Еспресо

У твіті, який з'явився в соціальних мережах, Дональд Трамп підкреслив, що ґрунтуючись на тому факті, що Росія зараз буквально громить Україну на полі бою, він серйозно розглядає можливість запровадження великомасштабних банківських санкцій, інших санкцій та тарифів проти Росії, які діятимуть доти, доки не буде досягнення припинення вогню та остаточної мирної угоди.До Росії та України звертається Дональд Трамп: “Сідайте за стіл перемовин прямо зараз, поки не стало надто пізно”. Таким чином фактично ми дійшли до цієї ситуації, про яку я вже неодноразово говорив. І яка мала продемонструвати, що ніяких реальних домовленостей у Дональда Трампа із Володимиром Путіним не було. А була впевненість, що американський президент зможе примусити російського погодитися на припинення вогню.Нагадаю, що у першій легалізованій телефонній розмові між Дональдом Трампом і Володимиром Путіним американський президент запропонував російському погодитися на припинення вогню в російсько-українській війні очевидно для того, щоб згодом затягти Путіна у довготривалий перемовний процес, але вже без бойових дій. Можливо, саме така пропозиція висловлювалася і під час зустрічі американських і російських чиновників у Ер-Ріяді. Однак після цих перемовин Кремль ані на йоту не відійшов від свого бачення того, як має закінчитися російсько-українська війна. І Путін, і інші російські урядовці неодноразово підкреслювали, що вони виступають категорично проти припинення вогню. Що вони є прихильниками досягнення так званого всеосяжного миру, який може розпочатися тільки після того, як будуть ліквідовані так звані першопричини російсько-українського конфлікту.І ми з вами прекрасно розуміємо, друзі, що для Путіна та його оточення, головною першопричиною російсько-українського конфлікту є сам факт існування Української держави.Таким чином сьогодні у Дональда Трампа є згода українського президента Володимира Зеленського і на можливу участь у мирних перемовинах між Україною і Росією, і на підписання угоди про мінерали, але немає ніякої згоди з боку Кремля щодо його участі у мирному процесі.І таким чином зустріч між американськими та українськими чиновниками, яка відбудеться у Джидді наступного тижня, буде швидше висловленням взаємних побажань щодо того, як має виглядати мирний процес, ніж реальним просуванням до цього мирного процесу. Тому що відсутність російської сторони на такій зустрічі ще раз підкреслить те, що у Сполучених Штатів немає можливостей затягти Путіна у процес перемовин.І от Трамп звертається до Путіна і говорить йому: "Я вже відмовив Україні у військовій допомозі та розвідувальній інформації. Твої війська починають розгром української армії на полі бою, а ти й в такій ситуації не цінуєш моєї лояльності та не погоджуєшся на мирні перемовини. То я замість якихось лояльних дій почну нову санкційну політику”. І до речі, очевидно, що це у Вашингтоні вже обговорювалося, тому що ще до заяви Дональда Трампа зі схожою заявою виступив його міністр фінансів, який не виключив серйозних санкцій проти Російської Федерації та підкреслив, що санкції попередньої адміністрації були жалюгідними за своїм рівнем.У мене є абсолютна впевненість, що Володимир Путін згідно із власним політичним стилем нічого не робити під тиском або проігнорує цей допис Дональда Трампа, або виступить із жорсткою реакцією на слова американського президента. Втім можна сказати, що він вже заочно відповів Дональду Трампу буквально вчора, коли під час зустрічі з родичами учасників так званої антитерористичної операції підкреслив, що Росія нікому ні у чому не буде поступатися. Але тоді виникає наступне питання: що далі робити Дональду Трампу? Продовжувати свою лінію по відмові Україні у військовій допомозі та розвідувальній інформації; запроваджувати нові санкції проти Російської Федерації; або ж просто намагатися ще раз переговорити з Путіним. Це буде абсолютно даремно і переконати його у необхідності участі у переговорному процесі.Тоді ми з'ясуємо, якими є реальні економічні інструменти Сполучених Штатів, за допомогою яких нова американська адміністрація може діяти більш ефективно, ніж її попередники. Наскільки президент Російської Федерації може злякатися цих погроз про нові масштабні санкції, або ж він буде готовий перевірити, як ці масштабні санкції будуть діяти на його економіку, і чи не зможе він знову вистояти за допомогою країн так званого глобального півдня. Насамперед звичайно, за допомогою Китайської Народної Республіки, яка своєю чергою сьогодні вступає вже у серйозний період конфронтації зі Сполученими Штатами. І, можливо, також буде зацікавлена продемонструвати, що американські погрози не діють на її союзників, і разом Китай і Росія можуть подолати будь-які економічні інструменти тиску з боку Сполучених Штатів та інших західних країн.Оцей момент істини, про який ми неодноразово говорили з того першого дня, коли Дональд Трамп з'явився у Білому домі і почав говорити про російсько-український переговорний процес, наближається швидше, ніж ми думали. Ні, ніякого переговорного процесу між Росією та Україною немає. Ніяких домовленостей між Сполученими Штатами і Росією немає. Путін відверто ігнорує Трампа і має свої погляди на те, як буде розвиватися перемовний процес між Сполученими Штатами і Росією, очевидно намагаючись затягнути Дональда Трампа у зустрічі й перемовини на тлі продовження воєнних дій. А цього, як ми бачимо, Дональд Трамп не хоче, бо він розуміє, які є ризики для його власної репутації і для репутації Сполучених Штатів Америки.І ось тепер буде перевірятися, який рівень тиску на Росію готовий залучити новий американський президент. Тобто будуть це тільки слова, чи реальний тиск. І наскільки цей тиск дійсно дасться взнаки на російській економіці й примусить Путіна змінити своє ставлення до мирного процесу.Або ж ми з вами можемо опинитися у довготривалій війні, в якій ми зараз і знаходимося, тільки вона продовжується ще певний час. До того моменту, поки російський економічний і демографічний потенціал виснажиться. Тому що, як я вже неодноразово говорив, саме це є реальною умовою припинення російсько-української війни. Ніяких інших умов не існує.І якщо у Путіна зараз дійсно складна ситуація в економіці, він змушений буде піти на домовленості з Америкою, як би йому це неприємно не було. Однак, знову таки, це відбудеться не відразу, а коли Путін зможе удати, що він йде на такі домовленості з доброї волі, а не під тиском американського президента. Тому що в такій ситуації він буде виглядати людиною, яка програла зовнішньополітичну боротьбу зі Сполученими Штатами.ДжерелоПро автора. Віталій Портников, журналіст, лауреат Національної премії України ім. ШевченкаРедакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.