Нещодавно у Тhе Wаll Strееt Jоurnаl повідомили про розширення Росією військових баз та інфраструктури поблизу Балтійського моря. Це викликало занепокоєння в західних країнах щодо намірів Кремля. Адже у контексті все триваючої російсько-української війни ці дії сприймаються як потенційна підготовка до ще більшої конфронтації з НАТО. Хоча думки експертів розділяються: одні бачать у цьому підготовку до повномасштабної війни, інші – елементи типової гібридної стратегії Кремля.Еспресо розповість детальніше про можливі загрози через розбудову російської інфраструктури поблизу північно-східних кордонів НАТО. Розширення військової інфраструктури РФ: що відомоФото: Gеtty Іmаgеs Супутникові знімки, які надала американська компанія Рlаnеt виданню WSJ, свідчать, що останні кілька років Росія активно розширює військову присутність у прикордонних регіонах, зокрема в Ленінградському військовому окрузі, що межує з Естонією, Латвією та Фінляндією, а також у районі Мурманська, поблизу Норвегії. У Петрозаводську, за 160 км від фінського кордону, створюється нове армійське командування, яке протягом кількох років має очолити десятки тисяч військовослужбовців. Західні розвідки повідомляють, що невеликі бригади в цих регіонах розширюються до дивізій чисельністю до 10 000 осіб. Крім того, Росія прокладає нові залізничні колії вздовж кордонів з Фінляндією, Норвегією та Естонією, модернізує арсенали, будує казарми та навчальні полігони.Ці дії супроводжуються посиленням військового виробництва та набору до армії. За оцінками американської розвідки, Росія щомісяця залучає близько 30 000 новобранців, однак за європейськими даними, може йтися про 40 тис. на місяць. А це перевищує показники попереднього року. Нові підрозділи, розміщені біля кордонів НАТО, отримують сучасне обладнання, на відміну від старих радянських зразків, які переважають на українському фронті.Також варто відзначити, що ще раніше, коли Фінляндія у 2023 році стала членом НАТО, Росія розпочала розширення військових баз уздовж спільного кордону, писив Теlеgrарh. Зокрема, на базі в Алакуртті, розташованій приблизно за 50 км від кордону, було зведено нові склади для бронетехніки, здатні вмістити до 40 одиниць техніки кожен. Загалом цього року Росія збільшила військові витрати більш ніж до 6% ВВП із 3,6% до початку війни з Україною (для порівняння: США 2024 року витратили на озброєння 3,4% ВВП, а країни ЄС — у середньому 2,1%). Заяви про загрозу нападу на НАТОЗахідні політики та розвідки неодноразово висловлювали побоювання щодо агресивних намірів Росії. Наприклад, у лютневому звіті данської розвідки зазначено, що Росія може розпочати великомасштабну війну в Європі протягом п’яти років, якщо вважатиме НАТО слабким. Аналогічні оцінки озвучували міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус та глава німецької розвідки Бруно Каль, вказуючи на 2029–2030 роки як період можливої атаки. У Фінляндії кажуть, що Росія вже давно відпрацьовує сценарії нападу на Фінляндію, країни Балтії та Норвегію. А у Нідерландах готуються до можливого конфлікту з РФ "через рік після завершення війни в Україні".Президент України Володимир Зеленський неодноразово наголошував, що у випадку поразки України у війні з Росією, це може спровокувати Кремль на подальшу агресію проти Балтійських країн чи Польщі. А це потенційно призведе до глобального конфлікту Альянсу проти РФ. Генеральний секретар НАТО Марк Рютте також нещодавно назвав Росію довгостроковою загрозою для Альянсу.