Еспресо

Хоча Росія наразі відкидає будь-які посередницькі ініціативи, крім продовження зустрічей у Стамбулі, де висуває свої ультиматуми, Україна та США вказують на Ватикан, як на один із можливих варіантів (серед інших – нейтральна Швейцарія). Однак саме Святий Престол залишається символом нейтрального посередника, що історично намагався примирити ворогуючі сторони. Попри свою неоднозначну роль у деяких конфліктах, Ватикан неодноразово виступав ініціатором переговорів, припинення війн або посередницьких місій. Більше про історичну роль папської дипломатії та значення для російсько-української війни, розповість Еспресо.Історична роль Ватикану: між миром і війноюХоча католицька церква виникла як духовна інституція, Ватикан із давніх часів відіграє важливу роль у міжнародній політиці. Папа, як глава християн, завжди вважався не лише релігійним лідером, а й моральним та політичним авторитетом, здатним закликати, що цікаво, як до миру, так і до війни. Найяскравіший приклад цьому – Хрестові походи, що почалися у ХІ столітті як "священні війни" за повернення християнських святинь на Близькому сході (але не лише). Ці походи, що тривали майже два століття, мали змішані наслідки: з одного боку, вони об’єднали європейських християн під релігійним прапором, але з іншого – призвели до величезних людських втрат, міжрелігійної ворожнечі з мусульманами та внутрішньої конкуренції серед хрестоносців та монархів (знищення французьким королем тамплієрів у п’ятницю 13 жовтня 1307 року і до сьогодні відлунюється в забобонах). Тобто Хрестові походи ілюструють цей парадокс: Ватикан, який декларує мир як одну зі своїх цінностей, у певні історичні періоди вважав війну виправданою для захисту віри та інтересів престолу (папські війни за територію).Водночас уже в середньовіччі Папи не раз виступали в ролі арбітрів у суперечках між монархами чи імперіями. Наприклад, Папа Інокентій ІІІ на початку ХІІІ століття намагався виступати посередником у конфліктах між англійською короною і баронами. А Папа Урбан V шукав компромісу між Францією та Англією під час їхньої "Столітньої війни". Коли монголи вдерлися у Європу, Папа Інокентій ІV направив кілька дипломатичних місій до них. Натомість у сучасний період Папа Бенедикт ХV у роки Першої світової війни виступив з активною миротворчою ініціативою, яку тоді відхилили як Антанта, так і Четверний союз. Так само Папа Пій ХІІ намагався виступити посередником у перші роки Другої світової війни, пропонуючи переговори між воюючими сторонами. Хоча його заклики до миру залишалися без відповіді, частково через надмірну обережність щодо засудження нацистського режиму.Попри суперечливі сторінки історії та часто безрезультатні ініціативи, все ж Ватикан має також низку прикладів успішного посередництва в конфліктах.Напевно, найбільш показовий момент, коли Папа Іван Павло ІІ відіграв ключову роль у врегулюванні територіального спору між Чилі та Аргентиною щодо каналу Бігля. Понад 40 років тому Ватикан виступив посередником, запропонувавши нейтральний майданчик для переговорів, що завершилося підписанням мирного договору в 1984 році. Ще одним із сучасних прикладів успішної міжнародної політики Святого престолу може вважатися історія кубинсько-американської політичної відлиги. Саме Папа Франциск сприяв відновленню дипломатичних відносин між США та Кубою. Завдяки таємним переговорам, які проводилися за посередництва Ватикану, президенти Барак Обама та Рауль Кастро оголосили про нормалізацію відносин, що стало історичним проривом після десятиліть ворожнечі.Роль Ватикану в російсько-українській війніЗустріч Зеленського з Трампом на похороні Папи Франциска (Ватикан, 26.04.2025), фото: Офіс президента УкраїниПапа Франциск із перших днів війни висловив свою позицію проти насильства. Уже 25 лютого 2022 року, наступного дня після початку повномасштабного вторгнення, він здійснив безпрецедентний крок, особисто відвідавши посольство Росії у Ватикані, щоб висловити занепокоєння війною. Протягом усього понтифікату Франциск неодноразово закликав до припинення бойових дій. У своїх молитвах він регулярно згадував Україну, закликаючи міжнародну спільноту докладати зусиль для припинення війни. Однак проблема Франциска була в тому, що він часто транслював російські наративи розуміння історії