досить ефективним засобом ураження на відміну від високоточних ракет.Наприкінці травня видання Тhе Есоnоmіst писало, що головним викликом для українських підрозділів ППО залишається різке зростання кількості ворожих дронів. РФ здатна виробляти 300 БПЛА менш ніж за три дні.

Відповідний указ №416/2025 розміщено на сайті глави держави. "Призначити Кравченка Руслана Андрійовича Генеральним прокурором", - йдеться у тексті документа.фото: СкріншотЩо відомо про Руслана КравченкаУ 2012 році Руслан Кравченко розпочав кар'єру слідчого у Севастопольській прокуратурі, де займався військовими правопорушеннями в Криму. Після анексії Криму у 2014 році його перевели до Рівненської та Львівської прокуратур. Тут він продовжив роботу у сфері військового законодавства.З 2015 по 2020 рік Руслан Кравченко працював у Головній військовій прокуратурі та на посаді заступника військового прокурора Центрального регіону. Пізніше його перевели до Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері.У 2021 році він очолив Бучанську окружну прокуратуру, де розслідував воєнні злочини росіян. Згодом, у квітні 2023 року політика призначили головою Київської обласної державної адміністрації. За значні заслуги у зміцненні державності та захисті суверенітету України він був нагороджений орденом "За заслуги" ІІІ ступеня.30 грудня 2024 року Кравченка було призначено в.о. голови Державної податкової служби України.Читайте також: Руслан Кравченко - новий генпрокурор: історія та обіцянки головного держобвинувача країниНагадаємо, на початку тижня президент України Володимир Зеленський направив до Верховної Ради своє подання про призначення Руслана  Кравченка на посаду генерального прокурора України. 

Про це пише ВВС. Як повідомили в його модній компанії, 90-річний дизайнер "зараз відновлюється вдома" після короткого перебування в лікарні в Мілані. Там додали, що Армані "працював над колекціями з властивою йому відданістю" і спостерігатиме за показами, запланованими на суботу та понеділок, дистанційно.Вважається, що це перший випадок, коли модельєр пропустить один зі своїх подіумних показів за всю свою кар'єру, яка охоплює понад п'ять десятиліть.Заключні виходи після показу тепер здійснюватиме керівник чоловічих ліній бренду Лео Делл'Орко.Наступного тижня модний дім представить колекції сезону весна-літо 2026. Як повідомляється, Армані перебуває в гарному настрої та планує особисто відвідати наступні покази бренду в Парижі наприкінці червня.Варто зазначити, що модний дім Аrmаnі, заснований у 1975 році, наступного місяця святкуватиме своє 50-річчя, а сам Армані відзначить 91-й день народження.Нагадаємо, з 22 по 25 травня у Львові проходив Lvіv Fаshіоn Wееk, який об’єднав тих, хто бачить у моді не лише естетику, а й голос часу. 