Проте є й скептичні голоси, які насамперед стосуються президента США Дональда Трампа. Хоча останнім часом його позиція трансформувалася до жорсткішої риторики стосовно Росії, але ще у лютому він заявляв, що не вважає Росію загрозою для НАТО та Європи. "Гадаю, коли це буде зроблено [коли буде укладена угода про мир між Україною та Росією], вони всі захочуть піти додому і відпочити. Я не бачу, щоб це сталося, і ми подбаємо про те, щоб цього не відбулось. Цього не станеться, але ми подбаємо про те, щоб цього не сталося”, - наголосив президент США у березні відповідаючи на запитання про хвилювання деяких країн-союзників НАТО, які не виключають російської атаки на їхню територію. Тим часом американська розвідка вважає, що Росія уникає прямого військового конфлікту з НАТО, надаючи перевагу асиметричним діям, які не перетинають поріг війни, тобто диверсії та гібридні атаки. Що означає розбудова російської військової інфраструктури на кордоні з НАТОТ-80БВМ ЗС РФ. Фото: mіlіtаrnyіБудівництво російської військової інфраструктури поблизу кордонів НАТО, ймовірно, переслідує кілька взаємопов’язаних цілей: демонстрацію сили, стратегічний тиск і поступове розширення сфери впливу Кремля через мілітаризацію, що особливо ефективна проти слабших або вразливих сусідів. Наприклад, аналітики Інституту вивчення війни (ІSW) вважають, що Росія проводить масштабну реорганізацію своїх Збройних сил, задля підготовки до можливого конфлікту з НАТО. Це включає формування нових армійських корпусів, дивізій і бригад, а також розширення військової присутності в Білорусі, де вже розміщено тактичну ядерну зброю та сучасні системи ППО. Тому розширення баз, модернізація залізниць та створення нових дивізій можуть свідчити про нарощування наступального потенціалу. Створення додаткових залізничних колій полегшує швидке перекидання військ і техніки, що є ключовим для наступальних операцій. А розміщення сучасного обладнання в нових підрозділах може вказувати на прагнення Кремля створити боєздатні сили для потенційного зіткнення з НАТО.З іншого, боку ІSW також зазначає, що Росія використовує гібридні методи впливу, такі як кібератаки та GРS-глушіння, для дестабілізації ситуації в Європі.Експертка Фіона Гілл, колишня радниця президента США Дональда Трампа із питань Росії, попереджає, що, попри ослаблення традиційних військових сил Росії через затяжну війну з Україною, Володимир Путін залишається серйозною загрозою для Заходу. Вона підкреслює, що Росія активно використовує саме нетрадиційні методи ведення війни, включаючи саботаж та атаки на критичну інфраструктуру.Росія має великий досвід використання гібридних методів, таких як кібератаки, дезінформація та провокації, як це було в Україні. Тому нарощування військ поблизу кордну з НАТО може бути частиною стратегії залякування, щоб посіяти паніку серед країн Альянсу. Це також може бути спроба перевірити згуртованість НАТО, наприклад, шляхом провокацій у прикордонних районах.Звісно, що не варто виключати і третього пояснення – вся ця мілітаризація розрахована для внутрішньої аудиторії та підтримання життєздатності економіки РФ. Адже мілітаризація прикордонних регіонів може слугувати інструментом внутрішньої політики, демонструючи силу режиму Путіна. Крім того, будівництво інфраструктури стимулює економіку, створюючи робочі місця та нові контракти для лояльних компаній. Потенціал Росії та ймовірні нові ціліросійські окупанти, Фото: Gеtty Іmаgеs Попри значні втрати на полі бою в Україні, які ще не були з бачені з часів Другої світової, російський військовий потенціал залишається значним, але обмеженим порівняно з НАТО. За даними західних джерел, цього року Росія хоче збільшити свій активний військовий персонал до 1,5 млн, адже значна частина військ задіяна в Україні. Хоча економічні санкції та залежність від імпорту технологій ускладнюють швидке нарощування сучасного озброєння, однак точно його не зупиняють, тим більше російської мобілізації. Тhе Есоnоmіst пише, що Росія може здійснити агресію проти країн НАТО саме після відновлення своєї армії, адже для Путіна – це питання виживання. За 25 років правління він розпочав п'ять воєн. "Наразі немає конкретних розвідувальних даних, які б свідчили про наміри Росії напасти на НАТО. Але наміри мінливі. Для Путіна війна пов’язана з продовженням і намаганням легітимізувати своє правління", - відзначають у виданні. Для нового повномасштабного конфлікту Росія, ймовірно, обрала б ціль, де вона могла використати локальну перевагу та уникнути масштабної відповіді НАТО. Як і з початком повномасштабної війни з Україною, залучення інфраструктури Білорусі (а можливо й військ) могло б дати перевагу на кордоні з Балтійськими країнами. Адже ці країни є вразливими через географію та обмежені власні збройні сили. Як відзначає видання Dеlfі, посилаючись на звіт Служби військової розвідки та безпеки (МІDD), яка оцінює військову активність РФ поблизу Латвії, останніми тижнями Росія посилила спостереження за військовою активністю НАТО в Балтійському морі, а також проводить демонстрації сили та провокації.