обох країн, коли, для прикладу, 15 грудня 2024 року під час візиту на Корсику Папа молився за "довгоочікуваний мир для українського та російського народів", назвавши їх "братами " і закликавши до порозуміння. Одна з найбільш контроверсійних заяв Франциска прозвучала в інтерв’ю швейцарському каналу RSІ у березні 2024 року, коли він закликав до переговорів, використовуючи образ "білого прапора". Хоча Папа мав на увазі необхідність дипломатичного діалогу, його слова сприйняли в Україні як заклик до капітуляції. Пресслужба Ватикану та державний секретар кардинал П’єтро Паролін згодом уточнили, що Франциск виступав за припинення вогню та переговори, а не за поразку України, наголосивши, що першою умовою миру є припинення агресії з боку Росії.Також цікаво те, що Папа Франциск, як і зараз Дональд Трамп, завжди уникав відкритого визначення Росії як агресора. У Ватикані пояснювали, що це було зроблено для того, щоб тримати двері до діалогу відчиненими, навіть коли той здавався безнадійним. Тому Ватикан і не розірвав дипломатичних стосунків з Москвою.Попри всі ці двозначні заяви, Ватикан активно долучався до гуманітарної діяльності. Папа Франциск неодноразово закликав до підтримки постраждалих від війни, зокрема поранених, біженців і тих, хто втратив рідних. Святий Престол надавав гуманітарну допомогу Україні через свої благодійні організації. Особливу увагу Ватикан приділив питанню повернення українських дітей, депортованих Росією. У 2023 році Папа Франциск доручив кардиналу Маттео Дзуппі, префекту Дикастерії сприяння цілісному людському розвитку, координувати зусилля з повернення дітей. Дзуппі здійснив кілька візитів до Москви та Києва, співпрацюючи з українськими та міжнародними організаціями. Ці зусилля мали частковий успіх, адже було повернуто лише кілька десятків дітей, хоча тисячі досі залишаються в Росії.Стосовно миротворчих ініціатив, у травні 2023 року Франциск анонсував "секретну мирну місію" для припинення війни, однак деталі залишалися нерозкритими. Державний секретар П’єтро Паролін підтвердив, що і Київ, і Москва були поінформовані про ініціативу, але жодна зі сторін не висловила тоді готовності до переговорів за посередництва Ватикану. Після смерті Франциска новий Папа Лев ХІV продовжив миротворчу риторику, заявивши, що Ватикан готовий стати посередником задля досягнення миру. Тому нещодавно кардинал Паролін знову підкреслив про важливість початку переговорів, заявивши, що "війну необхідно терміново зупинити", і Ватикан готовий надати майданчик для діалогу.Така пропозиція Ватикану як місця для переговорів отримала підтримку від президента США Дональда Трампа, який у травні закликав до діалогу за участі Святого Престолу, назвавши це "чудовою ідеєю". З цим погодилася і прем’єр-міністр Італії. Президент Зеленський також сказав, що цінує позицію нового Папи, мовляв, Україна готова розглядати Ватикан як один із варіантів місця подальших переговорів з РФ.Проте Росія відкинула цю ідею, назвавши Ватикан "нереалістичним" майданчиком. Що більше, міністр закордонних справ РФ Сергій Лавров іронічно натякнув про те, що це Росія та Україна православні країни і обговорювати у католицькому Ватикані відносини "буде не елегантно". За словами джерел Вlооmbеrg, Російська православна церква також виступає проти участі Ватикану в мирних переговорах. А у Rеutеrs кажуть, що Росія не розглядає Ватикан як майданчик для мирних переговорів з Україною, бо країна "оточена Італією, яка є членом НАТО та ЄС". З іншого боку, Туреччина, де відбуваються стамбульські зустрічі між Москвою та Києвом, також є членом НАТО, однак треба враховувати особливі відносини, які за 20 років склалися між Путіним та Ердоганом.Читайте також: Що об'єднує Ердогана і Путіна, та чи можуть турки пропустити військові кораблі РФ в Чорне мореЩо кажуть експерти: чи може Ватикан стати посередником зустрічі Путіна та ЗеленськогоВолодимир Зеленський та Володимир Путін на фоні Ватикану, фото: створено СhаtGРТСтолиця католицизму давно втратила свій особливий вплив на міжнародну політику, тому миротворчі ініціативи Ватикану можуть мати успіх лише в разі добровільної згоди обох сторін. Однак поки Росія категорично проти такого розвитку подій. Та варто пам’ятати, що Ватикан досі залишається важливим символічним місцем з тисячолітньою історією, а обрання нового Папи завжди привертає увагу світу до Святого Престолу. Тому мінімальний шанс зберігається. Заступник директора Національного інституту стратегічних досліджень В’ячеслав Потапенко вважає, що Папа Лев ХІV має можливість стати посередником у переговорах з РФ."