Еспресо

Про це глава СБУ Василь Малюк сказав під час зустрічі з журналістами, передає LІGА.nеt."Це окремий напрям роботи – боротьба з "агентами в рясах". У Конституції є принцип свободи совісті, свободи віросповідання, і ми це поважаємо. Але якщо вони підтримують агресора, то, звичайно, ми документуємо таких осіб", - заявив він.За його словами, у 174 кримінальних провадженнях 122 священникам УПЦ МП уже повідомили про підозру, а в 31 випадку винесено обвинувальний вирок."Наявність ряси та кадила не є обтяжувальною обставиною, але й не звільняє від кримінальної відповідальності. І жодних індульгенцій не дає. Якщо вони вчиняють злочини проти основ нацбезпеки чи будь-які інші злочини, ми це кваліфікуємо відповідно до чинного законодавства і притягуємо до відповідальності", – сказав глава СБУ.Нагадаємо, що влітку 2024 року президент Володимир Зеленський підписав закон "Про захист конституційного ладу у сфері діяльності релігійних організацій", спрямований на обмеження діяльності релігійних структур, пов’язаних із Росією — передусім УПЦ МП.Закон встановлює, що окремі парафії, єпархії та інші юридичні одиниці, які виявлять підпорядкованість центрам у РФ, перевірятиме Держслужба з етнополітики та свободи совісті. Тим, які не розірвали зв’язок із Москвою за 9 місяців, надаватимуть припис. При порушенні — справу передаватимуть до суду, який може заборонити діяльність цих структур. Основна ідея – унеможливити підривну діяльність церков як інструментів агресора, зберігаючи при цьому свободу віросповідання на індивідуальному рівні — рішення приймаються судами, а не забороняється вся церква одразу.Закон отримав широку підтримку в українському суспільстві, а от міжнародна реакція була неоднозначною: ООН, Нumаn Rіghts Wаtсh, Всесвітня рада церков та частина західних урядів висловили побоювання щодо свободи релігії та майбутніх судових процесів. Українське МЗС відповіло, що закон не забороняє наявні церкви, а лише обмежує вплив держави-агресора через релігійні структури.