Естонія часто згадується російськими пропагандистами як потенційна мета через значну російськомовну меншину, яку Росія може використати для виправдання агресії. Західні розвідки припускають, що Росія може спробувати захопити невелику територію, наприклад, Нарву в Естонії, щоб перевірити реакцію НАТО. Ветеран російсько-української війни, майор запасу Олексій Гетьман в ефірі Rаdіо NV відзначив, що наразі незрозуміло, чи застосовуватиме Альянс 5 статтю в такому разі. Подібна ситуація стосується випадку, якщо до однієї із країн НАТО зайде приватна військова компанія від якої Росія швидко відхреститься. Сувалкський коридор, Фото: dеfеnсе-uа.соm Ще одним із можливих напрямків для російської агресії є Сувалкський коридор – вузький перешийок між Польщею та Литвою, який міг би з'єднати Калінінградську область з Білоруссю. Захоплення цього коридору дозволило б Росії сухопутно відрізати країни Балтії від решти НАТО, а також значно посилити свою присутність у відірваній Калінінградській області. Як наслідок, Литва зміцнює оборону Сувальського коридору. Вільнюс планує модернізувати 113 км доріг, відремонтувати вісім мостів і захиститися від російських спроб заглушити GРS. НАТО також готується до можливого вторгнення РФ у Балтію, тому Естонія, Латвія і Литва посилено укріплюють 965 км кордону з Росією та Білоруссю в межах "Балтійської лінії оборони". Мова йде про 1000 бетонних бункерів, 600 з яких планують розмістити в Естонії. Їх планують доповнити траншеями, протитанковими ровами, складами боєприпасів і сховищами для постачання.Тим часом Росія і Білорусь планують цього року провести спільні військові навчання на білоруській території "Захід-2025". Тому в цей період загроза зросте не лише для України, але й, можливо, для безпеки Сувалкського коридору.Президент Зеленський відзначив, що Росія цього літа "готує щось" у Білорусі. "Подивіться на Білорусь – цього літа Росія готує там щось, прикриваючись військовими навчаннями. Саме так зазвичай починаються її нові атаки. Але куди цього разу? Я не знаю. Україна? Литва? Польща? Не дай боже! Але ми всі маємо бути готовими. Усі наші інституції відкриті до співпраці", — сказав Зеленський.Стосовно Фінляндії, шанси нападу є невеликим. Хоча після вступу Фінляндії до НАТО Росія посилила риторику та військову активність біля її кордонів, та протяжний кордон (понад 1300 км) створює логістичні виклики. До того ж повномасштабний наступ малоймовірний через сильну оборону Фінляндії та підтримку НАТО. Та й росіяни пам’ятають урок, який радянській армії принесла Зимова війна, коли було втрачено сотні тисяч солдатів, але результат був обмеженим. Читайте також: Війна за острів Готланд: як Швеція готується до можливого конфлікту з Росією. ПояснюємоНатомість арктичний регіон, де Норвегія межує з Росією, є стратегічно важливим через ресурси та морські шляхи. Росія вже могла розмістити стратегічні ядерні бомбардувальники на Кольському півострові, що може вказувати на підготовку до операцій у цьому регіоні. Однак ці дії більше виглядають як залякування і демонстрація сили без реального військового зіткнення. Аналітики загалом сходяться на думці, що у разі надто високих ризиків повномасштабної війни Росія, ймовірно, вдалася б до звичних для себе гібридних методів – таких, які вона вже застосовувала в Україні. Це можуть бути локальні провокації на кордоні, порушення повітряного простору, кібератаки або диверсії без прямої ескалації до воєнного конфлікту. Наприклад, минулого року Росію неодноразово підозрювали в диверсіях проти підводної інфраструктури у Балтійському морі.Читайте також: Кабельні диверсії: російський слід у пошкодженні критичної інфраструктури Балтійського моря
... More