Новий Папа хоче розвивати дипломатичну діяльність, підіймати дипломатичну роль Ватикану, служити майданчиком для перемовин України та Росії, а також просувати ідею примирення. Можливості для цього в нього є. Дипломатичні можливості католицької церкви недооцінені. Вони дуже великі. Ватикан володіє чудовими аналітичними організаціями, розвідорганізаціями, чудовим досвідом багатовікової європейської політики, і досить успішної. Він проходив світові війни, різні конфлікти та катаклізми. За участю Ватикану багато країн виходили з неприйнятних ситуацій, де здавалося, що виходу немає", – зазначив експерт в етері FRЕЕДОМ. Також газета Тhе Wаshіngtоn Роst відзначає, що для нового Папи Лева ХІV можливість стати посередником у припиненні найгіршого конфлікту в Європі з часів Другої світової війни додало б впливу його папства вже на ранньому етапі, щоб сформувати репутацію вагомого діяча і закріпити значення церкви у секуляризованому світі.  У виданні додають, що угода про мирні переговори у Ватикані ускладнена санкціями ЄС, які обмежують поїздки російських чиновників до Італії, що оточує Святий Престол. Хоча Італія, згідно з Латеранським договором 1929 року, гарантує безпечний проїзд дипломатів до Ватикану. Візит російського міністра культури Ольги Любімової на похорон Папи Франциска став вдалим тому прикладом. Однак переговори потребують також дозволу на проліт російських літаків через повітряний простір Європи, що ускладнює логістику.До того ж юридичні експерти кажуть, що залишається незрозумілим, чи підпадатиме під дію Латеранського договору більш високопоставлені особи, зокрема Путін."Питання для росіян полягає в тому, чи переваги переважують ризики", – наголошують у Тhе Wаshіngtоn Роst. Та не всі згідні з оптимістичним сценарієм. Зокрема, теолог Айхштетт Беньямін Дальке, якого вважають одним із провідних експертів з католицької церкви та теології у США, в інтерв'ю Dеutsсhе Wеllе сказав, що президент Трамп "хоче залучити нового гравця" для переговорів через безвихідь. "Під час передвиборчої кампанії Трамп оголосив, що завершить війну протягом одного дня. Це, очевидно, не спрацювало. Він дещо роздратований. Ось чому я думаю, що він насправді не знає, що робити, і хоче залучити нового гравця, Ватикан, щоби надати новий імпульс. Однак, послужний список дипломатії Ватикану за останні роки був дуже неоднозначним. Реальних успіхів майже не було. Не було досягнуто значних успіхів ні у відносинах з Китаєм, ні в конфлікті в Газі. Ось чому я трохи стримано це оцінюю", - вважає експерт.Голова Державної служби України з етнополітики та свободи совісті Віктор Єленський в інтерв’ю Укрінформу також відзначив, що сумнівається у можливості Ватикану стати посередником. "Це говорить про прагнення Папи Лева до миру, але навряд чи його посередництво буде прийнято країною-агресором. Україна вдячна всім посередникам, але розраховувати на те, що росіяни розчуляться і щось зроблять для нас… Треба розуміти, що посередник – це лише посередник. Люди, залучені до процесів обмінів, свідчать: жодному посередникові, незалежно від репутації, росіяни нікого не віддали. Жодна українська людина, жоден бранець і жодна дитина не були повернуті в Україну просто так. Уся ця робота – виснажлива праця наших фахівців, яким партнери або нейтральні актори надають платформи", – сказав він.У ВВС вдало зауважують, що фактичне місце проведення переговорів не має великого значення для Кремля, адже "все, що він хоче, це щоб дискусія проходила на умовах Володимира Путіна"."Кремль швидше воліє залишитися в Туреччині. Бо говорить про процес під назвою "Стамбул плюс", представляючи будь-які переговори як продовження угоди, яку спочатку обговорювали в Туреччині невдовзі після повномасштабного вторгнення. Тому перспектива суттєвого прогресу виглядає малою. Росія готова грати в довгострокову гру, яка не передбачає компромісів", - підсумовують у виданні.Читайте також: Чому зірвалися переговори в Стамбулі у 2022-му та чого чекати від "Стамбула-2". Пояснюємо