Еспресо

Про це з Верховної Ради повідомляє кореспондентка Еспресо Катерина Галко. Костенко назвав рішення про вихід з Оттавської конвенції історичним, оскільки воно надасть Україні інструмент для захисту, тому що Росія, використовує протипіхотні міни, а Оттавська конвенція не давала Києву можливості повною мірою використовувати, захищати, в тому числі свої фортифікаційні споруди й свою землю. "В Оттавській конвенції є певна процедура, але завдяки нашому Міністерству закордонних справ і Верховній Раді ми не вийшли, а зупинили Оттавську конвенцію на території України. Тому процес виходу не займатиме пів року, як прописано в конвенції. Нам це нам дасть можливість відразу після підписання цього законопроєкту на наступний день використовувати, виготовляти й отримувати від наших партнерів протипіхотні міни, які дозволять нам краще обороняти нашу землю", - розповів нардеп. За його словами, проголосувавши за цей законопроєкт, Україна не лише фізично, а і юридично захищає бійців на полі бою "від того, що до них можуть бути претензії щодо захисту нашої держави". Костенко сказав, що країни-сусіди України, які зрозуміли загрозу Росії та межують з нею, а саме Польща, Литва, Латвія, Естонія і Фінляндія, також анонсували вихід з конвенції, оскільки Росія є загрозою і водночас не є частиною цієї конвенції. В Україні окупанти кожного дня використовують протипіхотні міни на полі бою, мінують території й вбивають і мирних громадян, і військових."Ми вийшли з конвенції тільки сьогодні, як тільки президент підпише, я думаю, через хвилину вона відразу почнеться і ми почнемо використовувати, в тому числі й свої протипіхотні міни. Я скажу так, хто б там що не говорив, протипіхотні міни - це не складне озброєння, але дуже ефективне і налагодити мільйонне виробництво не складно. Я думаю, конструктори уже мають відповіді на ці питання", - зазначив Костенко. Нардеп додав, що, на його думку, це суттєво вплине на ситуацію на полі бою, оскільки Україна зможе встановити міни, наприклад, поблизу фортифікацій та уздовж кордону з Білоруссю. "Щодо мінного поля, коли ми говоримо часто про фортифікації, що вони є ненадійними, десь ворог їх захоплює, десь він проходить, десь вони не побудовані. З військового погляду, комунікації або має хтось охороняти, або мають бути комбіновані інженерні загородження з мінно-вибуховими. Одне без одного не працює. Зараз ми зможемо фортифікації посилити мінними загородженнями і це суттєво збільшить наші оборонні можливості. Це факт", - підсумував він Читайте також: Протипіхотні міни повертаються: чому Україна та сусіди РФ скасовують Оттавську конвенцію. ПояснюємоЧлен оборонного комітету ВР, нардеп Олександр Федієнко нагадав, що Оттавська конвенція забороняє використовувати протипіхотні міни, як негуманний вид зброї. "Але, якщо країна перебуває в стані активної фази війни, то цій країні буде заборонено вихід з конвенції. Тут є така трошки юридична, на жаль, колізія і це треба визнавати. Але при цьому Рада національної безпеки і оборони України винесла відповідне рішення і президент вніс в парламент відповідний законопроєкт. Парламент підтримав його за основу та в цілому. Далі дивитимемося, я це питання рухатиметься у міжнародному просторі. Але принаймні Україна в односторонньому порядку заявила про вихід з Оттавської конвенції й можливо потім застосування протипіхотних мін для розбудови фортифікаційних споруд", - заявив він. Нардеп теж вказав, що з Оттавської конвенції вже вийшли практично всі країни, які межують з Білорусією і Росією і зараз планують мінувати прикордонні території, щоб не дозволити просування можливого ворога, який буде атакувати їхню територію. "Також хочу нагадати, що протипіхотні міні постачаються нашими партнерами і виробляються на території України. Якого класу ці міни я розголошувати не можу", - додав він.Верховна Рада на засіданні 15 липня підтримала вихід України з Конвенції про заборону протипіхотних мін. За це рішення проголосували 299 нардепів.