Про це Еспресо розповів народний депутат Микола Княжицький.За його словами, для покращення ситуації треба зменшити концентрацію повноважень та покращити систему управління."Для цього варто унеможливити керівництво однією особою Агентством оборонних закупівель та Державним оператором тилу, а для посилення нагляду над кожною структурою запровадити щомісячну підзвітність профільному парламентському комітету. Передбачити залучення до нагляду профільних експертів (які мають офіційно отримати доступ до державної таємниці відповідного рівню). Це, приміром, успішно практикується у Швеції. Можна, безумовно, "забанити" цю ідею, пославшись на те, що в цій країні немає війни, але натомість я б уважніше вивчив цей механізм", - зазначив він.За його словами, іншою проблемою є надмірна концентрація замовлень на постачання боєприпасів одному виробнику або постачальнику. Наявність декількох гравців на ринку в усіх ситуаціях, де їх справді може бути не один, дозволила б одночасно розвивати наші оборонні спроможності та мінімізувати ризики щодо поставок та якості боєприпасів."Сьогоднішня українська практика – це про відсутність укладання прямих контрактів підприємств із замовником, зокрема з Міноборони. Ці контракти суттєво б зменшили можливості помилок та підвищили відповідальність підприємств-виконавців. Причиною фактичної заборони підприємствам укладати прямі контракти є, зокрема, намагання виправдати існування штучної та шкідливої надбудови – АТ "Укроборонпром", - яка не тільки паразитує, але й програмує помилки розробок і виробництв", - звертає увагу народний депутат.За оцінками фахівців Консорціуму оборонної інформації, тільки держпідприємство "Шосткінський завод "Зірка" могло б укласти прямі контракти та самостійно організувати кооперацію для випуску цілої низки номенклатури продукції, зокрема, повного циклу виробництва мін. Підприємство самостійно береться налагодити кооперацію щодо відсутніх елементів, наприклад, виробництва підривачів. Але цих контрактів не укладено.Княжицький звертає увагу на необхідність контролю за процедурою та якістю закупівель. У листопаді 2024 року Міноборони передало 23 млрд грн Державній прикордонній службі для закупівлі зброї у польської компанії-посередника Lесhmаr - зі 100-відсотковим авансом, що суперечить усім нормам і практикам закупівель зброї. Більше того, у лютому 2025 року тій же фірмі було передано ще 78 млрд. "Такі випадки потребують ретельного нагляду й контролю, зокрема має бути детальний звіт щодо витрат означених коштів. Як член парламенту може запевнити, що ми готові не лише з розумним виглядом вказувати на помилки, а взяти на себе частину роботи.  Чому б, приміром, для посилення контролю не повернутися до практики тимчасових слідчих комісій і тимчасових спеціальних комісій Верховної Ради України?", - ставить питання він.Серед помилок керівництва військового відомства нардеп називає відсутність ротацій представників військової прийомки і пропонує впровадити ротацію "військової прийомки", приміром, через кожні 12 місяців. Посилаючись на пропозиції Консорціуму оборонної інформації, Микола Княжицький пропонує й кілька інших кроків для покращення ситуації.Серед них - введення конкурентних тендерів на продукцію, що має багато аналогів, як то FРV-дрони, вітчизняні аналоги "мавіків" або дрони на оптоволокні.Перехід Міністерства оборони на трирічні контракти з підрядниками дозволить компаніям, що підтвердили якість поставок озброєнь та боєприпасів, планувати свою роботу хоча б на певну перспективу та розширювати виробничі потужності. Це критично важливо, зокрема для виробництва мін та артилерійських боєприпасів. Він також наголошує, що однозначно слід відмовитись від 100% авансів у взаєминах з компаніями, що не є виробниками зброї, а частину закупівель необхідно передати до новостворених корпусів та спростити процедуру цих закупівель, збільшивши роль командирів рот, батальйонів, бригад у цьому процесі."На жаль, численні зловживання у сфері оборонних закупівель попри значний резонанс у суспільстві залишилися без покарань. Найбільше таких зловживань у компаній-спецекспортерів, але жодне розслідування не потягнуло за собою наслідків. А безкарність породжує ще більшу безкарність. Наприклад, якщо немає результатів розслідування контрактів, зірваних "Спецтехноекспортом", можна чекати нових, ще масштабніших зловживань", - резюмує він.Президент України Володимир Зеленський заявив, що вже наступного тижня Україна та країни НАТО укладуть нові угоди про спільне виробництво дронів і артилерійських снарядівБезпілотні авіаційні комплекси (БАК), в тому числі, вироблені в Україні, можуть використовуватись в якості засобів протиповітряної та протиракетної оборони, перехоплювати ворожі безпілотники та вражати навіть гелікоптери та російські винищувачі у повітріВиробництво власних дронів, зенітно-ракетних комплексів та ракет є пріоритетом номер один для нинішньої держави, - вважає журналістка Марина Данилюк-Ярмолаєва.Заступник міністра оборони України Олександр Козенко заявив, що український оборонно-промисловий комплекс має можливість виробляти 10 мільйонів різних дронів на рік 

Про це повідомляє фінансовий портал "Мінфін".Курс долара в Україні на сьогодніСтаном на 11:30 долар у середньому можна купити за 41,73 грн, а продати за 41,82 грн.В обмінниках долар можна купити по 41,72 грн і продати по 41,82 грн.Приватники купують долар по 41,84 грн, а продають по 41,85 грн.У банках середній курс продажу долара становить 42,15 грн, купівлі - 41,55 грн.Курс євро на сьогодні Євро в середньому можна купити по 48,47 грн, а продати по 48,65 грн.Обмінники купують євро в середньому по 48,50 грн, а продають по 48,65 грн.У приватників євро можна купити в середньому за 48,45 грн і продати за 48,63 грн.Курс євро в банках у середньому: 47,80 грн - купівля, 48,60 грн - продаж.Курс валют НБУНаціональний банк України встановив офіційний курс долара на рівні 41,69 грн. Євро за курсом НБУ коштує 47,86 грн.Курс валют ПриватБанку Долар ПриватБанк купує по 41,50 грн, продає по 42,10 грн. Євро купує по 47,65 грн, продає по 48,65 грн.Курс злотого до гривні Польський злотий за курсом НБУ коштує 11,19 грн, в обмінниках у середньому 11,20 грн у купівлі та 11,30 грн у продажу.Інші валютиМолдовський лей за курсом НБУ коштує 2,44 грн, в обмінниках – у середньому 2,35 грн у купівлі та 2,60 грн у продажу.Румунський лей за курсом НБУ вартує 9,51 грн, в обмінниках – у середньому 9,30 грн у покупці та 9,60 грн у продажу.Чеська крона за курсом НБУ коштує 1,93 грн, в обмінниках – в середньому 1,80 грн у покупці та 1,90 грн у продажу.Прогнози щодо ринку валютУ 2025 році значних змін на валютному ринку не прогнозується, різких курсових коливань очікувати не варто, оскільки курс валют перебуває під контролем НБУ. Про це зазначив у коментарі "Еспресо" інвестиційний банкір Сергій Фурса. За його словами, значної девальвації гривні не буде, адже Нацбанк використовує курс валюти, зокрема, для боротьби з інфляцією. Восени 2024 року інфляція в Україні прискорилася. Фурса прогнозує, що перший квартал 2025 року не сильно відрізнятиметься, інфляція залишиться високою. Якщо ж вона буде сповільнюватися, НБУ може дозволити гривні більше девальвувати, але ці рухи також будуть обмеженими. "На кінець наступного року ми очікуємо 45 грн за долар, – каже експерт. – У нас забезпечна фінансова підтримка на наступний рік з боку іноземних партнерів, тобто вона повністю профінансована. Таким чином резерви НБУ залишатимуться на дуже високому чи навіть рекордному рівні. Як результат, у нього буде достатньо ресурсів, аби стримувати різкі коливання на валютному ринку". Водночас керуючий партнер Бюро інвестиційних програм економіст Олександр Бондаренко в ефірі Еспресо зазначив, що поступова девальвація гривні є частиною свідомої політики НБУ та Мінфіну."Мінфін заклав у бюджет на 2025 рік курс валюти на рівні 43,5 гривні за долар, але його ще можуть переглянути й підвищити до 44 гривень. Тому очікувати зміцнення гривні не варто. Тим більше, що в Україні зберігається дефіцит зовнішньої торгівлі на рівні 2–2,5 мільярда доларів щомісячно, ми імпортуємо більше, ніж експортуємо. Це серйозна проблема для економіки, оскільки країна виробляє й продає за кордон менше, ніж купує. Така ситуація безпосередньо впливає на валютний курс, – пояснив Бондаренко.За словами економіста, на курс гривні також впливають міжнародна фінансова допомога та бюджетний дефіцит. Ми витрачаємо більше, ніж заробляємо, що створює додатковий тиск на гривню. За його словами, у 2025 році можна очікувати подальшої девальвації гривні щодо долара та євро."Слід враховувати, що здешевлення гривні вигідне Міністерству фінансів і Нацбанку. Україна має отримати понад 35 мільярдів доларів міжнародної допомоги наступного року. Ці кошти, здебільшого у доларах і євро, конвертують у гривню. Якщо курс становитиме 44 гривні за долар, це дозволить отримати більше гривневих надходжень для виплати зарплат бюджетникам, фінансування опалювального сезону та інших потреб. Таким чином, поступова девальвація гривні є частиною свідомої політики НБУ та Мінфіну", – переконаний Бондаренко.Україна розглядає можливість переходу з долара на євро як основну валюту. Про це зазначив очільник Національного банку України Андрій Пишний

Про це заявив американський журналіст Девід Ігнатіус в інтерв'ю ведучому програми "Студія Захід" Антону Борковському на телеканалі Еспресо."Путін, вочевидь, і далі живе ідеєю перекроїти карту Європи на користь Росії. Втім, варто нагадати, що за три роки війни російським силам так і не вдалося захопити навіть Донеччину", - зазначив він.На його думку, це чітко демонструє, що попри всю свою військову міць, Росія має обмеження."Погрози щодо наступу на країни Балтії, Фінляндію, Швецію чи Молдову наразі виглядають не більше ніж просто риторикою. Російська армія вже зараз перевантажена наявними викликами і перебуває в стані, далекому від того, щоб відкривати нові фронти. Це суто моя оцінка. Зараз  надзвичайно важливо, щоб союзники України зробили все можливе для її підтримки. Літо 2026 року, ймовірно, буде таким же складним, як і попередня зима", - додав Ігнатіус.Він сказав, що не має сумнівів, що Росія спробує посилити тиск і вкотре перевірити українську оборону на міцність.  

Про це йдеться у повідомленні уряду Пакистану у соцмережі Х. Там зазначають, що "у момент загострення регіональної турбулентності президент Трамп продемонстрував велике стратегічне передбачення і видатну державну мудрість завдяки активній дипломатичній взаємодії як з Ісламабадом, так і з Нью-Делі, що призвело до деескалації ситуації, що швидко погіршується"."Це втручання є свідченням його ролі як справжнього миротворця та його відданості розв’язанню конфліктів шляхом діалогу", - йдеться у публікації.Уряд Пакистану також наголосив на "ключовому лідерстві" президента США у врегулюванні конфлікту в регіоні Кашмір.Пакистан висловив сподівання, що "щирі зусилля" Трампа й надалі сприятимуть регіональній та глобальній стабільності, особливо в контексті поточної ситуації на Близькому Сході.Про  те, що Трампа хочуть номінувати на Нобелівську премію миру через його "мирні зусилля" на Близькому Сході, повідомлялося ще у березні.

Про це повідомляє ГУР МО України.Йдеться передусім про трудових мігрантів, які прибувають до Росії у пошуках заробітку.Представники російської армії вводять в оману іноземців обіцянками "швидкого заробітку" за короткостроковими контрактами."Насправді ж шанси не лише заробити, а й вижити – мінімальні. Більшість таких "добровольців" гине", - пояснює українська розвідка.Серед нещодавно знищених найманців з-поміж громадян Узбекистану і Таджикистану:Умаров Сирожиддін Сабирджанович, рядовий 164 окремої мотострілецької бригади (в/ч 11740), жетон АВ-986480, народився 19 березня 1984 року, м. Ташкент.Холбувозода Мухаммад Файзулло, позивний "Басмач", рядовий 1 мотострілецького полку (в/ч 31135), жетон АБ-052894, народився 28 січня 1984 року. Контракт підписав 25 лютого 2025 року.В ГУР розповіли, що з мобілізованих мігрантів формують окремі підрозділи, які переважно використовують на найбільш небезпечних ділянках фронту."Навіть у разі виживання після служби на фронті такі комбатанти не можуть повернутися до нормального життя: в країнах походження на них чекає кримінальне переслідування за участь у збройних формуваннях іноземної держави з перспективою довгострокового ув’язнення", - зазначили у відомстві.У тимчасово окупованому Генічеську Херсонської області росіяни проводять нову хвилю обшуків та переконують людей підписати контракт зі своїми збройними силами "для власної безпеки". 

Про це в етері Еспресо розповів авіаційний експерт, член громадської ради при Державіаслужбі Богдан Долінце."Сьогодні ми бачимо, що Росія вийшла на обʼєми виробництва близько 5000 різних типів безпілотників щомісяця. З яких 2700 - БПЛА Shаhеd. Росіяни також навчились здійснювати масовані атаки зграями таких БПЛА. Вони накопичують безпілотники й після здійснюють скоординовану атаку", - пояснив Долінце.Експерт наголосив, що сьогодні головним обмеженням для ворога залишається кількість екіпажів для запуску великої кількості БПЛА."Найбільш масована атака БПЛА Shаhеd на територію України була здійснена понад 500 безпілотниками. Втім, враховуючи їхній підхід до цих атак, вони можуть достатньо швидко збільшити до 800 і навіть до 1000 одиниць за одну атаку вже до осені цього року. Ключовим обмеженням будуть спроможності з підготовки екіпажів, які можуть запускати ці системи. Також, якщо говорити саме про атаку 800 одиниць, то Росії може знадобитись від 5 до 7 днів, щоб зібрати необхідну кількість безпілотників для такої атаки", - підсумував він. Звечора понеділка, 16 червня, російська армія атакувала Україну ударними дронами та ракетами. Наслідки обстрілів зафіксували у Києві та на Київщині, в Одесі, Запоріжжі й на ЧернігівщиніРосійська окупаційна армія у ніч на суботу, 21 червня, запускала ударні безпілотники по території України. У результаті атаки на низку регіонів поранень зазнали троє людей